- •Розділ 1 Походження та еволюція сільськогосподарських тварин
- •Дикі, приручені, домашні та сільськогосподарські тварини
- •Дикі предки і родичі сільськогосподарських тварин
- •Час, місце і послідовність доместикації сільськогосподарських тварин
- •Основні зміни тварин у процесі доместикації та її причини
- •Методи вивчення походження домашніх тварин
- •Роль природного і штучного добору в еволюції домашніх тварин
- •Розділ 2 Вчення про породу
- •2.1. Поняття про породу. Основні ознаки породи
- •2.2. Фактори породоутворення
- •2.3. Структура породи
- •2.4. Класифікація порід.
- •2.5. Акліматизація порід.
- •2.6. Нові породи, виведені в Україні
- •2.7. Проблема зберігання генофонду нечисленних та зникаючих порід
- •Розділ 3
- •3.1. Поняття про конституцію сільськогосподарських тварин.
- •3.2. Класифікація типів конституції тварин
- •3.3. Фактори, що впливають на формування типу конституції.
- •3.4. Зв'язок конституції з продуктивністю та іншими господарсько-корисними ознаками тварин
- •3.5. Ослаблення конституції та заходи запобігання
- •3.6. Кондиції тварин
- •3.7. Екстер'єр сільськогосподарських тварин різних видів і напрямів продуктивності
- •3.8. Вади і недоліки екстер'єру.
- •3.9. Методи вивчення екстер'єру тварин.
- •3.10. Інтер'єр сільськогосподарських тварин
- •Розділ 4 Ріст і розвиток сільськогосподарських тварин
- •4.1. Поняття про ріст і розвиток сільськогосподарських тварин
- •4.2. Методи вивчення та обліку росту і розвитку сільськогосподарських тварин.
- •4.3. Основні закономірності росту і розвитку сільськогосподарських тварин
- •4.4. Фактори, які впливають на ріст і розвиток тварин.
- •4.5. Спрямоване вирощування молодняку
- •4.6. Скороспілість сільськогосподарських тварин.
- •4.7. Тривалість життя і господарського використання сільськогосподарських тварин.
- •Розділ 5. Продуктивність сільськогосподарських тварин.
- •5.1. Основні види продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •5.2. Фактори, які впливають на продуктивність тварин
- •5.3. Методи обліку і оцінки тварин за продуктивністю
- •5.4. Завдання щодо підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •Розділ 6 Добір і підбір сільськогосподарських тварин
- •6.1. Поняття про добір.
- •6.2. Класифікація форм добору
- •6.3. Оцінка та добір тварин за продуктивністю, конституцією та екстер’єром
- •6.4. Оцінка та добір тварин за походженням. Родоводи та їх значення
- •6.5. Оцінка та добір тварин за якістю нащадків
- •6.6. Ознаки і показники добору
- •6.7. Фактори, які впливають на ефективність добору
- •6.8. Поняття про селекційний диференціал і ефект селекції
- •6.9. Добір самок за власною продуктивністю
- •6.10. Взаємозв’язок добору і підбору
- •6.11. Основні принципи і типи підбору
- •6.12. Форми підбору
- •6.13. Генетична суть аутбридингу та інбридингу
- •6.14.Використання гетерозису в тваринництві.
- •Розділ 7 Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •7.1. Поняття про методи розведення сільськогосподарських тварин.
- •7.2. Чистопородне розведення тварин.
- •7.3. Схрещування і його біологічна суть
- •7.4. Види схрещування
- •7.5. Гібридизація
- •7.6. Апробація селекційних досягнень у тваринництві.
- •Розділ 8 Техніка розведення сільськогосподарських тварин
- •8.1. Завдання по відтворенню сільськогосподарських тварин
- •8.2. Статева, господарська та фізіологічна зрілість тварин
- •8.3. Охота, овуляція, статеві ритми
- •8.4. Вік і загальний розвиток тварин при першому осіменінні
- •8.5. Способи осіменіння
- •8.6. Селекційне значення штучного осіменіння та трансплантації ембріонів у тварин
- •8.7. Тривалість вагітності сільськогосподарських тварин різних видів
- •8.8. Складання плану осіменіння
- •Розділ 9 Селекційно-племінна робота в тваринництві
- •9.1. Держані заходи щодо племінної роботи
- •9.2. Організація і структура племінної справи
- •9.3. Племінна база тваринництва
- •9.4. Породне районування
- •9.5. Виставки, виводки та аукціони сільськогосподарських тварин
- •9.6. Форми і методи селекційно-племінної роботи в племінному та користувальному тваринництві
- •9.7. План племінної роботи в господарстві
- •9.8. Методи мічення тварин
- •9.9. Племінний зоотехнічний облік
- •9.10. Бонітування сільськогосподарських тварин
- •9.11. Селекція сільськогосподарських тварин на стійкість проти хвороб
- •9.12. Державна атестація у тваринництві
- •9.13. Ідентифікація та реєстрація тварин в Україні
- •9.14. Великомасштабна селекція
- •Висновки
- •Література
9.3. Племінна база тваринництва
Тваринницькі господарства за своїм призначенням поділяються на товарні (користувальні), в яких зосереджено основне поголів'я (85- 90 %), і племінні різного призначення, де знаходиться 10—15 % племінних тварин від усієї кількості поголів'я. Племінну роботу необхідно вести в усіх господарствах, у яких одержують і вирощують молодняк, але форми й рівень її в племінних і товарних господарствах відрізняються за методами розведення, способами відбору й підбору тварин та іншими особливостями.
Для одержання користувальних тварин, що дають молоко, м'ясо, вовну, яйця, застосовують як чистопородне розведення, так і промислове, перемінне та ротаційне схрещування з метою одержання помісей. Підвищення продуктивних якостей товарних стад залежить від рівня роботи племінних господарств щодо поліпшувального впливу племінного поголів'я на промислове тваринництво. Оцінюють у товарних господарствах не всіх тварин. Індивідуальному відбору підлягають маточне поголів'я племінного ядра та виробничої групи і ремонтний молодняк. При цьому застосовують лінійно-гру- повий підбір маток до плідників, іноді — індивідуальний для цінних маток.
Основне завдання племінних господарств — здійснення заходів Щодо поліпшення продуктивних і племінних якостей тварин. Відповідно до Закону про племінне тваринництво його суб'єктами є підприємства з племінної справи, селекційно-гібридні центри, контрольно-випробні станції, центри трансплантації ембріонів та інші організації незалежно від форм власності, а також селянські (фермерські) господарства, які мають свідоцтва на право займатися племінною справою. База племінного тваринництва — це племза- води, племгоспи, племрепродуктори, племпідприємства.
Державні племінні заводи — найвища категорія племінних господарств, де зосереджена краща частина тварин для ведення поглибленої племінної роботи. Діяльність племзаводів спрямована на поліпшення племінних і продуктивних якостей тварин певних порід, виведення високопродуктивних типів, ліній і родин, впрошування високоякісного племінного молодняку для ремонту власного стада та реалізації в інші господарства.
Основним методом розведення тут є чистопородне, яке ґрунтується переважно на роботі з лініями та родинами. Проте при виведенні нових ліній або порід, якщо це передбачено планом племінної роботи, може застосовуватися ввідне і відтворне схрещування.
Племінні господарства. Завдання племінних господарств багато в чому подібні до завдань племзаводів. Вони (племгоспи, племферми і дочірні господарства племзаводів) є репродукторами, тобто базою розширеного відтворення та вдосконалення планових порід, типів і ліній тварин, які надходять із держплемзаводів для ремонту стада й продажу молодняку. У племгоспах (репродукторах) основними методами розведення є чистопородне і поглинальне схрещування. Тут основне стадо комплектують за рахунок племзаводів, які працюють із ними за єдиним перспективним планом селекційно-племінної роботи.
Племінні ферми створюються на базі кращих за породністю й продуктивністю товарних ферм і займаються розширеним відтворенням цінного поголів'я для ремонту власного стада та реалізації в інші господарства. На племінних фермах використовують плідників держплемоб'єднань і селекційну роботу проводять відповідно до обласного плану племінної роботи з породами. Форми і методи племінної роботи з тваринами різних видів у зазначених господарствах в основному подібні, але мають свої специфічні особливості.
При держплемоб'єднаннях діють спеціалізовані господарства, контрольні ферми та контрольно-випробні станції для вирощування та випробування племінних плідників. Комплектують їх спеціально відібраними у племзаводах і племгоспах бугайцями, яких вирощують в оптимальних умовах. Після випробування й комплексної оцінки плідників вирішують питання про подальше їх використання.
