Розділ 8 Техніка розведення сільськогосподарських тварин

8.1. Завдання по відтворенню сільськогосподарських тварин

Під відтворенням стада треба розуміти безперервний процес заміни вибракуваних і реалізованих тварин іншими того самого призначення, збільшення їх поголів'я та якісного поліпшення, що веде до зростання виробництва продукції, зниження її собівартості та підвищення рентабельності. Завдання розширеного відтворення стад сільськогосподарських тварин полягають у своєчасному осіменінні ремонтного молодняка, ліквідації яловості маточного поголів'я, збереженні приплоду, проведенні вибраковування не тільки за віком, а й за ознакою низької продуктивності та іншими показниками, в організації інтенсивного виробництва продуктів тваринництва.

Щоб правильно організувати розширене відтворення стад, треба враховувати фізіологічну й статеву зрілість тварин, час настання статевої охоти, овуляції, ритмічність статевих циклів, вік тварин на час першого спаровування, способи його проведення (організацію штучного осіменіння), тривалість вагітності тварин, строки їх племінного й господарського використання та інші фактори.

8.2. Статева, господарська та фізіологічна зрілість тварин

Запліднення тварин стає можливим після настання статевої зрілості. При добрій годівлі велика рогата ху­доба здатна запліднюватися у віці близько 6 місяців, свині — 5—6, вівці — 6—8, коні — 18 місяців. У межах виду вік статевої зрілості перебуває в певній залежнос­ті від скороспілості порід, умов вирощування молодняка та клімату. У скороспілих порід великої рогатої худо­би — джерсейської, шортгорнської та ін­ших — вона настає на 1 — 1,5 місяця раніше, ніж у середньоспілих порід — симентальської, червоної степової та ін.

Підвищенню скороспілості у молодняка сприяють відповідні умови годівлі й утримання. При недостатній годівлі статеве дозрівання запізнюється. В умовах теп­лого клімату воно буває раніше, ніж холодного або по­мірного.

Щоб не допустити раннього спаровування та заплід­нення самок, при досягненні ними статевої зрілості треба організувати роздільне вирощування і утримання.

Парування тварин у молодому віці при досягненні статевої зрілості веде до затримки росту. Такі тварини залишаються недорозвиненими, з вираженими рисами інфантилізму. Продуктивність їх знижується, одержаний приплід буває низької якості. Якщо, з організаційних причин неможливо утримувати самок окремо, то треба самців, які будуть вирощуватися для відгодівлі на м'ясо, каструвати при досягненні статевої зрілості.

Надмірна затримка першого парування негативно впливає на статеву діяльність самців (розвивається она­нізм, знижується статева активність), затримується оцін­ка плідників за якістю потомства, а в самок спостері­гається зниження запліднювальної здатності, плодючості і як наслідок — зниження продуктивності, підвищення витрат кормів та коштів на вирощування.

Вік, у якому тварини стають придатними для відтво­рювання без шкоди для здоров'я та розвитку, здатні да­вати повноцінний приплід і високу продуктивність, на­зивають господарською зрілістю. При досягненні цього віку тварин вперше спаровують. Парування, залежно від скороспілості тварин, провадиться в різному віці. Прак­тикою встановлено такий оптимальний вік першого па­рування:

Коні Велика рогата худоба Вівці Свині

жеребці матки бугаї телиці барани ярки кнури свинки

3—4 роки 3—4 роки 14—16 місяців 16—18 місяців 1,5 року 1—1,5 року 10—12 місяців 8—10 місяців

Наведений вік господарської зрілості окремих видів тварин є орієнтовним і встановлений для середньоспілих порід. При розведенні скороспілих порід при доброму розвиткові тварин він зменшується на 1—2 місяці, а ко­ли розводять породи пізньоспілі, то він збільшується на 1—2 місяці. Добре вирощених телиць скороспілих по­рід — джерсейської, чорно-рябої—в деяких господарствах спаровують у 14—15 місяців, які в 2 роки дають нормально розвинених телят і мають досить висо­ку молочну продуктивність.

Господарська зрілість тварин визначається не лише віком, а значною мірою і її розвитком. Вирощувати мо­лодняк треба так, щоб до першого парування жива маса самок становила 65—70% ваги дорослих маток.

Вік, у якому закінчується ріст тварин і вони досяга­ють максимальної продуктивності, називають фізіологіч­ною зрілістю. Орієнтовно фізіологічна зрілість настає: у коней в 6—7 років, у великої рогатої худоби — в 5—6 років, у свиней — в 2—3 роки.

З часом, після досягнення фізіологічної зрілості, ор­ганізм починає старіти. Поступово тварини знижують продуктивність і втрачають репродуктивну здатність. На­приклад, продуктивність корів після 8—9 лактації зни­жується до рівня першої. В цьому віці дальше викорис­тання корів економічно невигідне.