- •Розділ 1 Походження та еволюція сільськогосподарських тварин
- •Дикі, приручені, домашні та сільськогосподарські тварини
- •Дикі предки і родичі сільськогосподарських тварин
- •Час, місце і послідовність доместикації сільськогосподарських тварин
- •Основні зміни тварин у процесі доместикації та її причини
- •Методи вивчення походження домашніх тварин
- •Роль природного і штучного добору в еволюції домашніх тварин
- •Розділ 2 Вчення про породу
- •2.1. Поняття про породу. Основні ознаки породи
- •2.2. Фактори породоутворення
- •2.3. Структура породи
- •2.4. Класифікація порід.
- •2.5. Акліматизація порід.
- •2.6. Нові породи, виведені в Україні
- •2.7. Проблема зберігання генофонду нечисленних та зникаючих порід
- •Розділ 3
- •3.1. Поняття про конституцію сільськогосподарських тварин.
- •3.2. Класифікація типів конституції тварин
- •3.3. Фактори, що впливають на формування типу конституції.
- •3.4. Зв'язок конституції з продуктивністю та іншими господарсько-корисними ознаками тварин
- •3.5. Ослаблення конституції та заходи запобігання
- •3.6. Кондиції тварин
- •3.7. Екстер'єр сільськогосподарських тварин різних видів і напрямів продуктивності
- •3.8. Вади і недоліки екстер'єру.
- •3.9. Методи вивчення екстер'єру тварин.
- •3.10. Інтер'єр сільськогосподарських тварин
- •Розділ 4 Ріст і розвиток сільськогосподарських тварин
- •4.1. Поняття про ріст і розвиток сільськогосподарських тварин
- •4.2. Методи вивчення та обліку росту і розвитку сільськогосподарських тварин.
- •4.3. Основні закономірності росту і розвитку сільськогосподарських тварин
- •4.4. Фактори, які впливають на ріст і розвиток тварин.
- •4.5. Спрямоване вирощування молодняку
- •4.6. Скороспілість сільськогосподарських тварин.
- •4.7. Тривалість життя і господарського використання сільськогосподарських тварин.
- •Розділ 5. Продуктивність сільськогосподарських тварин.
- •5.1. Основні види продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •5.2. Фактори, які впливають на продуктивність тварин
- •5.3. Методи обліку і оцінки тварин за продуктивністю
- •5.4. Завдання щодо підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •Розділ 6 Добір і підбір сільськогосподарських тварин
- •6.1. Поняття про добір.
- •6.2. Класифікація форм добору
- •6.3. Оцінка та добір тварин за продуктивністю, конституцією та екстер’єром
- •6.4. Оцінка та добір тварин за походженням. Родоводи та їх значення
- •6.5. Оцінка та добір тварин за якістю нащадків
- •6.6. Ознаки і показники добору
- •6.7. Фактори, які впливають на ефективність добору
- •6.8. Поняття про селекційний диференціал і ефект селекції
- •6.9. Добір самок за власною продуктивністю
- •6.10. Взаємозв’язок добору і підбору
- •6.11. Основні принципи і типи підбору
- •6.12. Форми підбору
- •6.13. Генетична суть аутбридингу та інбридингу
- •6.14.Використання гетерозису в тваринництві.
- •Розділ 7 Методи розведення сільськогосподарських тварин
- •7.1. Поняття про методи розведення сільськогосподарських тварин.
- •7.2. Чистопородне розведення тварин.
- •7.3. Схрещування і його біологічна суть
- •7.4. Види схрещування
- •7.5. Гібридизація
- •7.6. Апробація селекційних досягнень у тваринництві.
- •Розділ 8 Техніка розведення сільськогосподарських тварин
- •8.1. Завдання по відтворенню сільськогосподарських тварин
- •8.2. Статева, господарська та фізіологічна зрілість тварин
- •8.3. Охота, овуляція, статеві ритми
- •8.4. Вік і загальний розвиток тварин при першому осіменінні
- •8.5. Способи осіменіння
- •8.6. Селекційне значення штучного осіменіння та трансплантації ембріонів у тварин
- •8.7. Тривалість вагітності сільськогосподарських тварин різних видів
- •8.8. Складання плану осіменіння
- •Розділ 9 Селекційно-племінна робота в тваринництві
- •9.1. Держані заходи щодо племінної роботи
- •9.2. Організація і структура племінної справи
- •9.3. Племінна база тваринництва
- •9.4. Породне районування
- •9.5. Виставки, виводки та аукціони сільськогосподарських тварин
- •9.6. Форми і методи селекційно-племінної роботи в племінному та користувальному тваринництві
- •9.7. План племінної роботи в господарстві
- •9.8. Методи мічення тварин
- •9.9. Племінний зоотехнічний облік
- •9.10. Бонітування сільськогосподарських тварин
- •9.11. Селекція сільськогосподарських тварин на стійкість проти хвороб
- •9.12. Державна атестація у тваринництві
- •9.13. Ідентифікація та реєстрація тварин в Україні
- •9.14. Великомасштабна селекція
- •Висновки
- •Література
7.6. Апробація селекційних досягнень у тваринництві.
Селекційні досягнення у тваринництві одержані на території України, до яких належать нова або поліпшена порода і породна група, їх структурні одиниці: внутрішньопородний (зональний) і заводський типи, заводські лінії і родини, спеціалізовані типи і лінії (в свинарстві), кроси заводських ліній (у свинарстві і птахівництві), а також окрема видатна тварина - в обов'язковому порядку повинні пройти державну апробацію.
Державна апробація селекційних досягнень регламентується Положенням про апробацію селекційних досягнень у тваринництві.
Створення нових і поліпшення існуючих порід, породних груп, внутрішньопородних (зональних), заводських і спеціалізованих типів проводять згідно із Загальнодержавною програмою селекції. Створення заводських і спеціалізованих ліній, кросів, родин, видатних тварин безпосередньо в господарствах регламентують селекційними програмами та планами селекційно-племінної роботи.
Підставою для апробації селекційного досягнення є наявність достатньо великої чисельності тварин (табл. 20), що мають спільність
походження, схожих за екстер'єром і конституцією, характером і рівнем продуктивності та іншими ознаками, які стійко передаються спадково і відповідають параметрам програми створення досягнень. На початок апробації оцінені за якістю потомків плідники повинні бути живими або мати запас сперми не менше як по 5 тис.доз. Походження плідників і провідних маток підтверджують імупогепетичною експертизою.
Таблиця 20. Мінімальна чисельність тварин у базових господарствах,
яка необхідна для визнання селекційного досягнення, голів
Вид і стать сільськогосподарських тварин
|
Категорія селекційного досягнення |
||||||||
нова або покрашена (існуюча порода |
породна група |
новий або покращений внутрішньопородний тип |
заводський тип |
заводська лінія |
спеціалізований тип |
спеціалізована лінія |
крос заводських ліній |
заводська родина |
|
Велика рогата худоба |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
молочні та молочно-м'ясні породижорови |
2 0 0 0 |
1500 |
1000 |
500 |
250 |
X |
X |
X |
8 |
бугаї |
80 |
60 |
40 |
20 |
10 |
X |
X |
X |
X |
м'ясні породи: корови |
1500 |
1000 |
600 |
300 |
200 |
X |
X |
X |
7 |
бугаї |
50 |
30 |
20 |
10 |
7 |
X |
X |
X |
X |
Свині |
|||||||||
основні матки |
1500 |
1000 |
500 |
200 |
50 |
300 |
200 |
X |
25 |
кнурі-плідники |
150 |
100 |
50 |
20 |
5 |
зо |
20 |
X |
X |
Вівці |
|||||||||
тонкорунні породи: матки |
15000 |
8000 |
6000 |
4000 |
500 |
X |
X |
X |
X |
барани-плідники |
250 |
160 |
100 |
60 |
10 |
X |
X |
X |
X |
напівтонкорунні породи: матки |
5000 |
2500 |
1500 |
1000 |
150 |
X |
X |
X |
X |
барани-плідники |
100 |
50 |
ЗО |
25 |
5 |
X |
X |
X |
X |
вівці каракульської, сокільської та гірськокарпаг- ської порід: матки |
2500 |
1200 |
800 |
500 |
100 |
X |
X |
X |
X |
барани-плідники |
50 |
30 |
20 |
10 |
5 |
X |
X |
X |
X |
Кози |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
матки |
5000 |
3000 |
2000 |
1000 |
200 |
X |
X |
X |
X |
козли-пліднпки |
100 |
60 |
40 |
20 |
5 |
X |
X |
X |
X |
Коні |
|||||||||
матки |
1000 |
500 |
250 |
100 |
30 |
X |
X |
X |
15 |
жеребпі-плідники |
50 |
25 |
15 |
15 |
5 |
X |
X |
X |
X |
Птиця |
|||||||||
кури яєчні |
15000 |
9000 |
X |
X |
3000 |
X |
X |
6000 |
X |
кури м'ясні |
12500 |
7500 |
X |
X |
2500 |
X |
X |
5000 |
X |
качки |
5000 |
2500 |
X |
X |
800 |
X |
X |
1800 |
X |
гуси |
3000 |
1500 |
X |
X |
500 |
X |
X |
X |
X |
Індикн та інша птиия |
5000 |
3000 |
X |
X |
1000 |
X |
X |
X |
X |
Передані на апробацію селекційні досягнення повинні розмножуватись у достатній кількості базових господарств-репродукторів і мати чисельність структурних одиниць не меншу від наведеної у таблиці 21.
Таблиця 21. Мінімальна чисельність базових господарств і структурних одиниць у селекційних досягненнях на момент апробації
-
Категорія нових
(поліпшених)
селекційних досягнень
Кількість
заводських
ліній
гілок у
лініях
родин у
лініях
базових
господарств
Порода
6
12
12/100*
6
1 Іородпа група
4
8
8/60*
4
Внутрішньопородний (зональний) тип
3
6
6
3
Заводський тип
2
4
4
2
Заводська лінія
-
2
2/20*
2
Спеціалізований тип
3
6
6
3
Спеціалізована лінія
2
4
4
2
Крос заводських ліній
2
X
40*
2
*птиця
У Положенні визначено спільні вимоги для всіх видів сільськогосподарських тварин:
стійка передача потомкам ознак як у разі внутрішньопородного розведення, так і міжпородного схрещування;
висока ефективність (гетерозис) міжпородного схрещування та поєднуваність спеціалізованих ліній за міжлінійних кросів;
пристосованість до природно-кліматичних та виробничо- технологічних умов господарств і регіону розведення;
міцна конституція, стійкість до захворювань;
висока економічна ефективність.
У вимогах до кожного виду тварин вказують мінімальні переваги для новостворених, поліпшених порід та породних груп над тваринами вихідних порід, а для інших селекційних досягнень над стандартом існуючої породи.
Положенням передбачено порядок подання селекційних досягнень на апробацію, апробацію селекційних досягнень, визначення винагород авторам і організаціям-оригінаторам.
Апробацію нового селекційного досягнення проводять за ініціативи авторського колективу (автора), який подає заявку Міністерству аграрної політики з обгрунтуванням доцільності проведення апробації з відповідними документами: анкетою автора (авторів), листом-погоджснням частки авторської участі, анкетою організації, що претендує на визначення її як організації-оригінатора, матеріалами, що характеризують селекційне досягнення і здійснюють експертною комісією. Результати апробації оформляюють актом експертної комісії, який розглядають і затверджують на Науково-технічній раді Мінагрополітики. У разі позитивного рішення видають наказ Міністерства аграрної політики України про визнання селекційною досягнення, присвоєння йому назви і марки, визначення ареалу та заходів щодо успішного розведення та удосконалення тварин.
Селекційні досягнення, які пройшли державну апробацію заносять до Національного Списку і рекомендують до впровадження. Досягнення, занесені до Національного Списку, є надбанням виключно України, яка забезпечує їх правовий захист на внутрішньому та зовнішньому ринках. Апробоване селекційне досягнення реєструють в Державному комітеті Кабінету Міністрів України в справах винаходів і відкриттів. Авторам селекційного досягнення та організаціям-оригінаторам вручають авторські свідоцтва.
