6.10. Взаємозв’язок добору і підбору

К. А. Тімірязєв у праці «Чарлз Дарвін і його вчення» вказував на відмінність між добором і підбором: «Вислови підбір, підбирати передбачають якусь наперед поставлену мету, яку прагнуть здійс­нити, якийсь ідеал або зразок, до якого намагаються наблизитися за допомогою певного поєднання плідників, тим часом як процес selection здебільшого полягає лише у відокремленні, в усамітненні істот, які відрізняються від решти». Добір, як і підбір, є засобом досягнення певної мети.

Підбір, за визначенням М. А. Кравченка,— це обгрунтоване з урахуванням господарсько-корисних якостей, племінної цінності й характеру поєднуваності прикріплення для спаровування певного самця до певних самок (або навпаки) з метою одержання від них нащадків з наперед визначеними бажаними якостями.

Добір і підбір взаємозв'язані. Якщо добір передує підбору, ос­танній створює і закріплює бажані якості тварин. Вже давно було помічено, що якість майбутніх нащадків визначається не тільки генотипом плідника, а й тим, які матки до нього прикріплені. Від безладного спаровування тварин, які погано поєднуються між со­бою, мають, як правило, стійкий негативний результат. Щоб підбір був обгрунтований, важливо знати індивідуальні особливості тва­рин і якість їхніх нащадків. Такі знання потрібні для наукового пе­редбачення якостей майбутніх нащадків.

Підбір — обгрунтована і цілеспрямована система па­рування тварин для одержання приплоду з бажаними властивостями і ознаками. Обґрунтовують систему підбо­ру на підставі оцінки тварин і виявлення кращих поєд­нань пар при аналізі попередньої племінної роботи.

Добору і підбору належить дуже важлива роль у по­ліпшенні якості тварин та підвищенні їх продуктивності.

Вчення про добір і підбір розробив Ч. Дарвін. Уза­гальнивши фактичний матеріал про методи поліпшення свійських порід тварин і культурних сортів рослин у різ­них країнах світу, він дійшов висновку, що вирішальна роль у процесі породоутворення належить свідомому штучному добору та підбору. Малопомітні, але корисні для людини зміни в організмі тварин поступово накопи­чуються і посилюються в кожному новому поколінні і з часом стають помітними завдяки штучному добору, який провадить спеціаліст у відповідному напрямі.

Винятково важливого значення він надавав підбору. Підбір маток до плідників при вивченні спадкових яко­стей — основний метод удосконалення порід тварин. Під­бір пар при розмноженні є фактором, який закріплює спадкові властивості або спричинює зміни їх у кожному новому поколінні.

М. Ф. Іванов у своїх наукових працях і практичній роботі по виведенню порід овець і свиней надавав винят­кового значення добору та підбору. При створенні укра­їнської степової породи свиней він залишав з опоросу 10—12 поросят для дальшого розведення лише 1—2 по­росят, які за своїми індивідуальними особливостями від­повідали усім вимогам, що ставилися до породи. Решту 8—9 поросят вибраковував.

Підбір посилює результати добору, забезпечує поліп­шення якості тварин у кожному новому поколінні.

Добрі результати добору і підбору бувають тоді, коли вони провадяться в одному напрямі, поєднанні, доповню­ють одне одного. Сподіватися на успіх племінної роботи неможливо, якщо, наприклад, добір ремонтного молодня­ку провадиться за ознаками високої жирності молока, а підбір плідників для парування телиць — за іншими або протилежними ознаками.

У поєднанні з добрими умовами годівлі й утримання тварин добір і підбір є основними методами поліпшення племінних якостей і підвищення продуктивності. Велике значення цих методів як основних факторів породоутво­рення і удосконалення порід підтверджує зоотехнічна практика. За допомогою добору і підбору при сприятли­вих умовах зовнішнього середовища створені і удоскона­люються всі породи сільськогосподарських тварин. Ці творчі методи впливу на тваринний світ і в майбутньому будуть основними засобами створення більш продуктив­них порід, а також залучення в побут людини нових ви­дів дикої фауни.

Добір та підбір слід провадити в кожному стаді, не­залежно від якості тварин, що в ньому знаходяться: чис­топородні чи помісні, високопродуктивні, середнього чи низького рівня продуктивності.

Після того як визначено племінне призначення тва­рин, підбирають плідників до маток. В одержаному по- томстві від попереднього добору провадять знову добір. Цикл добір—підбір повторюється безперервно з року в рік, із покоління в покоління.

Позитивні результати дають добір і підбір лише при достатній годівлі та відповідному утриманні, бо за цих умов краще проявляються якості тварин, створюються необхідні передумови для виявлення найбільш цінних плідників і маток. Несприятливі умови життя знижують дію добору й підбору. При незадовільних умовах усі тва­рини мають низьку продуктивність, у стаді важко вияви­ти кращих тварин. Найретельніший тривалий добір у та­ких умовах знижує ефективність племінної роботи і не дає бажаних наслідків.

На ефективність добору і підбору значно впливає роз­мір стада та інтенсивність вибракування тварин. У вели­ких стадах розмах індивідуальної мінливості значно біль­ший, ніж у дрібних. Отже, можливості для добору у ве­ликих тваринницьких господарствах значно сприятливіші, ніж у дрібних, індиві­дуальних. Часта зміна напрямів добору і підбору знижує результативність племінної роботи. Цілеспрямованість і систематичність добору і підбору, які відповідають ос­новному виробничому напряму господарства, врахуван­ня особливостей стада і окремих тварин забезпечують успіх племінної роботи в кожному стаді.