6.8. Поняття про селекційний диференціал і ефект селекції

Селекційний диференціал— різниця між середньою продуктивністю стада і кращою її частиною, відібраною в племін­не ядро, або ступінь перевищення середніх показників батьків тварин над середніми показниками стада (групи):

СД = М_б-М_с,

де СД — селекційний диференціал, М_б — середній показник батьків; М_и — середній показник по стаду. Середній показник батьків розраховують за формулою:

де СД_б — середній селекційний диференціал батьків, СДм — середній селекційний диференціал матерів. Якщо, наприклад, середній удій стада 5000 кг, а на плем'я залишають дочок від корів з середнім удоєм 6000 кг, то селекційний диференціал дорівнює 6000—5000 = 1000 кг.

Селекційний диференціал батьків у молочному тваринницт­ві розрахувати складніше. Там, де систематично ведеться оцін­ка плідників (П) за потомством, за СД батьків беруть оцінку плідника за якістю потомства, виражену різницею між показ­никами дочок батьків і показниками матерів цих дочок (П = = Д — М). Наприклад, батьки тварин наступного покоління виявились в середньому поліпшувачами (+ 300 кг), в цьому випадку СД за батьками прирівнюється до +300 кг. Сумарний селекційний диференціал можна обчислити за формулою

При цьому h² для маточного поголів'я беруть за останні роки. При використанні оцінки батьків за нащадками селекційний диференціал батьків не множать на h², тому що у фактично отриманій різниці між дочками цих батьків і їхніми матерями свою роль відіграв і коефіцієнт успадковуваності.

Ефект селекції (селекційний ефект) обчислюють за форму­лою

СЕ = (СД • h²): G,

де СЕ — ефект селекції, кг продукції; G — інтервал між по­коліннями, роки.

В середньому інтервал між поколіннями у різних видів тварин такий: коней — 10 років, молочної худоби — 5, овець — 4, свиней — 2,7, курей — 1,5 року. Для прогнозу­вання показників продуктивності наступного покоління тва­рин часто використовують формулу селекційного ефекту.

6.9. Добір самок за власною продуктивністю

­ Добір корів проводять за походженням, належністю до лінії родини, за екстер'єром і конституцією, надоєм, вмістом жиру й біл­ка в молоці, відтворювальними здатностями, живою масою, при­датністю для машинного доїння, станом здоров'я та якістю нащад­ків.

Визначення походження та породності, належності до лінії про­водять на оснОві документів зоотехнічного обліку з обов'язковим оглядом тварин у натурі. У племінних і випробних господарствах походження тварин підтверджують даними імуногенетичного тесту­вання.

Оцінювання екстер'єру і конституції здійснюють окомірно за 100-бальними шкалами. Особливу увагу звертають на розвиток статей, які мають безпосередній вплив на продуктивність і стан здоров'я тварин. Зосереджують увагу на статях, що мають добрий розвиток, і на характерних для стада корів вадах, щоб у подальшій селекційній роботі закріпити бажані і усунути небажані ознаки. Оцінювання корів за молочною продуктивністю проводять за кіль­кістю молочного жиру (в кілограмах) на основі обліку надою моло­ка (в кілограмах), вмісту в молоці жиру та білка (у відсотках) за 305 днів лактації або за скорочену (не менш як 240 днів) закінчену лактацію. Визначають ці показники на основі контрольних доїнь корів з визначенням вмісту жиру і білка в молоці. Швидкість мо­локовіддачі (в кілограмах за хвилину) у корів і придатність їх для машинного доїння визначають на другому — третьому місяці лак­тації.

Добір за живою масою проводять методом порівняння живої маси корів з вимогами інструкції з бонітування для кожної породи залеж­но від віку корів. Оцінювання корів за якістю нащадків проводять не менш як за трьома-чотирма дочками, порівнюючи їх продуктив­ність з продуктивністю матерів.

Для оцінювання корів м'ясних порід основними ознаками є жива маса, відтворювальна здатність, інтенсивність росту та оплата кор­му при оцінюванні за власною продуктивністю, генотип (походжен­ня), порідність, оцінка за якістю нащадків. Молочність корів оціню­ють за живою масою молодняку в 6-місячному віці.

До розведення не допускають корів з незадовільним розвитком м'язів, з високоногістю, вузькотілістю та грубістю кістяка.