4.4. Фактори, які впливають на ріст і розвиток тварин.

У процесі індивідуального розвитку ознаки у тварин формуються під впливом спадкової основи батьків та умов зовнішнього середовища.

З багатьох факторів середовища, які впливають на індивідуальний розвиток тварин, найбільше значення ма­ють: годівля, умови утримання, тренування.

Корм є енергетичним і пластичним матеріалом для всіх життєвих функцій організму. Тому годівля найбіль­ше впливає на племенні й продуктивні якості тварин. Від кількості та якості корму, одержаного в різні періо­ди життя тварини, залежить її розвиток та продуктив­ність.

М. Ф. Іванов ще в 1916 р. зазначав про вплив рівня годівлі на розвиток поросят. У його дослідах дві групи 4-тижневих поросят утримували на різних раціонах. Че­рез два місяці після початку дослідів поросята, яких не­достатньо годували, відстали за масою від поросят, що знаходилися в нормальних умовах годівлі, на 12—16 кг через 6 місяців — на 29—40 кг і через 8 — на 44 кг.

Різний рівень годівлі помітно позначається не тільки на загальному розвитку тварин, а й на розвитку окремих оргаїнів, зокрема травленні. М. П. Чирвінський у дослі­дах, проведених на вівцях, встановив, що тварини, яких годують погано, лише грубими кормами, мають загальну довжину кишечника в 44—51 разів довшу від тулуба, а які знаходяться на повноцінній годівлі, з додаванням концентратів — лише в 33—38 разів. Досліджуючи вагу і лінійний розмір окремих частин скелета у північних ко­роткохвостих овець, які росли за нормальних умов годів­лі та при значній недогодівлі, М. П. Чирвінський встано­вив, що недогодівля не однаковою мірою позначається на розвитку окремих частин скелета й органів. У період не­догодівлі гальмується ріст тих органів частин скелета, які в цей час ростуть порівняно швидко. Наприклад, як­що недогодівля припадає на період ембріонального роз­витку, коли найбільше ростуть трубчасті кістки, то ріст їх гальмується більше, ніж інших частин скелета. Вна­слідок цього народжуються коротконогі тварини.

Різний ступінь недорозвинення тканин і органів під впливом недогодівлі вперше з'ясував М. П. Чирвінський і підтвердили дослідами А. О. Малігонов та інші вчені. Це явище дістало назву — закон недорозвитку, або закон Чирвінського-Малігонова. Цей закон можна сформулю­вати так: ступінь недорозвитку різних тканин і органів перебуває у відносному зв'язку з інтенсивністю росту то­го чи іншого органу і тканини; органи з інтенсивним рос­том недорозвиваються при недостатній годівлі більше, ніж органи з менш інтенсивним в цей час ростом. При посиленій же годівлі тварини у відповідний період роз­витку найінтенсивніше будуть рости й розвиватися ті час­тини й органи, які в даний період характеризуються най­більшою природною швидкістю росту.

Проте повної залежності між природною інтенсивні­стю росту органів і тканин та ступенем їх недорозвитку при недостатній годівлі немає. Встановлено, що у всіх випадках при затриманні росту найгірше розвиваються ті органи й тканини, які в житті тварини відіграють мен­шу роль, а найбільш важливі в біологічному відношенні органи і тканини (для виду), наприклад система відтво­рення (статева) та нервова, в період голодування терп­лять менше, ніж інші менш важливі органи і тканини.

Залежно від того, в утробний чи післяутробний період загальмувався ріст тварини, розрізняють дві основні фор­ми недорозвитку: ембріоналізм та інфантилізм.

Під ембріоналізмом розуміють недорозвиток, пов'яза­ний із затримкою росту в утробний період. Причини ви­никнення ембріеналізму різні: недостатня годівля матері під час вагітності, скорочений сухостійний період у висо­копродуктивних корів, захворювання матері, недорозви­ток організму матері та ін.

Т варини, недорозвинені в утробний період, мають не­достатню масу при народженні, вони коротконогі, з по­товщеними суглобами (внаслідок тонкості діафізів труб­частих кісток), з більшою головою, ніж у нормально роз­винених тварин, у них недорозвинене серце і кровоносна система, а також органи травлення. У дорослому стані ембріонали відзначаються будовою і пропорціями тіла, характерними для новонароджених тварин (мал. 26).

Мал. 26. Недорозвиток Мал. 27. Недорозвиток в

в утробний період післяутробний період (інфанти­лізм).

(ембріоналізм, за Борисенком Ю. Я.).

Інфантилізм — недорозвиток, пов'язаний із затрим­кою росту в післяутробний період. Основна причина не­дорозвитку — погана годівля молодняка в молочний та післямолочний періоди, рання вагітність, коли самки не досягають парувального віку, тривале захворювання мо­лодняка тощо. Недостатня годівля молодняка після на­родження веде до недорозвитку грудної клітки, тазових кісток, хребта, травних та дихальних органів. Тому ін­фантильні тварини довгоногі, з вузькою грудною кліткою, вузьким задом, у них недостатньо розвинені кістяк, м'я­зи, органи травлення, молочна залоза, а також низька жива маса (мал. 27).

Крім ембріоналізму та інфантилізму є третій тип не­дорозвитку — неотенія. Це здатність тварин досягати статевої зрілості і розмножуватися в личинковому стані. Головне в неотенічному типі — це відсталість у розвитку тіла при набутті властивостей розмножуватися.

Отже, ембріоналізм та інфантилізм є різними форма­ми неотенії, тобто недорозвитку, пов'язаного з настанням статевої зрілості при наявності рис більш ранніх стадій онтогенезу. Ступінь недорозвитку в ембріональний та постембріональний періоди залежить від тривалості пе­ріоду недостатнього живлення й інших умов, що гальмують нормальний ріст. Поліпшення годівлі і догляду знач­ною мірою сприяють ліквідації наслідків недорозвитку. Тварини, ріст яких затримався, за сприятливих умов швидше ростуть, що, наприклад, спостерігається у близ­нят. Спеціальні досліди по вивченню наслідків тимчасо­вого голодування, які провів М. П. Чирвінський на вівцях (1909), свідчать, що у всіх випадках після голодування тварин при нормальній годівлі їх спостерігалися підви­щена швидкість росту і компенсація маси. Проте компен­сувати недорозвиток під час утробного періоду або в пе­ріод вирощування повністю неможливо. Він залишається у тварин на все життя. Кістки тварини, яка голодувала, але з часом компенсувала це збільшенням живої маси, зберігають сліди недорозвитку.

Виправлення наслідків недорозвитку залежить від віку тварин, тривалості та ступеня голодування і всіх тих умов, у яких вона буде в період компенсації. Чим більше в молодому віці і триваліше та сильніше голодували тва­рини, тим глибше порушується їх ріст і тим важче ці порушення виправити. Тварини, ріст яких закінчився, не­спроможні компенсувати розвиток. Доброю годівлею можна підвищити їх вгодованість, а звідси й продуктив­ність. Але змінити пропорції тіла, виправити уже сформо­вану структуру тканин і органів уже неможливо. Тому, щоб мати розвинених тварин з великою живою масою і відповідним екстер'єром, треба з утробного періоду ство­рювати такі умови годівлі, догляду й утримання, які б повністю забезпечили нормальний ріст і розвиток тва­рини.

Недорозвиток тварин завдає великих економічних збитків, бо такі тварини, як правило, бувають менш про­дуктивні, що необхідно враховувати при відтворенні та вирощуванні молодняка.

Вплив умов утримання на розвиток тварин. Крім пов­ноцінної годівлі, на ріст і розвиток тварин, їх продуктив­ність впливають загальні умови утримання. Сприяють формуванню розвинених, міцних, високопродуктивних тварин утримання їх взимку в просторих, світлих, чистих, сухих приміщеннях, які добре вентилюються, а влітку в таборах, а також регулярне чищення і купання.

При вирощуванні тварин температура навколишнього середовища, особливо на початкових етапах онтогенезу, коли терморегуляція у тварин ще не встановилася, має велике значення. Підвищена температура навколишньо­го середовища супроводиться збільшенням швидкості диференціювання органів, від чого ріст дещо гальмує­ться.

Наукові дослідження, а також практика тваринницт­ва відмічають більшу енергію росту й підвищений обмін речовин у телят і поросят, вирощених у неопалюваних приміщеннях. В результаті кращого розвитку шкірного та волосяного покриву тварин зменшується тепловіддача, а разом з тим підвищується апетит і перетравність корму, що сприяє інтенсивності росту худоби.

Поросята протягом перших двох тижнів після наро­дження потребують тепла, тому їх не можна вирощува­ти в холодних приміщеннях.

Що стосується молодняка великої рогатої худоби, особливо порід молочного і молочном'ясного напрямів продуктивності, то кращому розвитку його сприяють пов­ноцінна годівля та утримання телят в сухих приміщеннях, що добре вентилюються, при зниженій температурі по­вітря.

На ріст і розвиток тварин впливає вологість. Висока відносна вологість повітря у приміщеннях для молодняка шкідлива, особливо для поросят у віці до 15—20 днів, які народжуються на більш ранніх стадіях онтогенезу, через що в цьому віці теплорегуляція у них функціонує ще не­достатньо.

У приміщеннях з сухим повітрям тварини як при низь­кій, так і при високій температурах почувають себе кра­ще, ніж з вологим. Вологе повітря при низькій темпера­турі сприяє значному охолодженню тіла, а при високій затримує тепловіддачу, що негативно впливає на обмін речовин і ріст молодняка.

На ріст тварин також впливає світло. Воно має велике значення в синтезі організмом вітаміну з ергостери­ну, важливого для розвитку кістяка. Дослідження К. Б. Свєчина, проведені на свинях, свідчать, що недо­статнє сонячне освітлення у тварин, які ростуть, затри­мує ріст яєчників, сім'яних залоз, зменшує вміст у кіст­ках фосфору, гальмує ріст черепа, крім того, знижується обмін речовин.

Достатня світлова площа в приміщеннях і сонячне освітлення тварин під час прогулювання і на пасовищі сприяють посиленню їх кровообігу, кращому розвитку ор­ганів дихання, зміцненню скелета і м'язів, поліпшенню апетиту й травлення, а також обміну речовин.

Вплив тренування на ріст і розвиток тварин. Поряд з годівлею, утриманням і доглядом на ріст, розвиток, бу­дову тіла і господарські якості тварин значно впливає тренування органів і організму в цілому.

Класики зоотехнічної науки П. М. Кулєшов, М. І. Придорогін, Є. А. Богданов вважали, що тре­нування організму є важливим фактором підвищення міцності конституції та продуктивності тварин.

Рух, тренування сприяють не тільки загальному зміц­ненню здоров'я тварин, а й посиленому росту і розвитку кістяка та м'язевої тканини, розвитку легенів, серця й інших органів. Велике значення функціональне тренуван­ня має при вирощуванні худоби молочного напряму про­дуктивності. Роздоювання корів, систематичний масаж вим'я, правильне доїння сприяють розвитку молочної за­лози, підвищенню продуктивності.

Найкраще розроблена система тренування при виро­щуванні рисистих та верхових коней. Під час тренування не тільки приділяють увагу ритмічній зміні напруженої й помірної роботи, а й виробляють умовні рефлекси.

Як і будь-який інший фактор, тренування дає позитив­ні результати при вирощуванні молодняка лише тоді, ко­ли його застосовують у міру. Надмірне тренування при­гнічує ріст тваринного організму.