Розділ 3

Конституція, екстер’єр та інтер’єр сільськогосподарських тварин

3.1. Поняття про конституцію сільськогосподарських тварин.

Важливим показником господарсько-корисних якостей сільськогосподарських тварин є конституція.

В зоотехнічну науку термін «конститу­ція» був узятий з давньогрецької медицини близько 2 тис. ро­ків тому. Виникнення вчення про конституцію тварин пов'я­зане з працями давньогрецького філософа Ксенофонта (430 р. до нашої ери) і основоположника наукової медицини Гіппокра­та. Гіппократ, вивчаючи неоднакову сприйнятливість різних організмів до однієї і тієї ж хвороби, розрізняв такі типи кон­ституції: «добру і погану», «сильну і слабку», «суху і сиру».

Висловлювання про конституцію зустрічаються'і в працях видатного стародавнього філософа Арістотеля та натураліста Галена, які також вказували на зв'язок форми тіла з фізіоло­гічним станом організму і продуктивністю тварин.

Великий внесок у розвиток вчення про конституцію зро­били видатні російські вчені І. П. Павлов, І. М. Сєченов, П. М. Кулешов, Є. А. Богданов, Ю. Ф. Лискун, М. Ф. Іва­нов та ін. Є. А. Богданов визначав конституцію як характерне співвідношення в розвитку окремих тканин і органів. За М. А. Кравченком, конституція — це зумовлений спадковістю тварини взаємозв'язок в будові і функціях тканин і органів всього організму як цілого. Вона визначається індивідуаль­ністю тварини, характером її онтогенезу, особливістю будови тіла, специфікою фізіологічних реакцій, пристосованістю до умов життя і здатністю до корисного,господарського викорис­тання.

Під конституцією розуміють загальну будову організму, зумовлену анатомо-фізіологічними особливостями, спадковими факторами, що проявляються в характері продуктивності тварин і реакції на вплив факторів зовнішнього середовища.

В практичній роботі технолога вивчення конституції по­трібне для пізнання основи, на якій розвиваються всі особли­вості сільськогосподарських тварин, їхні позитивні і негатив­ні якості. Знання конституції тварин дає можливість більш ефективно використовувати різні методи розведення в тварин­ництві.

Особливості розвитку сучасного тваринництва вимагають нового підходу до проблеми конституції тварин. Ведення тва­ринництва на промисловій основі передбачає цілорічне утри­мання тварин у приміщеннях. Відсутність активного моціону знижує стійкість тварин проти захворювань, негативно відби­вається на відтворювальній здатності їх та призводить до ско­рочення строку господарського використання. А тому стоїть завдання виростити конституціонально міцних тварин, які швидко пристосовуються до нових умов, дають високу продук­тивність, добре оплачують корм.

3.2. Класифікація типів конституції тварин

В зоотехнічній науці в різні часи було запропоновано кілька систем класифікації сільськогосподарських тварин за типом конституції. Особливої уваги заслуговує класифікація типів конституції, створена П. М. Кулешовим (мал. 8) і доповнена М. Ф. Івановим та Є. А. Богдановим. П. М. Кулешов, працюючи ветеринарним лікарем, встановив співвідношення розвитку органів і тканин у великої рогатої худоби й овець різного напряму продуктив­ності, створив класичні схеми анатомічної будови тіла великої рогатої худоби та овець і виділив чотири типи конституції: грубий, ніжний, щільний, рихлий.

Грубий тип конституції властивий в основному пізньо- спілим тваринам, які не придатні для виробництва молока і погано відгодовуються. Тварини грубого типу конституції мають товсту шкіру, товсте грубе волосся. Мускулатура об'ємиста, недостатньо розвинена підшкірна жирова тканина, ске­лет грубий. Голова важка, роги масивні, шия коротка. Грубу конституцію мають сіра українська худоба і тварини деяких аборигенних порід (мал.9).

Тварини ніжної конституції характеризуються тонкою шкірою, яка вкрита коротким ніжним волоссям, слаборозви- неною тонковолокнистою мускулатурою, слабким розвитком підшкірної жирової тканини, мають тонкий, але міцний скелет, легку голову,

М ал. 9 Бугай сірої української породи грубої щільної конституції тонкі кінцівки і хвіст. Добре розвинені грудна та черевна порожнини Тип нервової діяльності збудливий, рухливий. Цей тип конституції мають верхові породи коней, породи великої рогатої худоби молочного напряму, м'ясні та беконні породи свиней (мал. 10).

І нколи серед тварин ніжного типу конституції зустрічають­ся перерозвинені в бік ніжності. Такі тварини характеризують­ся Мал. 10. Чистокровний верховий жеребець дуже тонкою шкірою, яка навіть ніжної конституції просвічується, відсутністю підшкірної жирової тканини, тонким скелетом. Голова вузька, довга, плоска і довга шия, довгі кінцівки. Такі тварини мають слабкий стан здоров'я і погану витривалість, більш сприйнят­ливі до різних інфекційних захворювань. До даного типу кон­ституції можна віднести джерсейську породу великої рогатої худоби, ахалтекінську породу коней (мал.11).

У тварин щільної конституції Мал. 11 корова джерсейської породи ніжної

шкіра середньої товщини, волосяний щільної конституції

покрив густий, середньої довжини, добре розвинені мускулатура, органи дихання, травлення та кровообігу, за­довільно — підшкірна жирова тканина. Вони мають приваб­ливий зовнішній вигляд, витривалі. Тип нервової діяльності врівноважений сильний.

Щільний тип конституції в основному властивий тваринам комбінованої продуктивності. Даний тип конституції мають симентальська, швіцька, лебединська та інші породи великої рогатої худоби, орловська рисиста, російська рисиста, росій­ська ваговозна породи коней, тонкорунні породи овець.

Рихла конституція виявляється рихлою тонкою шкірою, що покрита тонким і густим волоссям, добре розвиненими підшкірною сполучною жировою тканиною, мускулатурою, лег­ким, але не дуже міцним скелетом. Тварини мають спокійний, флегматичний тип нервової діяльності, добре відгодовуються, скороспілі. Рихлість часто супроводжується зниженою пло­дючістю, меншою витривалістю і послабленою стійкістю проти різних захворювань. До цього типу конституції відносяться ваговозних порід, сальні породи свиней, м'ясо-вовнові породи овець.

Я к груба, так і ніжна, конституція у чистому вигляді зуст­річаються рідко, частіше — в змішаному (мал. 12). В зв'язку з цим розрізняють такі типи конституції: груба щільна, груба рихла, ніжна щільна, ніжна рихла Це уточнення до класифі­кації типів Мал. 12. Бугай абердино-ангуської породи конституції зробив професор

ніжної рихлої кон­ституції Є. А. Богданов, а М. Ф. Іванов доповнив її типом міцної конституції. Тварини міцного типу конституції мають привабливий зовнішній ви­гляд, пропорціонально розвинені всі частини тіла, міцне здо­ров'я, високу продуктивність і відтворювальну здатність (мал.13).

М іцний тип конституції бажаний для тварин будь- якого напряму продуктивності.

Класифікація типів конституції, запропонована П.М. Кулешовим і доповнена М.Ф Івановим, Мал.13. Корова симентальської породи міцної набула широкого

конституції. вико­ристання в зоотехнічній і ветеринарній практиці.

Відома та­кож класифікація типів конституції, яку розробив швейцар­ський професор У. Дюрст. В основу цієї класифікації покла­дено ступінь

окислювальних процесів в організмі тварин. Дюрст виділив три типи: дихальний, травний і проміжний. Тварини дихального типу мають підвищений обмін речовин, поживні речовини корму перетворюють в молоко, вовну, мус­кульну енергію. В них тонка шкіра, суха мускулатура, добре розвинені органи дихання, травлення, кровотворення, легкий щільний скелет. Грудна клітка глибока і вузька, голова легка і суха. Дихальний тип конституції властивий молочній худобі, верховим породам коней, тонкорунним вівцям (мал.14).

Мал. 14 Схема будови тіла дихального типу

Мал. 15 Схема будови тіла худоби травного типу

Для тварин травного типу характерні компактна будова тіла, грудна клітка широка і глибока, короткі ноги, добре роз­винена мускулатура, менш розвинені внутрішні органи. Об­мін речовин у них понижений. Тварини травного типу здатні до ожиріння. До тварин даного типу конституції відносяться м'ясні породи великої рогатої худоби, ваговозні породи коней, більшість порід свиней (мал. 15). Проміжний тип займає місце між дихальним і травним.

Особливості нервової діяльності

При визначенні типу конституції слід враховувати темпера­мент тварин, тобто тип нервової діяльності Вчення про тем­перамент розробив І. П. Павлов. Темперамент — це спадкова властивість організщ. Найважливішими властивостями нер­вової тканини є подразливість і гальмування. Подразливість полягає в тому, що зовнішнє подразнення, сприйняте нервови­ми рецепторами, створює збудливий стан органа або організму в цілому. Гальмування— процес, при якому зовнішні подраз­нення не збуджують, а за допомогою нервової системи ство­рюють пасивний стан окремих органів або всього організму в цілому. Розвиток цих явищ залежить від сили подразливості і загальмованості, врівноваженості і рухливості цих процесів.

На основі вивчення особливостей і властивостей нервових процесів І. П. Павлов розробив класифікацію типів вищої нервової діяльності тварин і людини. Згідно з цим вченням, тварин за темпераментом поділяють на чотири основних типи; слабкий (меланхолічний); нестримний (холеричний); урівно­важений жвавий (сангвінічний); урівноважений спокійний (флегматичний). Найбільш бажані тварини, що мають урів­новажений жвавий або урівноважений спокійний тип нервової діяльності.

Слабкий тип нервової діяльності небажаний для тварин будь-якої продуктивності. Він характеризується слабовира- женими як подразнювальними, так і гальмівними процесами. На зовнішні подразники такі тварини реагують дуже слабо. Як правило, вони боязливі, завжди знаходяться в задніх рядах стада, ніколи повністю не задовольняють своїх потреб, відзначаються загальною млявістю і легко піддаються різним захворюванням.

Нестримний тип нервової діяльності характеризується переважанням подразливості над гальмуванням. Тварини цьо­го типу нервової діяльності мають велику життєву енергію, вони активно реагують навіть на незначні зміни умов життя. Нервова збудливість і подразливість у них настільки розви­ нені, що тварини завжди перебувають у неспокійному стані. Спожитий ними корм значною мірою витрачається марно, не­повністю використовується для утворення потрібної продукції.

Тварини урівноваженого спокійного типу добре поїдають корм. Процеси обміну у них повільніші. Такі тварини мають велику силу і добре врівноважені нервові процеси. Такий тип нервової діяльності в основному мають ваговозні породи ко­ней, м'ясні породи великої рогатої худоби, більшість порід свиней.

У тварин, що мають урівноважений рухливий тип нервової діяльності, процеси збудження і гальмування взаємно врівно­важені. Від дії подразників вони легко збуджуються, але швидко звикають до них і перестають на них реагувати. Про­цеси обміну в таких тварин відбуваються енергійно. Найкра­ще виражений цей тип нервової діяльності у верхових порід коней, порід великої рогатої худоби молочної та комбінованої продуктивності, тонкорунних овець.

Характер темпераменту тварини залежить від умов вихо­вання і тренінгу. Щоб одержати лагідних, з корисними для лю­дини звичками й поведінкою тварин, треба створювати такі умови при вирощуванні молодняка і використанні дорослих тварин, які сприяли б розвитку і закріпленню позитивних умовних рефлексів. Грубе поводження з тваринами сприяє появі у них нестримного або слабкого темпераменту.

Темперамент- тісно пов'язаний з напрямом продуктивності тварин. Так, сангвінічний темперамент спостерігається у тва­рин з підвищеним обміном речовин, добре функціонуючою щи­товидною залозою (наприклад, у корів молочного напряму); флегматичний — у тварин м'ясного напряму, що мають зни­жений обмін поживних речовин та знижену функцію щитовид­ної залози.