3.Правила поведінки населення під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах.

На всіх хімічно небезпечних об’єктах мають бути заздалегідь створені локальні системи оповіщення працівників і службовців цих об’єктів, а також керівників підприємств, організацій і населення, що перебувають поблизу об’єкта (електросирени, різні засоби гучномовного зв’язку, радіотрансляційна і телефонна мережі, телебачення). При аваріях, наслідки яких не виходять за межі об’єкта, оповіщаються чергові зміни аварійних служб (газорятівники, пожежна та медична служба, воєнізована охорона), персонал цехів, що потрапляє в зону хімічного зараження, керівництво об’єкта, штаб. Крім того, оповіщаються керівники підприємств, закладів (у першу чергу дитячих), органи місцевої влади, населення, які перебувають поблизу хімічно небезпечних об’єктів.

При оголошенні небезпечного стану необхідно уникати паніки. Працівникам об’єкта, почувши сигнал оповіщення, слід негайно застосувати засоби індивідуального захисту, потім вжити заходів, що передбачені спеціальними інструкціями, укритись у підготовлених сховищах чи вийти із зони зараження. Особи, які отримали ураження, звертаються в медичний пункт чи інші медичні установи для надання їм медичної допомоги і визначення ступеня ураження.

У всіх випадках під час аварії вхід у виробничі зони приміщень, підвали та інші будівлі дозволяється лише після контрольної перевірки наявності в них СДОР.

На об’єкті, де виникла аварія, у першу чергу проводять роботи з припинення подальшого викиду (виливу) СДОР:

• вимикають ушкоджену ділянку;

• перекривають канали та інші запірні пристрої;

• на різні розриви у трубопроводах і ємностях накладають пластирі, муфти, забивають пробки;

• СДОР перекачують із пошкоджених ємностей до непошкоджених;

• за необхідності проводять підготовку котлованів та обладнання земляних валів;

• район забезпечують охороною.

Під час роботи в осередку СДОР слід суворо дотримуватися правил безпеки:

• усі люди, які беруть участь у роботах, повинні бути забезпечені протигазами і захисним одягом;

• за необхідності їм видають спеціальні протихімічні пакети й аптечки індивідуальні (АI-2);

• кожен з них повинен уміти користуватися індивідуальними і медичними засобами захисту;

• перед початком роботи проводиться ретельний інструктаж;

• після закінчення роботи організовується спеціальна санітарна обробка.

Почувши повідомлення про аварію, усе населення повинне негайно застосувати засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри. Вжити заходів щодо зменшення проникнення отруйних речовин у квартиру (будинок): щільно зачинити вікна та двері, щілини заклеїти. Підготувати запас питної води: набрати воду у герметичні ємності, підготувати найпростіші засоби санітарної обробки (мильний розчин для оброблення рук). Увімкнути місцеві програми радіомовлення і телебачення. Якщо є можливість – повідомити про небезпеку сусідам.

Уражаюча дія на людину конкретних СДОР залежить від їхньої концентрації в повітрі і тривалості дії. Тому якщо немає можливості залишити небезпечну зону до надходження зараженої хмари, необхідно не піддатися паніці і продовжувати вживати заходів захисту. Під час перебування на вулиці не слід торкатися будь-яких предметів. За відсутності протигазів при захисті органів дихання на вулиці й у приміщенні можна використовувати маски з тканини, хутряні чи ватяні частини одягу. При цьому знижується концентрація шкідливих домішок у вдихуваному повітрі. Маски (пов’язки) необхідно змочити певним розчином залежно від виду СДОР. Наприклад, за наявності в повітрі аміаку – 5% розчином кислоти лимонної; бензолу, водню арсенату, парів кислот, сірководню, хлору – 2% розчином натрію гідрокарбонату. За відсутності зазначених розчинів можна використовувати воду, а якщо її немає поблизу – змочити пов’язки власною сечею. Для захисту шкіри можна надягти рукавички, плащі, шапки. Залежно від виду СДОР треба орієнтуватися, в яких приміщеннях потрібно укритися. Якщо пари СДОР легші за повітря, укриватися необхідно на нижніх поверхах, підвалах, якщо важчі – на верхніх поверхах.

За наявності часу і можливості проводиться евакуація населення в безпечний район. Необхідно дізнатись у місцевих органів влади, цивільної оборони чи міліції про місце збору мешканців для евакуації та уточнити час її початку.

Підготуватися, зокрема: упакувати у герметичні пакети та скласти у валізу документи, цінності і гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби.