МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА: «ЕКСПЛУАТАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ»

КУРСОВА РОБОТА

«Розробка технологічної карти перевалки вантажу»

Виконав:

ст. 3 курса 5гр. ФТТС

Рожко М. С.

Перевірила:

Павлова Н. Л.

Одесса - 2014

Зміст.

1. Введення; 2. Опис природного режиму і транспортно-економічної характеристики вантажу;

3. Транспортно-перевантажувальна характеристика вантажу; 4. Опис способів перевезення вантажу морем і суміжними видами транспорту; 5. Визначення можливих варіантів технологічних схем (ТЛ)

6. Визначення меж концентрації ТЛ при обробці судна; 7. Розрахунок складів в першому наближенні; 8. Розрахунок продуктивності ТЛ; Розрахунок продуктивності портального крана; Розрахунок продуктивності трюмного навантажувача; Визначення кількості машин малої механізації в складі ТЛ; 9. Визначення верхньої межі концентрації ТЛ на судні; 10. Визначення мінімальної кількості ТЛ на морському вантажному фронті;

11. Визначення оптимальної кількості ТЛ на морському вантажному фронті; 12. Визначення кількості ТЛ на тиловому вантажному фронті; 13. Визначення кількості залізничних колій морського вантажного фронту; 14. Визначення кількості залізничних колій тилового вантажного фронту; 15. Уточнений розрахунок складів; 16. Розрахунок питомої собівартості перевалки вантажу; 17. Розрахунок сумарних приведених витрат та економічного ефекту; 18. Розрахунок сумарних приведених витрат та економічного ефекту для базового варіанта; Висновок; Література.

1. Введення.

Проектування прогресивної технології та організації перевантажувальних процесів є складною комплексною задачею, від правильного вирішення якої значною мірою залежать показники роботи порту і флоту. У підсумку проектування для заданих умов повинна бути обрана високопродуктивна і економічна схема механізації, визначені необхідні технічні та трудові ресурси, розроблено технологію перевантажувального процесу, розраховані техніко-економічні показники.

Під схемою механізації розуміється сукупність підйомно-транспортних машин, обладнання та устаткування, об'єднаних в певній послідовності відповідно до характеру й особливостями вантажного потоку, а також умовами виробництва вантажно-розвантажувальних робіт на причалі і призначених для перевантаження вантажів по одній або кільком варіантів.

На вибір схеми механізації перевантажувального процесу впливають різні чинники: розмір вантажообігу і його напрямок, характеристика і властивості вантажів, типи суден і вагонів, магістральних автомобілів.

У курсовій роботі обгрунтовуються схеми комплексної механізації відповідно до наміченого способом перевезення вантажу. На базі певної схеми механізації розробляється технологія перевантажувального процесу, яка визначає конкретний спосіб виконання перевантажувального процесу на даній механізованої лінії, вказуючи напрямок переміщення вантажу, склад і способи виконання операцій, пристосування і порядок їх використання, число зайнятих портових робітників та їх розстановку по ланках.

Раціональна технологія повинна забезпечити максимальну продуктивність механізованої лінії.

В результаті виконання курсового проекту рекомендуються: схема механізації, що забезпечує комплексну механізацію перевантажувальних робіт, безпеку їх проведення та збереження вантажу, надійність в експлуатації машин і простоту їх управління, обслуговування. Запропонована схема механізації і вбрання обладнання повинні мати найкращі в порівнянні з іншими варіантами, техніко-економічні показники а також раціональну організацію перевантажувального процесу.

Україна володіє потужним портовим потенціалом. На узбережжі Чорного та Азовського морів знаходиться 18 морських торгових портів і 12 портопунктів, не рахуючи значного числа портів і пристаней, що належать підприємствам, що не підвідомчих Міністерству транспорту та зв'язку України - рибалкам (4 морських рибних порти), металургам, суднобудівникам, нафти - і газовидобувачам .

За даними інституту ЧерноморНІІ-проект, десятки років готує всю технічну документацію по будівництву, реконструкції, розвитку портів Чорноморсько-Азовського басейну, загальна протяжність причального фронту основних 18 морських торгових портів перевищує 38 км. З них 11 км призначені для навалочних і насипних вантажів, близько 15 км - для всіх видів генеральних вантажів, 4,5 км - для пасажирських операцій, 1,5 км - для наливних вантажів і 4 км - для допоміжних операцій.

Причальний фронт і територію портів обслуговують близько 600 портальних кранів, близько 1500 навантажувачів різних типів, 400 одиниць інших типів портової механізації. Порти мають понад 500 тисяч кв. метрів критих складів і більше 2 млн. кв. метрів відкритих складських площ.

Наиболее значительными из морских торговых портов Украины являются Расположенный неподалеку друг от друга (в северо-западной части Черного моря) Одесский, Илличевский и Южный порты. На их долю приходится около 70% всего грузооборота украинских морских портов. Эти порты имеют наилучшие морские подходы (осадка принимаемых судов от 11,5 до 14 метров), в то время как другие в состоянии Принимать суда со значительно меньшей осадкой.

У нових умовах, коли в Україні почався перехід від планової економіки до ринкової, основним завданням керівництва портів стало залучення клієнтів - вантажовласників і судновласників. Значною мірою в останні роки це зробити вдалося. У той час як спад в економіці України тривав, стабілізація намітилася лише до 2000 року, вантажообіг в українських морських торговельних портах 1997 почав неухильно зростати. У 1999 році він досяг 80850000. Тонн (в 1997 - зростання на 12,2%, в ​​1998 - на 12,7%, в ​​1999 - на 16,8%, в ​​першій половині 2000 року - зріс на 1, 2%). Сьогодні морські порти України є одними з найбільш благополучних в економічному відношенні підприємств країни.

У 1999 році прибуток портів від навантажувально-розвантажувальних робіт досягла 408 млн. Гривень. Разом з тим морські порти мають величезний резерв потужностей. Україна поки не може забезпечити істотне зростання своєї зовнішньої торгівлі. З ВОІ надії морські порти покладають на зростання транзиту, чому сприяє дуже вигідне географічне положення України, перш за все для вантажопотоків таких країн, як Росія, Білорусія, Казахстан. Певні надії пов'язуються з планами транзиту каспійської нафти до Європи через українські порти. У 1999 році в структурі вантажопереробки українських МТП частка експорту склала 42,4%, частка транзиту - 42,4%, імпорту - 2,9%, частка внутрішніх перевезень - 3,9%.

У структурі експорту значне місце займають метали (48,1%), зернові (12,4%), нафта і нафтопродукти (9,2%), хімічні вантажі та мінеральні добрива (4,3%), руда (3,3% ).

В транзиті домінує нафта і нафтопродукти (50,4%). Велика також частка мінеральних добрив (10,8%), металів (10,6%), вугілля (7,1%), наливних хімічних вантажів (5%).

До 2004 року вантажообіг морських торговельних портів України склав 111 400 000. Т, що на 0,8% більше, ніж у попередньому.