Рекомендована література

1. Бунге Н. Л. Основания политической экономии: сучасний дискурс / M. Бунге; За ред. В. Д. Базилевича. – К.: Знання, 2005. – 136 с.

2. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред.. В. Д.Базилевича. – К.:Знання, 2006. – 615 с.

3. Экономическая теория: Учеб. для студ. высших учебных заведений / Под ред. В. Д. Камаева. – М.: Гуманитарный изд. центр ВЛАДОС, 2004.

4. Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Сучасна економіка: Навч. посіб. – К.: Вища пік., 2005.

5. Ковальчук С. С. Національнні інтереси. – К.: ВПЦ "Київський університет", 2005. – 316 с.

6. Маслоу А. Г. Мотивация и личность. – СПб.: Евразия, 2003.

7. Маршал А. Принципы политической экономии. – М.: Прогресс, 1983. –Т. 1. –

8. Мочерний C. B. Політекономія: Підручник. – К.: Вікар, 2005. –

9. Олсон М. Логіка колективної дії. Суспільні блага і теорія груп / Пер. з англ., післямова С. Слухая. – К.: Лібра, 2004. –

10. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник / Відп. ред. Г.Н. Климко. – К.: Знання–Прес, 2004. –

11. Політична економія: Навч. посіб. / За ред. Г. А. Огняна. – К.: МАУП, 2003. – С. 14-35.

12. Сміт А. Добробут націй. Дослідження про природу та причини добробуту націй / А. Сміт: Пер. з англ. – К.: Port–Royal, 2001. –

Тема 2. Економічна система суспільства

1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура.

2. Економічна система, її сутність та основні структурі елементи. Типи економічних систем. Основні напрями формування сучасних ринкових відносин.

3. Власність як економічна категорія. Суб’єкти та об’єкти власності. Типи, форми і види власності. Трансформація форм власності в Україні.

В результаті вивчення теми студенти повинні:

Знати: суть економічних потреб; зв’язок економічних потреб та виробничих можливостей; особливості економічних систем; умови формування ринкової економіки; визначення категорії “власність”; типи та форми власності; методи становлення форм власності в сучасній Україні.

Вміти: характеризувати структуру економічних потреб; формулювати та пояснювати закон зростаючих потреб; показати переваги та недоліки тієї чи іншої економічної системи; відрізняти власність як економічну категорію від правового змісту; обґрунтувати сутність форм та типів власності; довести необхідність трансформації власності в Україні.

1. Економічні потреби суспільства, їх суть та структура

Економічні потреби – це внутрішній мотив людини, що спонукає її до економічної діяльності з метою забезпечення власного добробуту і добробуту членів сім'ї.

За своїми суб'єктами потреби поділяються на індивідуальні (особисті) – потреби в їжі, одягу, житлі тощо; колективні – відповідні умови праці, кваліфіковане керівництво, моральний клімат; суспільні – зниження рівня інфляції, безробіття, економічне зростання. Виділяють потреби суб'єктів економічної системи – сім'ї (домашніх господарств), підприємств та держави.

За об'єктами людські потреби насамперед поділяються на фізіологічні (у їжі, одягу, житлі, продовженні роду) і соціальні (в освіті, спілкуванні, інформації, охороні здоров'я тощо). Виділяють матеріальні і духовні, першочергові і відкладені потреби.

За мірою реалізації виділяють абсолютні, дійсні і платоспроможні потреби. Абсолютні потреби визначаються найвищим рівнем економічного розвитку, характерним для найрозвиненіших країн планети. Дійсні потреби відповідають рівню економіки даної країни. Платоспроможними є потреби, які людина може задовольнити відповідно з власними доходами і рівнем цін на життєві блага.

Споживати можна лише ті блага, які вироблено, і лише ті, які людина здатна оплатити. Таким чином, потреби людей визначають платоспроможний попит на життєві блага.

Потреба виступає спонукальним мотивом виробництва, породжує економічний інтерес, впливає на виробництво. Зміна потреб викликає зміни у виробництві і, в свою чергу, виробництво породжує нові потреби (холодильник, телевізор).

Найважливішою характеристикою потреб є їх безмежність, але їх безмежність наштовхується на обмеженість виробничих ресурсів. Тому виникає проблема вибору тих потреб, які виробництво може задовольнити, використовуючи наявні ресурси. Але одні і ті ж обмежені ресурси можна використати у виробництві для задоволення різних потреб. Тому існує економічний вибір і проблема альтернативності використання факторів виробництва.

Проблема економічного вибору і альтернативності витрат виробничих факторів породжують використання виробничих можливостей окремого підприємства, галузі, національної економіки. Виробничі можливості визначаються кількістю альтернативних виробничих ресурсів та доцільного і ефективного їх використання.

Функціонування економіки на межі виробничих можливостей свідчить про її ефективність і вірність вибору. Економічна ефективність – це співвідношення результатів і затрат в господарській діяльності. Ефективна економічна система передбачає раціональну поведінку господарюючих суб'єктів, яка полягає у тому, що виробник і споживач матеріальних благ і послуг максимізують вигоди (результати) і мінімізують затрати.

Таким чином можна зробити висновок, що країна являє собою велику економічну систему, в якій багато найрізноманітніших видів господарської діяльності, де кожна ланка, компонент системи може існувати лише тому, що отримує від інших що–небудь, тобто знаходиться у взаємозв'язку та взаємозалежності від інших ланок.