3. Вірш напам’ять м.Сингаївський «Червень сіно косить»

Вранці трави з росою

Червень косить косою,

А навколо, навколо

Сяє світ червіньково:

Червоніють хмарини,

І палають жоржини,

І черешні червоні…

Червень став: притомився,

Личком розчервонівся,

Піт стирає зі скроні.

А тепер тут косарка

Працюватиме шпарко –

Іч, яка!

А зимою травиця

Для корів пригодиться:

Будуть повні дійниці

Мо-ло-ка!

БІЛЕТ №28

1. Дитяча література в колі дитячого читання.

Органічним складником літератури як мистецтва слова є література для дітей. Суперечки навколо її специфіки тривають і сьогодні. Зрозуміло, що вона має свої жанрові особливості, тематику й технічне оформлення, відповідає рівневі дитячих знань і психологічному розвиткові, хоча ідейно-естетичними принципами література для дорослих і дітей не відрізняється. Український літературний критик Олександр Грушевський підкреслював, що для виховання дітей у руслі національних традицій необхідна «спеціальна дитяча література. Проста, зрозуміла, чиста — як око, світла, ясна, як срібний струмок гірського водоспаду з найтоншими переливами фарб, прекрасними, немов дитячі душі... Вона повинна бути весела й бурхлива, як той же водоспад, і тихо-спокійна, задумливо-мрійлива, як плесо широкого ставу в місячну нічку, а також природна, мов затінок в спеку».

На сторінках журналу “Семья и школа” (1884 р.) в узагальненій формі були визначені завдання, які повинні стояти перед дитячими письменниками:

- вибирати для дитячої книжки класичні скарби словесності і відповідно опрацювати їх;

- володіти глибоким педагогічним тактом (запропонувати те, що має виховне значення, зберігати всі поетичні та художні засоби оригінала);

- показувати в художньому творі правду життя.

Слід пам’ятати, вважали автори, все, що дорослий розповість дитині, що вона прочитає залишиться у неї в пам’яті на все життя. Тому дитині слід читати тільки те, що є основою морального і розумового розвитку.

Автори вважали, що, по-перше, для дітей повинні писати тільки талановиті люди, бо тільки талановитий автор дитячої книжки може обволікати мораль у життєво-природню фабулу, зробить її більш захоплюючою і художньою, і тому мораль, ідея, необхідність повчального елементу повинні домінувати над життєвою правдою.

По-друге, дитячі письменники по можливості повинні вводити своїх читачів у зміст і значення тих явищ сучасного життя, які змогли б зацікавити їх. Усвідомлення змісту сприяло б розвитку почуттів "громадськості та патріотизму", взагалі розумовому і моральному вихованню.

Вимоги до змісту дитячої книжки:

1. Книжка повинна бути короткою за змістом або розподіленою на частини (окремі оповідання, розділи).

2. Спосіб викладу повинен бути простим і зрозумілим (без підстроювання під народну чи дитячу мову, без гри словами.

3. У дитячій книжці повинен бути відсутній похмурий колорит і присутній моральний: книга повинна вчити хорошому, доброму, чемному.

4. Кожна книжка повинна повідомляти нові знання і враховувати особливості місцевості, де проживають діти (знайомити сільських дітей з життям міста і навпаки).

5. Книжка повинна бути а) доступною за змістом, тобто відповідати рівню розвитку дітей того віку, для якого призначена; б) цікавою (викликати роботу думки, почуттів та уяви); в) правдивою в зображенні явищ життя; г) художньою.

Крім того, педагоги – практики вважали, що у більшості випадків цінними в дитячій літературі є саме ті твори, які з великою цікавістю читають не лише діти, а й дорослі. “Хороші і корисні тільки ті твори для дітей, які можуть зацікавити дорослих людей та подобатися їм”

Своєрідність дитячої літератури :

доступність змісту, простота та динамічність розвитку сюжету, яскравість та емоційна насиченість образів, конкретність характерів, багатство і виразність мови.

Дитяча література буде доступна для розуміння за умови врахування специфіки цільової аудиторії.

Таких специфічних рис ми виділяємо чотири:

1) Вік. Сучасна педагогіка, виходячи з анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей, розрізняє 4 вікові етапи у розвитку дітей:

а) дошкільний/(3–6 років)

б)молодший шкільний вік(6–10 років)

в) середній шкільний вік(від 10–11 до 14–15 років)

г) старший шкільний вік (вік ранньої юності (15–18 років)

Цей поділ умовний, тому і в дитячій літературі не завжди можна провести межі між віковими групами.

2) Несформованість мовної особистості. Тобто, дитина ще не має того набору здатностей та

навичок, який би забезпечував повноцінне та адекватне сприйняття будь-якого тексту.

3) Недостатня мовна компетенція. Особливо читачі дошкільного та молодшого шкільного віку

стикаються з труднощами, пов’язаними із мовною складністю запропонованого їм тексту. Ці труднощі можуть бути викликані як надто складним синтаксисом, так і вживанням великої кількості потенційно незнайомих лексичних одиниць. Крім того, діти молодшого віку не завжди розрізняють стильові особливості, не сприймають глибокого підтексту.

4) Обмежений обсяг знань про навколишній світ. Зокрема це більшою мірою стосується

перших двох вікових категорій. Недостатність знань про співвідношення між речами, про оцінки, принципи, ставлення, традиції тощо, а також недостатність енциклопедичних знань призводить до обмеження рівня розуміння.

А) Література для дошкільників відрізняється за змістом і формою від літератури для інших вікових категорій. Вони (дошкільники) мають ще дуже елементарні уявлення про навколишній світ, черпаючи інформацію з розповідей батьків, вихователів дитячих садків, з кіно і телебачення, а також книжок, з яких дізнаються про багатогранність життя, про особливості тваринного світу, різноманітні явища природи.

У книгах для дітей є свої специфічні теми, сюжети, образи. Та переважно не вони є домінантами, що дозволяють адресувати книгу тій чи іншій віковій категорії. Основне – як розкривається сюжет, як будується образ, чи доступні вони сприйманню дитини. Те, що цікаво малюкові, підлітки читати не будуть. У цьому криється внутрішнє протиріччя і особлива складність дитячої літератури. Дитячий письменник повинен бути “ровесником” свого читача. “Лихо тому дитячому письменникові, хто не вміє хоча б на деякий час розлучитися зі своєю дорослістю, вийти з неї, з її турбот та прикрощів і перетворитися на тих, хто є його адресатом…”, – писав Корній Чуковський [15, 408]. Сам процес написання дитячої книги потребує особливих зусиль. Діти не сприймають удаваної, несправжньої зацікавленості. Письменник, вибудовуючи проблемно-тематичний ряд твору, події і конфлікти, повинен переконливо пов’язати їх із психологією того чи іншого віку, життєвим досвідом читача, при цьому не спрощуючи їх.

Книжка для дошкільного віку повинна мати цікавий, захоплюючий сюжет з динамічним розгортання подій, веселими сценками й колізіями. Зважаючи на те, що книжка для дітей дошкільного віку розрахована на запам’ятовування, вона неодмінно повинна бути добре, із смаком ілюстрована. Дитину приваблюють передусім малюнки, завдяки яким вона краще сприймає зміст. Саме тому серед книг для дітей-дошкільнят переважають книги-іграшки і книги-малюнки, де ілюстрації займають значно більше місця ніж текст. Діти цього віку особливо люблять віршовані казки і оповідання про природу, про різні історії з життя дорослих, твори найрізноманітніших жанрів, які б давали відповідь на “сто тисяч чому” [6, 17]. “Казка, гра, фантазія, – стверджував видатний педагог В.О Сухомлинський, – це животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і бажань” [12, 153].

2. Творчий доробок Г.Бойка для дошкільників. Аналіз віршів «Здоровим будь», «Вереда». Вірш для найменших «Сонечко», «Білочка», «Морозець», «Сонечка умита». Фольклорна основа лічилок, скоромовок, загадок.

Сонечко Білочка

Біля сонечка, вгорі Хвіст трубою, спритні ніжки -

Плавала хмаринка, Плиг із гілки на сучок! -

Проти сонечка, в дворі, Носить білочка горішки

Бавилась Яринка. В золотий свій сундучок.

• Не журись, Яринко, В неї очі, мов горішки,

Не на вік хмаринка: Кожушинка хутряна,

Хмарка розпливається Гострі вушка, наче ріжки, -

Сонечко ж – лишається! У дуплі живе вона.

Морозець Сонечка умита

• Морозець, морозець! Задивилось сонечко

Не щипай за щічки. На маленьку Сонечку:

Теплі валянки у нас, Сонечка умита,

Шубки й рукавички. Сонечка одіта,

Морозець, морозець! – Чисті черевички,

Плещемо в долоні. – У косичках стрічки.

У дівчаток і хлоп’ят Усміхнулось сонечко

Носики червоні. До малої Сонечки.