- •Сфера «Природа» у художньому слові: «Будь природі другом».
- •Сатира та гумор с.Маршака в творах «Багаж», «Ось так неуважний» Тематична спрямованість вірша «Звідки прийшов стіл». Казка «12 місяців». Ось так неуважний
- •Звідки прийшов стіл
- •Вірш напам’ять о.Макаренко «Щоб зрости великим».
- •Сфера «Культура» у художньому слові: «Житлове середовище».
- •Спрямованість творів Агнія Барто (рос.Поет) «Іграшки», в Овсєєвої (рос.Поет) «Чарівне слово», «Три сини». В.Маяковського (рос.Поет) «Що погано, а що добре». Что такое хорошо и что такое плохо?
- •Іграшки
- •Три сини
- •Вірш напам’ять п.Воронько «Журавлики линуть».
- •Сфера «Людини» у художньому слові: Змістова лінія «Людство».
- •Тема праці у творах п.Воронька «Помагай», о.Журливої «Хазяєчка», в.Сухомлинського «Ледача подушка», м.Стельмаха «Ми садили ліс у полі»
- •«Ледача подушка»
- •Ми садили ліс у полі
- •Проаналізувати твір «Шайтанка» б.Харчука.
- •Сфера «Люди» у художньому слові: Змістова лінія «Сім’я”, «Родина».
- •Казковий світ Джанні Родарі «Пригоди Цибуліно», Редьярка Кіплінга «Рікі-тікі-таві», польського письменника Юліана Тувіма – «Лист до всіх дітей у дуже важливій справі», «Овочі».
- •А.Костецький «Що таке Батьківщина» (сфера «Людство»)
- •Малі фольклорні жанри у розвитку дитини.
- •1. Види малих жанрів фольклору
- •1.1. Колискова пісня
- •Пестушко
- •Примовка
- •Прислів'я
- •Заклички
- •6. Лічилка
- •Скоромовка
- •8. Загадка
- •Вірш напам’ять о.Журлива «Хазяєчка».
- •Народні традиції в творах в.Скуратівського «Посвіт», «Берегиня», «Покуть», «Місяцелік».
- •Творчість російського поета с.Михалкова в колі дитячого читання. Аналіз творів «а що у вас», «Пісенька друзів», «Дядя Стьопа». Пісенька друзів
- •Дядя Стьопа
- •Вірш напам’ять п.Воронька “в лісі є зелена хатка».
- •Казка у всебічному розвитку дошкільника. Казкотерапія.
- •Твори для дітей Анатолія Камончука: «Вишеньки», «у рудої білочки», «Рідний край», «Вербова розмова» та ін...
- •Вірш напам’ять г.Чубач «Столиця»
- •Сфера «Культура» у художньому слові: «Предметний світ»
- •Лисичий хліб
- •Мурашки
- •«Як Мурашка додому поспішала»
- •Вірш напа’ять і.Гнатюка “Український козачок».
- •Поезії в.Симоненка, що ввійшли в коло дитячого читання «Лебеді материнства», «Кривда», «Грудочка землі» та ін..
- •Лебеді материнства
- •Ліричне змалювання природи у творах п.Тичини «Гаї шумлять», п.Ребра «Берізки», п.Воронька «Берізка», «Липка», м.Сингаївського «Вересень».
- •Вірш напам’ять в.Сосюри “Осінь».
- •Д.Павличко, як дитячий поет. Аналіз творів «Осінь», «Нічний гість», «Рідна мова», «Мрія», «Де найкраще місце на землі» та ін..
- •М.Коцюбинський в колі дитячого читання. Аналіз творів «Про двох цапків та дві кізочки», «Десять помічників» та ін.. «Два цапки»
- •«Дві кізочки»
- •«Десять робітників»
- •Вірш напам’ять і.Гнатюк “Мати».
- •Творчість а.М’ястківського для дошкільників. Аналіз творів «Киця прокидається», «у роботі щохвилини нам помагають машини», «Котики-воркотики», «Мудра голка», «Ліщина». Киця прокидається
- •Мудра голка
- •Аналіз творів т.Коломієць «Мова», «Колосок», «Руки серпня пахнуть полем», «На галявині», «Дідів обід», «Найкращий подарунок». Колисанки.
- •Вірш напам’ять м.Познанської “Спасибі людям».
- •Сфера «Культура» у художньому слові: Змістова лінія «Світ гри».
- •Казковий світ зарубіжних літераторів Шарля Перо «Червона Шапочка», «Кіт в чоботях»; братів Грімм «Бременські музиканти», Андерсена «Дюймовочка», «Русалочка».
- •Вірш напам’ять а.Костецький “Що таке Батьківщина».
- •В.Сухомлинський – видатний педагог сучасності. Аналіз оповідань про природу: «Зайчик і горобина», «Дід Осінник», «Відлітають журавлі», «Дуб під вікном». Дуб під вікном
- •Зайчик і горобина
- •Дід Осінник
- •Відлітають журавлі
- •Твори українських літераторів для дітей в періодиці.
- •Вірш напам’ять м.Сингаївський «Червень сіно косить»
- •Дитяча література в колі дитячого читання.
- •Вірш напам’ять м.Познанська «Півники побились» сфера «Люди».
- •Твори т.Шевченка для дітей: за вибором студента.
- •Образ матері в творах для дітей а.Малишко «Пісня про рушник», б.Олійника «Пісня про матір», м.Сингаївського «Чорнобривці», д.Павличка «Два кольори». (Читання за вибором).
- •Вірш напам’ять п.П.Воронько “є у мене киця Мурка».
- •Сфера «Люди» у художньому слові: Змістова лінія «Інші люди».
- •Гімн України в творах п.Тичини «Добридень тобі Україно моя», а.Костецького «Батьківщина», п.Воронька «Облітав журавель», в.Сосюри «Любіть Україну».
- •Вірш напам’ять є.Гуцало “Синя скриня»
- •Г.Демченко. Вірші для найменших: «Водичка», «Таня», «Калачі». Твори про природу: «Літо», «Осінь», «Весна», «Білочка», «Пороша».
- •Гуманістичне спрямування творів г.Чубач «Батьківщина», «я живу я в Україні», «Прапор», «Рідна мова», «Тризуб». Їх аналіз.
- •Вірш напам’ять м.Підгір’янка «Мати» .
- •Заячий секрет
- •Чому кріт не з'являється на світ
- •Творчість д.Онковича для дітей. Аналіз творів «Кукурудза», «Яблуко», «Хата» та ін..
- •Вірш напам’ять а.Малишко «Бусел»
- •П.Воронько. Аналіз творів «Облітав журавель», «Їжачок-хитрячок», «Кіт не знав», «Хвостик ніде діти», «Ніколи не хвались», «Доня хоче спати», «Помагай», «в лісі є зелена хатка».
- •Корній Чуковський. Книга «Від двох до п’яти». Казки для наймолодших: «Муха-цукотуха», «Федорине горе», «Мийдодір».
- •Вірш напам’ять г.Бойко «Сонечка умита»
- •Сфера «я сам» у художньому слові: Змістова лінія «Психічне я».
- •Краса і велич рідного слова в творчості літераторів: в.Бичка «Мово моя», д.Павличка «о рідне слово, що без тебе я?», в.Лучука «Клятва», в.Терена «Рідна мова».
- •Вірш напам’ять в.Сосюри «Україна»
- •Твори к.Ушинського для дітей. Їх аналіз «Півник з сім’єю», «Умій почекати», «4 бажання», «Як у полі сорочка виросла». «4 бажання»
- •«Півник з сім’єю”
- •«Умій почекати»
- •Как рубашка в поле выросла
- •Твори п.Тичини «Гаї шумлять», «Хор лісових дзвінків», «я у гай ходила». Аналіз.
- •А.Костецький «Батьківщина» напам’ять
- •Казковий світ і.Франка та л.Українки. Аналіз творів. Аналіз твору «Лісова пісня»
- •Література рідного краю. Аналіз творів Паронової, л.Майдіна, л.Пшеничної, о.Простопчук. Читання за вибором.
- •Мною прожите в книгах прошите. Василь Простопчук.
- •Твори для дітей л.Пшеничної
- •Вірш напам’ять Павличко «Калачі»
- •Сфера «Природа» у художньому слові «Квіти і трави».
- •Л.Толстой. Діти в його творах «Пилипка», «Кісточка», «2 товариші». Пилипко
- •Кісточка
- •Два товариші
- •Вірш т.Чубач «Тризуб», «Прапор» напам’ять.
- •Тематичне спрямування поезій для дітей м.Рильського. Аналіз твору «Мова», «Білі мухи», «Не кидайся хлібом», в.Сосюри «Київ», «Моя онученько». «Не кидайсь хлібом»
- •А.Малишко дітям. Аналіз творів «Колискова», «Перепілочка», «Кіт воркіт», «Вечори як сиві коти».
- •Вірш напам’ять п.Воронька «Кіт збирався до роботи»
- •Творчість л.Костенко. Національне багатство України. Аналіз творів «Усе моє – все зветься Україна», «Праля», «Іще не сніг», «Осінні хмари».
- •«Молитва до мови»
- •Вірш напам’ять “Коляда» к.Переліска
- •Сорока-білобока
- •Рукавичка
- •Твори для дітей. Література в діаспорі к.Перелісна, г.Чорнобицька.
- •Вірш напам’ять “Знайомство» л.Первомайський сфера («я сам»)
- •Сфера «я сам» у художньому слові: змістовна лінія «Фізичне я»
- •«Не кидайсь хлібом»
- •Хліб усьому голова
- •Розповісти близько до тексту казки «Про двох цапків» та «Дві кізочки» м.Коцюбинського (сфера «я сам»). «Про двох цапків»
- •«Дві кізочки»
- •Героїчний епос – як складова дитячої літератури: билини, думи, легенди, оповідки, перекази, бувальщина.
- •Огляд віршів а.Костецького, що увійшли в коло дитячого читання. Тематичне багатство збірок «Все про мене», «Лінивий Пилип». Твори про Батьківщину, рідний край: «Батьківщина», «у лузі».
- •Вірш напам’ять “Батьківщина» г.Чубач
Вірш напам’ять м.Сингаївський «Червень сіно косить»
Вранці трави з росою
Червень косить косою,
А навколо, навколо
Сяє світ червіньково:
Червоніють хмарини,
І палають жоржини,
І черешні червоні…
Червень став: притомився,
Личком розчервонівся,
Піт стирає зі скроні.
А тепер тут косарка
Працюватиме шпарко –
Іч, яка!
А зимою травиця
Для корів пригодиться:
Будуть повні дійниці
Мо-ло-ка!
БІЛЕТ №28
Дитяча література в колі дитячого читання.
Органічним складником літератури як мистецтва слова є література для дітей. Суперечки навколо її специфіки тривають і сьогодні. Зрозуміло, що вона має свої жанрові особливості, тематику й технічне оформлення, відповідає рівневі дитячих знань і психологічному розвиткові, хоча ідейно-естетичними принципами література для дорослих і дітей не відрізняється. Український літературний критик Олександр Грушевський підкреслював, що для виховання дітей у руслі національних традицій необхідна «спеціальна дитяча література. Проста, зрозуміла, чиста — як око, світла, ясна, як срібний струмок гірського водоспаду з найтоншими переливами фарб, прекрасними, немов дитячі душі... Вона повинна бути весела й бурхлива, як той же водоспад, і тихо-спокійна, задумливо-мрійлива, як плесо широкого ставу в місячну нічку, а також природна, мов затінок в спеку».
На сторінках журналу “Семья и школа” (1884 р.) в узагальненій формі були визначені завдання, які повинні стояти перед дитячими письменниками:
- вибирати для дитячої книжки класичні скарби словесності і відповідно опрацювати їх;
- володіти глибоким педагогічним тактом (запропонувати те, що має виховне значення, зберігати всі поетичні та художні засоби оригінала);
- показувати в художньому творі правду життя.
Слід пам’ятати, вважали автори, все, що дорослий розповість дитині, що вона прочитає залишиться у неї в пам’яті на все життя. Тому дитині слід читати тільки те, що є основою морального і розумового розвитку.
Автори вважали, що, по-перше, для дітей повинні писати тільки талановиті люди, бо тільки талановитий автор дитячої книжки може обволікати мораль у життєво-природню фабулу, зробить її більш захоплюючою і художньою, і тому мораль, ідея, необхідність повчального елементу повинні домінувати над життєвою правдою.
По-друге, дитячі письменники по можливості повинні вводити своїх читачів у зміст і значення тих явищ сучасного життя, які змогли б зацікавити їх. Усвідомлення змісту сприяло б розвитку почуттів "громадськості та патріотизму", взагалі розумовому і моральному вихованню.
Вимоги до змісту дитячої книжки:
1. Книжка повинна бути короткою за змістом або розподіленою на частини (окремі оповідання, розділи).
2. Спосіб викладу повинен бути простим і зрозумілим (без підстроювання під народну чи дитячу мову, без гри словами.
3. У дитячій книжці повинен бути відсутній похмурий колорит і присутній моральний: книга повинна вчити хорошому, доброму, чемному.
4. Кожна книжка повинна повідомляти нові знання і враховувати особливості місцевості, де проживають діти (знайомити сільських дітей з життям міста і навпаки).
5. Книжка повинна бути а) доступною за змістом, тобто відповідати рівню розвитку дітей того віку, для якого призначена; б) цікавою (викликати роботу думки, почуттів та уяви); в) правдивою в зображенні явищ життя; г) художньою.
Крім того, педагоги – практики вважали, що у більшості випадків цінними в дитячій літературі є саме ті твори, які з великою цікавістю читають не лише діти, а й дорослі. “Хороші і корисні тільки ті твори для дітей, які можуть зацікавити дорослих людей та подобатися їм”
Своєрідність дитячої літератури :
доступність змісту, простота та динамічність розвитку сюжету, яскравість та емоційна насиченість образів, конкретність характерів, багатство і виразність мови.
Дитяча література буде доступна для розуміння за умови врахування специфіки цільової аудиторії.
Таких специфічних рис ми виділяємо чотири:
1) Вік. Сучасна педагогіка, виходячи з анатомо-фізіологічних і психологічних особливостей, розрізняє 4 вікові етапи у розвитку дітей:
а) дошкільний/(3–6 років)
б)молодший шкільний вік(6–10 років)
в) середній шкільний вік(від 10–11 до 14–15 років)
г) старший шкільний вік (вік ранньої юності (15–18 років)
Цей поділ умовний, тому і в дитячій літературі не завжди можна провести межі між віковими групами.
2) Несформованість мовної особистості. Тобто, дитина ще не має того набору здатностей та
навичок, який би забезпечував повноцінне та адекватне сприйняття будь-якого тексту.
3) Недостатня мовна компетенція. Особливо читачі дошкільного та молодшого шкільного віку
стикаються з труднощами, пов’язаними із мовною складністю запропонованого їм тексту. Ці труднощі можуть бути викликані як надто складним синтаксисом, так і вживанням великої кількості потенційно незнайомих лексичних одиниць. Крім того, діти молодшого віку не завжди розрізняють стильові особливості, не сприймають глибокого підтексту.
4) Обмежений обсяг знань про навколишній світ. Зокрема це більшою мірою стосується
перших двох вікових категорій. Недостатність знань про співвідношення між речами, про оцінки, принципи, ставлення, традиції тощо, а також недостатність енциклопедичних знань призводить до обмеження рівня розуміння.
А) Література для дошкільників відрізняється за змістом і формою від літератури для інших вікових категорій. Вони (дошкільники) мають ще дуже елементарні уявлення про навколишній світ, черпаючи інформацію з розповідей батьків, вихователів дитячих садків, з кіно і телебачення, а також книжок, з яких дізнаються про багатогранність життя, про особливості тваринного світу, різноманітні явища природи.
У книгах для дітей є свої специфічні теми, сюжети, образи. Та переважно не вони є домінантами, що дозволяють адресувати книгу тій чи іншій віковій категорії. Основне – як розкривається сюжет, як будується образ, чи доступні вони сприйманню дитини. Те, що цікаво малюкові, підлітки читати не будуть. У цьому криється внутрішнє протиріччя і особлива складність дитячої літератури. Дитячий письменник повинен бути “ровесником” свого читача. “Лихо тому дитячому письменникові, хто не вміє хоча б на деякий час розлучитися зі своєю дорослістю, вийти з неї, з її турбот та прикрощів і перетворитися на тих, хто є його адресатом…”, – писав Корній Чуковський [15, 408]. Сам процес написання дитячої книги потребує особливих зусиль. Діти не сприймають удаваної, несправжньої зацікавленості. Письменник, вибудовуючи проблемно-тематичний ряд твору, події і конфлікти, повинен переконливо пов’язати їх із психологією того чи іншого віку, життєвим досвідом читача, при цьому не спрощуючи їх.
Книжка для дошкільного віку повинна мати цікавий, захоплюючий сюжет з динамічним розгортання подій, веселими сценками й колізіями. Зважаючи на те, що книжка для дітей дошкільного віку розрахована на запам’ятовування, вона неодмінно повинна бути добре, із смаком ілюстрована. Дитину приваблюють передусім малюнки, завдяки яким вона краще сприймає зміст. Саме тому серед книг для дітей-дошкільнят переважають книги-іграшки і книги-малюнки, де ілюстрації займають значно більше місця ніж текст. Діти цього віку особливо люблять віршовані казки і оповідання про природу, про різні історії з життя дорослих, твори найрізноманітніших жанрів, які б давали відповідь на “сто тисяч чому” [6, 17]. “Казка, гра, фантазія, – стверджував видатний педагог В.О Сухомлинський, – це животворне джерело дитячого мислення, благородних почуттів і бажань” [12, 153].
Творчий доробок Г.Бойка для дошкільників. Аналіз віршів «Здоровим будь», «Вереда». Вірш для найменших «Сонечко», «Білочка», «Морозець», «Сонечка умита». Фольклорна основа лічилок, скоромовок, загадок.
Сонечко Білочка
Біля сонечка, вгорі Хвіст трубою, спритні ніжки -
Плавала хмаринка, Плиг із гілки на сучок! -
Проти сонечка, в дворі, Носить білочка горішки
Бавилась Яринка. В золотий свій сундучок.
Не журись, Яринко, В неї очі, мов горішки,
Не на вік хмаринка: Кожушинка хутряна,
Хмарка розпливається Гострі вушка, наче ріжки, -
Сонечко ж – лишається! У дуплі живе вона.
Морозець Сонечка умита
Морозець, морозець! Задивилось сонечко
Не щипай за щічки. На маленьку Сонечку:
Теплі валянки у нас, Сонечка умита,
Шубки й рукавички. Сонечка одіта,
Морозець, морозець! – Чисті черевички,
Плещемо в долоні. – У косичках стрічки.
У дівчаток і хлоп’ят Усміхнулось сонечко
Носики червоні. До малої Сонечки.
