Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БІЛЕТИ до екзамену.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
215.41 Кб
Скачать
  1. М.Коцюбинський в колі дитячого читання. Аналіз творів «Про двох цапків та дві кізочки», «Десять помічників» та ін.. «Два цапки»

З одного берега йде до річки білий цапок, а з другого берега підходить чорний цапок. І той хоче через річку перебратися, і другий. А через річку кладка. Така вузенька, що тільки один може перейти, а двом тісно. Не схотів білий цапок зачекати, поки чорний перейде через кладку, а чорний і собі не схотів заждати, щоб перейшов білий. Ступили обидва на кладку, зійшлись посередині та й ну один одного лобами й рогами бити. Бились, бились, та й обидва попадали у воду.

«Дві кізочки»

А дві кізочки-то були розумнішими. Стрілись вони на вузькій стежці. З одного боку стежечки глибокий рів, а з другого – висока та крута гора. Розминутися ніяк не можна. Постояли вони, постояли, подумали-подумали, а тоді одна кізочка стала на коліна, перевернулась на бік, лягла на стежці і притиснулась до гори. Тоді друга обережно переступила через неї, а та, що лежала, встала і пішла собі.

«Десять робітників»

Зайшов я колись до одної жінки в хату – Одаркою звали жінку. Дивлюсь, а у неї в хаті так чисто, гарно так: діти умиті, чисто одягнені, обід зварений.

  • Як ви встигаєте все поробити? – питаю я в Одарки.

А вона каже:

  • Як же мені не встигнути! У мене служить аж десять добрих помічників. Вони мене слухають, що не скажу – зроблять, один одному помагають!...

  • Які ж то у вас робітники?

  • А ось вони! – засміялась Одарка і поклала на стіл своїх десять пальців.

  1. Вірш напам’ять і.Гнатюк “Мати».

Мати – досвітня пташинка,

Лиш засіріє – уже

Ходить по хаті навшпиньки,

Наче мій сон стереже.

Мати – то сонечко рідне,

Сонечко, хоч і земне, -

Слово її заповітне

Гріє і живить мене.

БІЛЕТ №29

  1. Творчість а.М’ястківського для дошкільників. Аналіз творів «Киця прокидається», «у роботі щохвилини нам помагають машини», «Котики-воркотики», «Мудра голка», «Ліщина». Киця прокидається

Киця прокидається – Сонце прокидається -

Лапками вмивається. Хмаркою вмивається.

Квітка прокидається – Ну а ми з сестричкою

Росами вмивається. Вмиваємось водичкою.

Мудра голка

Марійка любила дивитись, як мама вишиває квіти. Червона нитка до зеленої, до жовтої... Так гарно виходить. Чорнобривці, айстри, волошки, барвінок...

— Мамо, дай мені голку, полотна і ниток. Я теж хочу вишивати, — якось попросила Марійка.

— Ти ще мала, пальчики поколеш.

— От і не мала, от і не поколю! — запевнила дівчинка. — Хіба я не знаю, що не пальчики, а полотно треба колоти?

— Ну, добре. — Мама відрізала ножицями шматок білої тканини, дала голку, нитки.

Раз кольнула Марійка, вдруге. І тут нитка заплуталась.

Марійка розплутала вузли і подумала: «Мама мудрою голкою вишивала, а мені дала погану. От піде вона до крамниці, візьму її голку і теж гарний рушничок вишию...»

Пішла мати до крамниці. Марійка мерщій за мудру голку, за полотно. Та не встигла й двічі кольнути, як гострий біль пронизав пальчик. На очах виступили сльози.

— Мудра, а така колюча!.. — розсердилася дівчинка на материну голку.

— Чого ти заплакана, Марійко? — повернувшись, запитала мати.

— Рушничок вишивала. Думала, твоя голка мудра, що такі гарні квіти гаптує... А вона колеться.

— Всяка голка проворна, коли вона в мудрих пальцях. Бери-но полотно, та не поспішай, а дивися, як треба...

Надвечір Марійка з матір’ю вишили першу волошку.

  • То хто мудрий? — усміхнулася мати. — Голка чи пальчики?

КОТИКИ-ВОРКОТИКИ

Котиків-воркотиків

Рясно на вербі.

Котиків-воркотиків

Я нарву собі.

Котики-воркотики

Всілися рядком.

Поїть сонце котиків

Теплим молоком.

Котики-воркотики

В мене на вікні.

Котики-воркотики —

Гості весняні.

Не глядить на котиків

Лиш вусатий кіт.

Мабуть, зна, що котики —

Це вербовий цвіт.