Тема №8: собівартість промислової продукції.

Собівартість продукції виробничого підприємства – це вираження в грошовій формі витрат на засоби виробництва, які споживаються (сировину, матеріали, паливо, перенесену частину вартості основних засобів), оплату праці робітників, послуг інших підприємств (фірм), витрати з управління й обслуговування виробництва і підготовки збуту (збут).

Собівартість продукції є узагальнюючим показником економічної ефективності діяльності виробничого підприємства, у ній відображається організаційно-технічний рівень виробництва, найбільш повно можуть використовуватися внутрівиробничі фактори зростання його ефективності.

Для управління господарською діяльністю підприємства визначають наступні види собівартості продукції, собівартість по кошторису, собівартість на одиницю продукції або на грн. вартості, зниження собівартості на од. продукції або на грн.

Планова собівартість, Сп, визначається згідно з бізнес-планом (або планом розвитку) з метою контролю величини обсягів використання ресурсів.

Фактична собівартість, Сф, відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку.

Нормативна собівартість, Сн, визначається за діючими нормами витрати ресурсів на виробництво і реалізацію продукції.

Прогнозована собівартість – витрати, що встановлюються на перспективне виробництво нових виробів (видів робіт, послуг) чи облік перспективи в змінах обсягу і вартості ресурсів, що застосовуються, а також – у законодавчій базі й ін.

Цехова собівартість, Сц, відображає витрати на виробництво продукції в межах структурного підрозділу підприємства (цеху).

С_ц = С_{ц мв} + С_{ц зп} + С_{ц ін}, (1)

де: С_{ц мв}, С_{ц зп,} С_{ц ін.} – відповідно витрати цеху за матеріалами, оплатою праці й інших витрат.

Виробнича собівартість, С_з, – витрати на виробництво продукції в межах підприємства.

С_з = С_мв + С_зп + С_ін + С_оз, (2)

де : С_мв, С_зп, С_ін, С_оз – відповідно витрати на матеріали, оплату праці, інші прямі і загальнозаводські витрати.

Повна собівартість продукції (товару) по підприємству (заводу, фірмі), С_к, – спільні витрати виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

С_к = С_ц + С_оз + С_ад + С_зб ; (3)

С_к = С_з+ С_ад +С_зб , (4)

Де : С_ад – адміністративні витрати;

С_сб – витрати на збут продукції підрозділами підприємства.

В економічній термінології підприємств повну собівартість прийнято називати комерційною собівартістю. Величина повної собівартості є основою розрахунку ціни.

Собівартість валової продукції – витрати на весь обсяг (валовий) зроблених робіт при виготовленні продукції (робіт, послуг).

Собівартість реалізованої продукції – фактично зроблені витрати по продукції, що вважається реалізованою протягом звітного періоду.

Собівартість незавершеного виробництва – це вартість продукції часткової готовності, у зв'язку з незакінченим технологічним циклом її виробництва на певну звітну дату.

Витрати на собівартість одиниці продукції (робіт, послуг) класифікуються за калькуляційними статтями витрат, виходячи з норм витрат. Стаття – це витрати, які відрізняються між собою функціональним призначенням, місцем їх утворення і співвіднесені з одиницею продукції.

Приблизне групування витрат на одиницю продукції за калькуляційними статтями:

1. Матеріали (за винятком поворотних відходів).

2. Паливо для технологічних цілей.

3. Енергія для технологічних цілей.

4. Основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників.

5. Нарахування на заробітну плату виробничих робітників (соціальне, пенсійне й ін.).

6. Витрати на підготовку й освоєння виробництва нової продукції.

7. Витрати по утримуванню й експлуатації устаткування.

Разом: технологічна собівартість (сума статей від 1-ї до 7-ї).

8. Цехові витрати.

9. Збитки від браку (у звітній собівартості).

Разом: цехова собівартість (сума статей від 1-ї до 9-ї).

10. Загальновиробничі витрати.

Разом: виробнича собівартість (сума статей від 1-ї до 10-ї).

11. Позавиробничі витрати (адміністративні, збут, інші).

Разом: собівартість одиниці продукції по підприємству (комерційна або повна) (сума статей від 1-ї до 11-ї).

До планової калькуляції не включаються збитки від браку (елемент 9). Якщо ж брак неминучий за технологією виробництва, то ця величина враховується під час планування собівартості продукції.

Визначення витрат до вартості продукції (грн./грн.) можливо проводити як по кошторису так і по калькуляційним статтям.

Зниження собівартості продукції, як показника ефективності підприємтсва, розраховується як по елементам, так і по сатттям собівартості.

Абсолютна зміна собівартості (по кошторису):

, (5)

Відносна зміна собівартості:

(грн./грн.); (6)

( грн./грн. або грн./од.); (7)

; . (8)