Скласти таблицю, де охарактеризувати основні розділи Літопису природи:

Назва розділу

Сутність роботи

Розділ 1. Основні дані про заповідник

В першій книзі наводиться Указ Президента про створення заповідника. Подаються картосхема заповідника, дані про розміри, площу, межі та експлікацію земель заповідника і його охоронної зони. Вказується площа порушених земель

Розділ 2. Наукові полігони на території заповідника

До наукових полігонів належать пробні площі (стаціонарні ділянки спостережень), профілі та трансекти, водомірні та метеорологічні пости.

Пробні площі закладаються на різних природних комплексах заповідника і служать для проведення на них стаціонарних спостережень і досліджень. Вони чітко прив'язуються на місцевості і на схемі запові-дника.

Розділ 3. Кліматичні показники

В заповіднику обов'язково повинна бути метеостанція, яка проводить спостереження відповідно до програми Держкомгідромету України. Відмічаються аномальні явища природи і їх наслідки.

Розділ 4. Гідрологічні показники

До першої книги Літопису вноситься характеристика всіх водойм і водотоків заповідника, ставків, боліт, прилеглих частин моря та ділянок його узбережжя, виходів ґрунтових вод. Характеризується ступінь гідрологічної вивченості цих об'єктів.

Розділ 5. Вивчення рельєфу

В першій книзі Літопису характеризуються основні елементи рельєфу заповідника, його річкових долин, терас, пагорбів та інших пі: вишень, ярів та балок, карстових лійок тощо. Ведуться спостереження і за змінами рельєфу - ростом ярів, появою зсувів, карстовими явиш ми, обвалами та ін. Важливо закласти уже в перший рік роботи заповідника ділянки для багаторічних спостережень у місцях, де більш активно відбуваються зміни рельєфу (верхів'ях ярів, на піщаних осто¬вах, можливих місцях зсувів ґрунту і сельових потоків та ін.).

Розділ 6. Ґрунти

Вивчаються особливості ґрунтового покриву заповідника. Закладаються розрізи, на яких робляться морфологічні описи. Вивчаються фізичні та фізико-хімічні властивості ґрунтів та їх багаторічна динаміка. Мінімальна програма вивчення ґрунтів може бути зосереджена на спостереженнях за вологістю і температурою ґрунту. Як правил, вивчення ґрунтів суміщається з геоботанічними профілями та пробними площами.

Розділ 7. Флора

Проводиться інвентаризація судинних рослин, мохів, лишайник)! водоростей, грибів тощо. Фіксуються види рослин, які занесені у Міжнародних Червоних списків та Червоної книги України, а тако-ендемічні, реліктові, погранично-ареальні види та види, що підішлють регіональній охороні. Вивчаються ценопопуляції рослин. Ведеться фітосозологічний паспорт контролю стану популяцій видів рослин які занесені до Червоної книги України.

Розділ 8. Рослинність

Характеризуються основні типи рослинності заповідника: лісові степові, лучні, болотні та водні угруповання. На постійних площах не менше трьох разів на рік (навесні, влітку, восени ) складаються геоботанічні описи. Через кожні 5 років за цими матеріалами складається зведена таблиця геоботанічних описів. Складається загальний опис угруповань заповідника та список рідкісних угруповань. Вивчається продуктивність ценозів. Геоботанічне картографування заповідника виконується через 10-15 років.

Розділ 9. Фауна і фауністичні комплекси

Наводиться основна характеристика основних систематичних груп тварин. Складається інвентаризаційний список фауни наземних і водних тварин. В подальшому подається інформація про всі вперше виявлені у заповіднику види тварин. Детально описується біотоп, в якому виявлений цей вид, його поведінка, чисельність та дані про найближче місце поселення цього виду. Реєструються всі зустрічі видів, які з'являються у заповіднику спорадично. Особлива увага надається рідкісним видам тварин, які занесені до Червоної книги України, Європейського Червоного списку та регіонального списку рідкісних видів.

Розділ 10. Аномалії

.

Тут висвітлюються аномалії рослинного світу, випадки масового або помітного відхилення від норми у розвитку та габітусі окремих видів рослин та їх угруповань. Аналогічно висвітлюються аномалії в тваринному світі, випадки масової появи видів тварин у заповіднику, їх масового розмноження чи загибелі.

Розділ 11. Календар природи

Календар природи повинен бути накопичувачем інформації для встановлення критеріїв природної біокліматичної періодизації року. Це інтегруюча частина Літопису природи. Календар природи має свій конкретний зміст, свою методику обробки та узагальнення первинного матеріалу. Кількість об'єктів повинна бути незначною. Вони мають бути типовими або виконувати роль фенологічних індикаторів. Спостереження проводяться на стаціонарних маршрутах.

Розділ 12. Антропогенний вплив на природно-територіальні ком¬плекси заповідника

В першому томі Літопису подаються відомості про господарську діяльність людини на території заповідника в минулому та її ступінь на різних ділянках заповідника. Визначаються найбільш порушені ді-лянки в минулому. В подальших томах антропогенний вплив на природно-територіальні комплекси характеризується за такими напрямками : порушення заповідного режиму впродовж року; часткове використання природних ресурсів заповідника на господарській ділянці (при її наявності ); характер господарської діяльності в охоронній зоні та на суміж¬них (в радіусі 10 км) із заповідником територіях; регуляторні заходи, які проводяться на окремих ділянках запові¬дника (сінокосіння, відстріл певних груп тварин тощо ).

Розділ 13. Наукові дослідження заповідника

Подаються результати первинної наукової інформації про виконання планових тем досліджень співробітниками заповідника, а також іншими установами. Наводяться відомості про наявність в заповіднику інформаційного блоку (комп'ютерних програм та баз даних картотек різних напрямків досліджень: гербарію, фітоценотеки, зоологічних колекцій, тематичних фонотек, зразків ґрунтових монолітів тощо та про їх поповнення в поточному році.