Не розглядаються як об'єкти страхування:

• сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;

• тимчасові та старі будівлі, споруди, непридатні для вико­ристання;

• ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву;

• документи, наявні гроші та цінні папери;

• будівлі, споруди та інше майно, яке знаходиться в зоні за­грози обвалу, зсуву, повені або іншого стихійного лиха з моменту офіційного оголошення про це органами виконав­чої влади або за їх дорученням іншими відомствами (гідро­метеослужбою тощо).

Урожай сільськогосподарських культур у відкритому ґрунті страхується на випадок його знищення або пошкодження внаслідок вимерзання, граду, зливи, урагану, бурі, повені, пожежі.

Перелік страховий ризиків для врожаю, що вирощується в закритому ґрунті, включає ураган, град, бурю, пожежу, якщо цими подіями була пошкоджена сама споруда.

Щодо багаторічних насаджень, то згідно з договором страхування можуть відшкодовуватись збитки від повної загибелі (відмирання підземної і наземної частин усіх або окремих дерев, кущів) самих дерев, кущів, плодово-ягідних насаджень, що рос­туть у садах, та виноградників внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Інше майно сільськогосподарських підприємств стра­хується на випадок знищення (пошкодження) внаслідок впливу пожежі, вибуху, повені, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, в тому числі через аварію комунікаційних мереж.

З метою страхування кожний вид майна оцінюється. За­гальна страхова сума, в межах якої страхується майно, встанов­люється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються:

1. для сільськогосподарських культур і багаторічних насад­жень у межах мінімальних або максимальних страхових сум, але не менше як 50% і не більше 70% середньої вартості врожаю ;

2. для основних засобів у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості;

3)для товарно-матеріальних цінностей у договірній сумі, але не більше їх дійсної вартості.

Мінімальна страхова сума врожаю сільськогосподарсь­ких культур визначається шляхом множення ціни на про­дукцію, що склалася у страхувальника від реалізації врожаю даної культури в минулому р. на врожайність з і га, яка є най­меншою за останні три роки, і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості врожаю сільськогос­подарських культур розраховується на основі середньої врожай­ності з 1 га за останні три роки, ціни 1 ц продукції, що склалася за минулий рік та планової площі, з якої очікується отримати вро­жай. При цьому ставка страхового тарифу збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

У договорі страхування може бути передбачено, що він ук­ладається в певній частці вартості майна, але при виплаті страхо­вого відшкодування не застосовується принцип пропорційності, тобто при настанні страхового випадку страхувальникові випла­чується страхове відшкодування в повному розмірі понесених збитків, але не більше від страхової суми.

Страхування окремого виду майна, втрат врожаю сільсько­господарської культури або групи культур, зазначається як „вибіркове", що не дає права на одержання страхового відшкоду­вання за збитки, що завдані іншому майну, яке згідно договору страхування страховим захистом не забезпечене.

Терміни, в які повинен бути укладений договір страхуван­ня, залежать від строків посіву чи посадки овочевих, зернових та інших культур, а також від моменту припинення вегетації бага­торічних насаджень.

Договір страхування набуває чинності з наступного дня після надходження суми нарахованих страхових премій на розра­хунковий рахунок страховика.

При настанні страхової події страхувальник подає страхови­кові письмове повідомлення з зазначенням виду пошкоджених або знищених культур, часу, виду страхової події і розміру площі, на якій пошкоджено (знищено) застраховані рослини. Факт стра­хової події повинен бути підтверджений відповідними компетент­ними органами.

Розмір збитку при загибелі (пошкодженні сільськогоспо­дарських культур) визначається після збирання врожаю, вихо­дячи з вартості кількісних втрат продукції культури чи групи культур (залежно від того, як вони були прийняті на страхуван­ня: вибіркове, групи культур, мінімальна, максимальна страхова сума) внаслідок страхової події і розраховується множенням різниці між вартістю врожаю на 1 га, прийня­того га страхування, і вартістю фактично одержаної про­дукції з 1 га на всю площу збирання, а страхове відшкодуван­ня виплачується в розрахунку на площу, визначену за догово­ром страхування.

Якщо на звільненій чи частково звільненій площі пересіва­ються (підсіваються) певні види культур, то сума збитку змен­шується на вартість урожаю пересіяних (підсіяних) культур.

Розмір збитку за багаторічними насадженнями, що загину­ли та розкорчовані, визначається як різниця між балансовою вартістю загиблих насаджень та вартістю залишків.

Якщо в період урегулювання питань щодо завданих збитків було виявлено, що первісна (залишкова) вартість застрахованого майна більша, ніж вартість, обумовлена договором, то страхове відшкодування виплачується в тому відсотку від суми збитків, який становить страхова сума від фактично встановленої вартості застрахованого майна.

Страхувальник має право на одержання авансу в розмірі не більше ніж 50% від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування, якщо своєчасно неможливо зробити повний роз­рахунок розміру завданого збитку внаслідок його великого обся­гу або труднощів, пов'язаних з одержанням необхідних матеріалів від компетентних органів.

Термін виплати страхового відшкодування визначається умовами договору страхування.

4. Добровільне страхування тварин, що належать сільгоспвиробникам та приватним особам

Страхування тварин охоплює доб­ровільні види майнового страхування тварин на випадок знищен­ня, загибелі або вимушеного забою:

1)у сільськогосподарських підприємствах, фермерських господарствах ;

2) у домашніх господарствах громадян.

Тобто договори добровільного страхування тварин уклада­ються як з фізичними, так і з юридичними особами, які є власни­ками тварин.

Насамперед визначається об'єкт страхування. Це можуть бути здорові тварини (з певними віковими обмеженнями):

• велика рогата худоба, коні - віком від 1 місяця;

• свині - від 6 місяців;

• мули та невелика рогата худоба: вівці, кози, віслюки - від 1 року;

• хутрові звірі: нутрії, кролі - з 45-денного віку;

• собаки - від 6 місяців до 10 років;

• бджолосім'ї;

• декоративні та екзотичні птахи і тварини;

• птиця яйценосних порід - віком від 5 місяців;

—птиця бройлерних порід - віком від 1 місяця.

Страховик не приймає на страхування тварин у місце­вості, де встановлено карантин або обмеження на інфекційне захворювання, за винятком тварин тих видів, які неприйнятні до хвороби, щодо якої введено такі обмеження; тварин, внаслідок обстеження яких на бруцельоз, лейкоз або туберкуль­оз встановлено позитивну реакцію; тварин хворих, виснажених, а також тих, що перебувають у стані дородового чи післяродово­го залежування.

Ризики, пов'язані зі страхуванням тварин, можна поділити на три групи.

1. Страхування на випадок загибелі або вимушеного забою тварин внаслідок пожежі, вибуху, дії електричного стру­му, сонячного або теплового удару, замерзання, утоплен­ня, падіння в ущелину, потрапляння під транспортний засіб та інших травматичних ушкоджень, нападу диких звірів та бродячих собак.

2. Страхування на випадок загибелі, вимушеного забою або знищення тварин від хвороби чи внасдіок патологічних родів.

3. Страхування на випадок викрадення або навмисних дій третіх осіб.

Договір страхування укладається терміном від одного місяця до одного року. Підставою для укладання договору стра­хування є:

1. заява (опитувальник) встановленої форми, яка підписана страхувальником. У заяві страхувальник повинен вказати, що оз­найомлений з правилами страхування;

2. на вимогу страховика довідка - опис майна, що стра­хується, із зазначенням балансової (дійсної) вартості і визначеної страхової суми по кожному об'єкту страхування або інший доку­мент, що підтверджує ринкову вартість тварини.

Якщо в господарстві є тварини різних видів (наприклад, ве­лика рогата худоба, свині, кролі), за бажанням страхувальника можуть бути застраховані тварини всіх видів або лише один вид (скажімо, велика рогата худоба).

Тварини приймаються на страхування і знаходяться під страховим захистом тільки в місці, визначеному в договорі стра­хування. При зміні місцезнаходження застрахованих тварин стра­хувальник повинен заздалегідь повідомити страховика.

Страхова сума встановлюється на кожну тварину окремо, причому її максимальний розмір не може перевищувати ринкової вартості тварини (страхова оцінка). Для всіх тварин одного виду та вікової групи страхова оцінка має бути однаковою. У договорі мо­же бути передбачена також франшиза як умовна, так і безумовна.

Страхова премія за умовами страхування визначається з урахуванням таких факторів:

• вид тварин;

• характеристика місцевості, на якій утримуються тварини, санітарно-епідеміологічний стан регіону, в межах якого пе­ребувають тварини;

• вікові та інші індивідуальні властивості тварини;

• види та ступінь страхового ризику, умови утримання тва­рин, наявність охорони, протипожежної сигналізації;

• термін дії договору;

• наявність та розмір франшизи.

¶

При настанні страхового випадку на страхувальника по­кладаються певні обов'язки (невиконання їх може стати підста­вою для відмови у виплаті страхового відшкодування), а саме:

• вжити заходів щодо зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;

• не пізніше 48 год з моменту настання страхового випадку (не враховуючи вихідних та святкових днів) письмово повідомити страховика про те, що сталося з наданням пе­реліку травмованих або знищених тварин, які застрахо­вані, із зазначенням їх вартості та страхової суми і зберег­ти до прибуття представника страхової компанії всіх тва­рин, що залишились, як травмованих, так і не травмова­них;

• у разі викрадення тварини, знищення або травмування внаслідок неправомірних дій третьої особи негайно зро­бити заяву до органу міліції;

Збитки розраховуються на кожну тварину. У випадку заги­белі чи викрадення вони дорівнюють її дійсній вартості, у випад­ку захворювання - вартості лікування, у випадку вимушеного за­бою - дійсній вартості за вирахуванням для деяких видів тварин вартості придатних для реалізації м'яса та шкіри (нутрії, свині, кролі тощо). Якщо причиною вимушеного забою є інфекційне за­хворювання, то збиток дорівнює дійсній вартості.

¶Тема 8. Страхування технічних ризиків

1. Суть, види та об'єкти страхування технічних ризиків.

2. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.

3. Страхування монтажних ризиків.

4. Страхування машин від поломки.

5. Страхування електронного обладнання.

1. Суть, види та об'єкти страхування технічних ризиків

Страхування технічних ризиків) - комплекс видів страхування, що включає страховий захист на випадок будівельно-монтажних ризиків, страху­вання машин від поломки, страхування електронного і пере­сувного обладнання, страхування інженерних споруд.

Коли йдеться про страхування технічних ризиків, розрізня­ють, як правило, види страхування, які надають покриття ризиків або виробника, або експлуатаційника:

• страхування будівельного підприємця від усіх ризиків;

• страхування всіх монтажних ризиків;

•страхування машин;

•страхування електронних пристроїв.

Об'єктами страхування виступають майнові інтереси стра­хувальника, які пов'язані з правом володіння, користування та розпорядження:

а) при будівництві:

• всіма об'єктами громадського наземного та підземного будівництва (будівлі, споруди, електростанції, аеропорти, дорожні та залізничні об'єкти, мости, дамби, греблі, тунелі, канали), а також допоміжними спорудами (тимчасові обвідні канали і дамби), всіма матеріалами, що знаходяться на будівельному майданчику і є необхідними для виконан­ня будівельних робіт та ін.;

зокрема:

• роботами (їх вартість), які проводяться будівельним підприємством або його підрядчиками згідно з договором, включаючи підготовчі роботи на будівельному майданчи­ку (виїмка ґрунту, планувальні роботи);

• обладнанням будівельного майданчика (гуртожитки, склади, риштування, інженерні мережі та ін.);

• будівельними машинами (землерийні машини, крани, транспортні засоби), що використовуються на будівельно­му майданчику);

• витратами на розчистку території від уламків при ліквідації збитку після страхового випадку на будівництві.

Можуть бути застраховані також роботи з монтажу машин, установок і металевих конструкцій, якщо вартість монтажних об'єктів, включаючи витрати на монтаж, становить не менше ніж 50% загальної страхової суми;