Тема 3. Страхування життя та пенсій

І.Суть страхування життя.

2. Таблиці смертності та мета їх використання у страхуванні життя.

3. Основні види страхувальних послуг у сфері страхування життя.

4. Добровільне страхування додаткової пенсії.

5. Місце комерційних страхових компаній у реалізації реформи пенсійного забезпечення в Україні.

1. Суть страхування життя

Страхування життя - підгалузь особистого страхування, в якій об'єктом страхових відносин можуть бути майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з життям за­страхованого, що здійснюється на підставі добровільно укладе­ного договору між страховиком і страхувальником.

Слід зазначити, що страхування життя в Україні тільки по­чинає розвиватися. Премії, що збираються компаніями по страху­ванню життя, не просто малі - мізерні. У загальному обсязі стра­хових премій за 1998 р. частка премій за договорами страхування життя становила 1,6%, у 1999 р. - 0,7%, у 2000 р. - 0,5%, або 0,006% ВНП. Масштаб цифр не йде ні в яке порівняння з витрата­ми на страхування життя в розвинутих країнах. Наприклад, у Німеччині на страхування життя щорічно виділяється в середнь­ому 2,7% ВНП, у Франції - 5,9%.

Причиною цього є й негативне ставлення до страхування жит­тя, що залишилося від колишнього Держстраху, коли всі накопичені гроші не були виплачені клієнтам, і трастові махінації 1994 - 1995 pp., і донедавна відсутність прогресивного законодавства у відношенні страхування взагалі, і страхування життя зокрема.

Зараз, із прийняттям нової редакції Закону України "Про стра­хування", ситуація щодо страхування життя змінюється на краще. Зо­крема, в Законі визначено, що страхування життя передбачає обов'язок страховика здійснити страхову виплату відповідно до дого­вору страхування в разі смерті застрахованого, а також, якщо це пе­редбачено договором страхування, у разі його дожиття до закінчення строку дії договору і (або) досягнення ним визначеного в договорі віку. Умови страхування життя можуть передбачати і обов'язок стра­ховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку із заст­рахованою особою і (або) її хворобою. Якщо при настанні страхового випадку передбачаються регулярні довічні виплати (страхування довічної пенсії), у договорі неодмінно має передбачатися ризик смерті застрахованої, особи протягом періоду між початком дії договору страхування і першою страховою виплатою з-поміж довічних страхо­вих виплат. В інших випадках неодмінно має передбачатися ризик смерті застрахованої особи протягом усього строку дії договору стра­хування життя. Підвищені також вимоги до розміру статутного фон­ду страховиків, які займаються страхуванням життя. Він має станови­ти 1,5 млн євро за валютним обмінним курсом НБУ.

За станом на 1 січня 2002 р. в Україні зареєстровано й ліцен­зовано на здійснення страхування життя 18 страхових компаній (було 12 страховиків), серед яких „Аска-Лайф" (Донецьк) „Оран-та-життя" (Київ), „Терен-життя" (Тернопіль). У табл. 3.1 наведе­но показники діяльності деяких страхових компаній зі страхуван­ня життя за 2003 р.

Таблиця 3.1

Показники діяльності страхових компаній зі страхування життя за

підсумками 2003 р. *

Компанія	Місто	Страхові платежі, тис. грн	Статутний капітал, тис. грн
"ГРАВЕ УКРАЇНА"	Київ	257000,0	5023,4
"АІГ-ЖИТТЯ"	Київ	137000,0	107657,6
"ТАС"	Київ	117500,0	217306,2
"АСКА-ЖИТТЯ"	Київ	5205,5	107000,0
"ЮПІТЕР"	Київ	н/д	2591,6
"ЕККО"	Київ	н/д	495,0
"БЛАКИТНИЙ ПОЛІС"	Київ	1500,0	7500,0
"НАДІЯ"	Харків	н/д	600,0
ТАРАНТ-ЛАЙФ"	Київ	н/д	6000,0
"АРТА"	Тернопіль	879,0	7500,0
Разом		727900,00	71673,8

Активізація діяльності компаній на страховому ринку по страхуванню життя зрозуміла: адже такі компанії займають на ринку капіталу унікальне положення. Причини цієї унікальності полягають у тому, що:

1. компанії, які укладають договори страхування життя страхування, на відміну від інших фінансових інститутів, мають можливість залучати вільні засоби страхуваль­ників під менший відсоток, тому що таке залучення відбу­вається на підставі забезпечення страхового захисту;

2. договори страхування життя укладаються на тривалий термін, зобов'язання по виплатах віддалені в часі, їх мож­на з великою імовірністю прогнозувати.

Страхування життя передбачає одноразову або розстро­чену виплату страхової суми, якщо настане одна з таких подій:

• дожиття застрахованого до закінчення терміну дії догово­ру страхування;

• смерть застрахованого з будь-якої причини в період дії договору страхування (або рішення суду про оголошення застрахованої особи померлою);

• досягнення застрахованим певного віку: пенсійного (пенсійне страхування) або віку, визначеного договором страхування (варіант "дожиття").

Як видно з переліку страхових подій, страхові виплати за ни­ми мають становити повну страхову суму. Часткових виплат страхо­вої суми (як у страхуванні від нещасних випадків і медичному стра­хуванні) договори страхування життя у своєму класичному вигляді не передбачають. Але насправді в нашій країні і за кордоном поши­рена практика поєднання в одному страховому полісі двох видів страхового покриття: характерного для договорів страхування жит­тя і характерного для договорів страхування від нещасних випадків. Отже, до обсягу відповідальності за довгостроковими договорами страхування життя, окрім дожиття й смерті, включається також втрата застрахованим працездатності внаслідок нещасного випадку (травмування, гострого отруєння тощо). Такий комбінований поліс із страхування життя передбачає, окрім виплат повної страхової су­ми за фактом дожиття або смерті, виплату частки страхової суми за фактом тимчасової або постійної втрати працездатності. Страхування життя має ряд деяких особливостей. Однією з них є та, що договір страхування життя є довгостроковим. За вимогами колишнього Укрстрахнагляду він повинен укладатися на термін не менший, як три роки.

Страхування життя має також і ту особливість, що всі види страхування, які входять до цієї підгалузі, проводяться тільки в добровільній формі та пов'язані з накопиченням страхової суми, можливістю отримання довгострокових кредитів на будівництво житла та використанням даних таблиць смертності в актуарних розрахунках.

Щодо накопичення страхової суми, то воно зумовлене су­купністю ризиків, на випадок настання яких укладається договір страхування життя. Вище уже зазначалось, що відповідальність страхової компанії настає в разі смерті страхувальника в період дії договору страхування або в разі дожиття до закінчення терміну страхування. Отже, в будь-якій ситуації страхова компанія зо­бов'язана буде виплатити страхову суму, бо іншої події зі страху­вальником (застрахованим) не може відбутися. Неминучість (100-відсоткова достовірність) настання страхового випадку і зу­мовлює накопичувальний характер страхування, що здійснюється з урахуванням 4-відсоткової норми доходності.