Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фахова психологія, відповіді 2011р..doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
604.16 Кб
Скачать

43. Основні завдання корекції немовленнєвих засобів спілкування у дошкільників з порушеннями зору

За дослідженнями І.М.Гудим недорозвиток невербальних засобів спілкування у дітей з порушеннями зору робить формальним і неповноцінним процес цілісного сприймання живих об’єктів найближчого оточення, їх якісних емоційних характеристик, гальмує і збіднює формування соціальних якостей особистості у найбільш сензитивний період розвитку дитини, ускладнює процес психологічної готовності до школи. Тому корекція невербальних засобів спілкування є важливим напрямком роботи психолога дошкільного закладу для дітей з порушеннями зору.

Основні завдання даного напрямку роботи психолога полягають у:

  • ознайомленні дітей з основними емоційними станами, їх назвами, елементарними вербальними характеристиками;

  • закріплені у дітей знань про основні емоційні стани людей (спокій, радість, сум, страх, здивування, злість), їх зовнішні прояви в процесі спілкування;

  • розвитку вміння адекватно вербально описувати зовнішні прояви у себе, співрозмовника, казкових персонажів;

  • адаптації схематичних зображень мімічних проявів емоційних станів людини до зорових можливостей дітей цієї категорії і формуванні у них навички сприймання основних емоційних станів (на собі, на іграшках, інших людях, доступній адаптованій наочності);

  • розвитку і корекції навички моновідтворення мімічних рухів, жестів, загальної пантоміміки та мовленнєвих інтонацій (зі стимуляцією та закріпленням м’язового апарату, задіяного в мімічних, жестових і пантомімічних рухах);

  • формуванні основних соціально-перцептивні навичок невербальної комунікації (сприймання, розуміння та відтворення основних емоційних станів) та вмінні їх використовувати в ситуації спілкування;

  • навчані способам орієнтування – в мікро- та макропросторі;

  • розвитку у дітей інтересу до засобів невербальної комунікації в процесі взаємодії з оточуючими;

  • формувані самоконтролю за немовленнєвими засобами спілкування;

  • формуванні культури міжособистісного спілкування (інтересу до спілкування, потреби в співпереживанні.

44. Основні види та завдання психологічної корекції в роботі з особами, які мають порушення зору

Основними видами психологічної корекції осіб з порушеннями зору є:

  1. Корекція пізнавальної сфери осіб з порушеннями зору; розвиток пізнавальних процесів (уваги, пам'яті, мислення, сприймання, уяви), допомога в організації пізнавальної діяльності, в оволодінні тими чи іншими ми видами пізнавальної діяльності (наприклад, читання, письмо та ін.).

  2. Корекція емоційно-вольової та мотиваційної сфер особистості, розвиток самосвідомості. Цей блок відбиває багатогранність психологічної реальності людини: емоції, почуття, переживання, бажання, мотиви, цілі, настанови, оцінне ставлення до себе та інших, самоконтроль, саморегуляцію, прояви волі тощо.

  3. Корекція аспектів поведінки, проблем спілкування, міжособистісних стосунків (серед яких - взаємини батьків і дітей, подружжя, в групах та колективах) осіб з порушеннями зору.

  4. Корекція невротичних станів осіб з порушеннями зору, психопрофілактика виникнення неврозів.

  5. Корекція вторинних відхилень в розвитку осіб з порушеннями зору.

Варто підкреслити, що виокремлення видів психокорекційної діяльності є умовним, тому що всі психологічні проблеми особистості поєднані і впливають одна на одну.

Завдання психологічної корекції можуть бути дуже різноманітними, що відбиває багатогранність психічного життя людини і випливає зі змісту конкретної психологічної проблеми особистості.

1) створення умов для повноцінного розвитку і збереження психічного здоров'я особи (зона найближчого розвитку, «збагачена ситуація розвитку», формування новоутворень, психопрофілактичні заходи);

2) надання допомоги у розв'язанні конкретних психологічних проблем, труднощів розвитку;

3) відтворення гармонійних відносин особистості з навколишнім світом, оточенням і собою (система переконань, ставлень, настанов особистості);

4) сприяння процесу саморозвитку особистості, активізації внутрішнього потенціалу Я суб'єкта (підвищення рівня суб'єктної активності, відповідальності, переведення корекції в самокорекцію).