38. Схема психологічного обстеження дитини зі зниженим зором

Психологічне обстеження дитини передбачає: виявлення особливості психічного розвитку або його порушень; порушень поведінки; відношення до діяльності й самого себе; виявлення збережених, потенційних і компенсаторній можливостей дитини; відношення до норм поведінки, визначення оптимальний умов розвитку, соціальної адаптації.

Схема обстеження:

1. Загальні відомості про дитину та її родину; мета обстеження, скарги; стислий анамнез та ін.

2. Загальний фізичний розвиток дитини (антропометричні дані, зовнішній вигляд та ін.).

3. Висновки медичних фахівців про стан здоров'я дитини (слух, зір та ін.).

4. Особливості психічного розвитку дитини:

• сприймання: зорове, слухове, тактильне (кольору, форми, величини, простору та ін.);

• особливості уваги дитини (стійкість, концентрація, переключення, відволікання);

• вид пам'яті (зорова, слухова, моторна, змішана). Запам'ятовування темп, обсяг, збереження: міцність, тривалість, відтворення: повнота, точність, послідовність;

• особливості формування мислення (наочно-дійового, наочно-образного та ін.). Протікання розумового процесу, порушення мислення;

• особливості мовлення (словник, вимова, фонематичні процеси).

5. Обстеження особистісних особливостей дитини:

• особливості почуттів, емоцій, волі. Протікання емоційного процесу. Порушення емоцій, схильність до афектних спалахів, депресії, емоційної неадекватності тощо. Порушення в розвитку волі, упертість, легка сугестивність, піддатливість, примхи, негативізм, імпульсивність та ін.

• інтереси, потреби особистості.

• стосунки і спілкування з оточуючими, батьками та однолітками.

• характер і темперамент.

• поведінка, порушення у поведінці й характері особистості: замкнутість, аутизм, надмірна уразливість, егоїзм та ін.

6. Діяльність. Розвиток потенційних можливостей у діяльності. Сензитивиісгь вікових періодів і ведучий вид діяльності. Порушення діяльності, стомлюваність та ін. Аналіз виконаних письмових робіт і малюнків в процесі дослідження.

7. Робиться висновок про психічний розвиток дитини та розробляються рекомендації для психологічної корекції та супроводу.

39. Схема аналізу результатів спостереження за дитиною з порушеннями зору під час психологічного обстеження

Оцінювання зовнішнього вигляду і поведінки.

На початку аналізу результатів обстеження бажано коротко описати зовнішній вигляд дитини (стан одягу, нігтів, шкіри, характерні особливості зовнішнього вигляду, зовнішні ознаки порушення зорового аналізатору, констутиційні характеристики тощо). Важливим показником також є відповідність антропометричним характеристикам (зріст, вага, пропорції частин тіла) паспортному віку. Зовнішній вигляд дитини може бути співвіднесений зовнішньому вигляду батьків, що дає інформацію не тільки про спадкові особливості, але й особливості внутрішньосімейних стосунків.

Далі необхідно проаналізувати специфіку поведінки дитини в процесі поведінки дитини з психологом, її контактність, орієнтованість на спільну або самостійну діяльність, критичність до результатів виконання того чи іншого завдання, адекватність прийняття ситуації обстеження. Необхідно звернути увагу на темп роботи дитини, зацікавленість в правильному виконанні завдання, загальну мотивацію. Обов’язково відмічають прояв елементів негативного відношення до обстеження, відмова від діяльності чи контактів з психологом.

Аналізується характер ігрових дій в процесі обстеження, оцінюються творчі і емоційні характеристики, особливості використання тих чи інших ігрових матеріалів чи відсутність ігрового компонента діяльності (як в процесі обстеження, так і з слів дорослих).

Відмічається наявність гіперактивності – рухової розгальмованості.

Оцінювання розвитку моторики.

Оцінюється загальна моторна спритність дитини, характер її рухів в замкнутому і «зайнятому» просторі (між партами, між стільцем і столом), як дитина тягнеться за будь-яким предметом, чи збиває при цьому інші предмети, які знаходяться на столі, чи роняє олівці, картки, кубики тощо). Аналізується здатність робити ритмічні і координовані рухи (наприклад, крокування чи біг на місці), розвиток графічної діяльності (малюнок, письмо). Необхідно звернути увагу на такі важливі особливості, як сформованість малюнка, правильні (чи неправильні) співвідносні розміри окремих частин малюнка чи письма, характер промальовування ліній, їх чіткість і «твердіть». Особлива увага приділяється оцінці сформованості дрібної моторики руки (скоординовані рухи пальців, маніпуляції з дрібними предметами, а також моторними навичками в графічній діяльності: малюнок, ліплення, аплікація, володіння ножицями). Також важливо відмітити такі важливі особливості, як уміння робити дрібні, точні рухи на побутовому рівні (застібання ґудзиків, шнурування черевиків тощо). Також аналізуються продукти діяльності дитини (шкільні зошити, домашні малюнки тощо).

Оцінювання працездатності.

В процесі всього психодіагностичного обстеження відмічають коливання працездатності, час протягом якого дитина може продуктивно і цілеспрямовано працювати, відмічаються прояви втоми, зміна характеру і стиля діяльності на фоні втоми (наприклад, виникнення імпульсивності). Відмічаються зміни емоційного фону (прояв плаксивості, неадекватного сміху, негативізму як результату втоми). Відмічається вплив зміни мотивації на працездатність (замість навчальної – ігрова чи змагальна), а також тип мотивації, який найбільш позитивно впливає на працездатність дитини.

При оцінці працездатності також необхідно врахувати (при наявності) вплив втоми зорового аналізатору, гіперактивності, рухової розгальмованості.

Оцінювання характеру діяльності.

Оцінюється цілеспрямованість діяльності дитини, можливість зосередження її на конкретному завданні. Відмічається імпульсивність при виконанні завдань чи наявність елементів імпульсивності, нерівномірності діяльності, інертність (низька рухливість нервової системи) чи ригідність (неготовність до зміни діяльності відповідно до нової ситуації чи вимог) виконання того чи іншого завдання (гри), ступінь орієнтації на родичів, а також можливість критично віднестися до результатів виконання того чи іншого завдання, адекватність реакцій на успіх і невдачу. Характер діяльності співвідноситься з наявною руховою розгальмованістю чи гіперактивністю.

Обов’язково відмічають зміну характеру діяльності залежно від виснаження, зміни зовнішніх параметрів обстеження (коли відволікається, заходить сторонній, реакції батьків тощо).

Оцінювання мовленнєвої діяльності.

При оцінці мовленнєвої діяльності психолог повинен відмітити (не присвоюючи собі права на логопедичне обстеження) мовленнєву активність (слабка, адекватна, надмірна), якість звуковимови, словниковий запас, обсяг активного і пасивного словника і різниця між ними. Аналізується ступінь розгорну тості мовленнєвого висловлювання, наявність аграматизмів, наявність в мовленні «дитячих» слів. Необхідно особливу увагу звернути на сформованість діалогічного мовлення в режимі «питання-відповідь», ступінь розгорнутості відповідей, а також труднощі самостійного висловлювання, латентность (відстроченість) відповідей.

Слід звернути увагу на емоційність і інтонування висловлювань, їх адекватність, співвіднесеність зі змістом висловлювання. Всі хараткристики оцінюються з врахуванням мікросоціального мовленнєвого середовища, в якому живе дитина (двомовленнєві, порушення мовлення чи слуху у батьків, особливості мовлення батьків і людей, з якими проживає дитина).

Необхідно оцінити наявність специфічних помилок як в усному, так і письмовому мовленні.

Оскільки спеціального обстеження мовленнєвої діяльності проводити недоцільно, аналіз мовленнєвих особливостей здійснюють за результатами психологічного обстеження. Особливу увагу слід приділити труднощам розуміння мовлення, в тому числі і розумінню складних мовленнєвих конструкцій.наявності) вплив втоми зорового аналізатору, гіперактивності, рухової розгальмованості.