26. Специфічні риси психологічного тренінгу як методу практичної психології

Специфічними рисами тренінгів, які вирізняють їх серед інших методів практичної психології є:

• дотримання низки принципів групової роботи;

• спрямованість на психологічну допомогу учасникам групи у саморозвитку, при цьому така допомога надходить не лише від ведучого, а більше від самих учасників;

• наявність більш-менш постійної групи (від 7 до 15), яка періодично збирається для зустрічі, або, яка працює протягом 2-5 днів (т.зв. групи-марафони);

• певна просторова організація (найчастіше робота у зручному ізольованому приміщенні, учасники більшу частину часу сидять у колі);

• акцент на взаємодію між учасниками групи, які розвиваються та аналізуються в ситуації “тут і зараз”;

• застосування активних методів групової роботи;

• об’єктивація суб’єктивних почуттів та емоцій учасників групи стосовно один одного та подій у групі, вербалізована рефлексія;

• атмосфера розкутості й свободи спілкування між учасниками, клімат психологічної безпеки.

Важливою загальною рисою тренінгів є їх стадійність, обумовлена соціально-психологічними закономірностями розвитку малої групи. В процесі будь-якого тренінгу можна виділити три основні стадії: початкову, робочу і підсумкову. Іноді ці стадії характеризують етапи “відтаювання”, “змінювання”, “заморожування”.

27. Цілі та особливості формування тренінгових груп для осіб з порушеннями зору

Тренінгова група, яка включає осіб з порушеннями зору має певні особливості, які пов’язані з:

- наявністю порушень комунікативних процесів, пов’язаних з невербальними способами спілкування, внаслідок відсутності зору;

- труднощами в сприйманні та розумінні партнера, а також отриманні зворотного зв’язку за допомогою невербальної взаємодії під час групової роботи;

- неадекватністю сприймання та відображення навколишньої дійсності в результаті відсутності зорових уявлень про її основні компоненти;

- заміною реальних еталонів і схем міжособистісних трансакцій уявними, сформованими на базі неадекватного сприйняття образу світу й власного «Я-образу» в ньому.

Тренінгові методи знаходяться на межі психотерапії, навчання та психокорекції. У зв’язку з цим цілі тренінгової роботи можуть бути різнобічними.

До загальних цілей відносять:

1. дослідження психологічних проблем учасників групи та надання допомоги у їх розв’язанні;

2. покращення самопочуття й укріплення психічного здоров’я;

3. вивчення психологічних закономірностей, механізмів та ефективних способів міжособистісної взаємодії для створення гармонічного спілкування;

4. розвиток самосвідомості і самодослідження учасників для корекції або попередження емоційних порушень на основі внутрішніх поведінкових змін;

5. сприяння процесу особистісного розвиток реалізації творчого потенціалу, досягнення відчуття щастя.

28. Принципи тренінгової роботи

Тренінгові групи мають свої правила, необхідні для ефективного розвитку групи. Доцільно одразу пояснити учасникам правила, обов’язкові для виконання у групі.

С початку тренінгу ведучий інформує учасників про те, що вони можуть отримати в результаті навчання. Після цього пояснюються основні принципи роботи у групі:

1) Відвертість та відкритість. Найголовніше у групі – не лицемірити, не брехати. Чим більш відвертими будуть розмови, тим успішніше робота групи. Розкриття свого Я іншому вважається ознакою сильної здорової особистості. Хоча саморозкриття спрямовано на іншу людину, воно допомагає стати самим собою, зрозуміти себе справжнього. На перших етапах роботи групи це правило має декларативний характер, адже учасники практично не знайомі, поступово учасники стають відвертими, особливо, якщо ведучий є зразком такої поведінки.

2) Принцип Я. Основна увага учасників групи має зосереджуватися процесах самопізнання, самоаналізі та рефлексії. Навіть оцінка поведінки іншого члена групи має здійснюватися через висловлення власних почуттів і переживань. Забороняється використання висловлювань “ми вважаємо”, “у нас інша думка”. Усі висловлювання мають бути “Я-висловлюваннями”. Це пов’язано з однією із задач тренінга – навчитися брати відповідальність на себе, приймати себе таким, як ти є.

3) “Тут і зараз”. Цей принцип орієнтує учасників тренінгу на те, що предметом їх аналізу постійно будуть процеси, що відбуваються у групі на даний момент, почуття, переживання в даний конкретний момент, думки, що з’являються в даний момент. Окрім спеціально обговорених випадків забороняються проекції у минуле або майбутнє. Принцип акцентування на теперішньому сприяє глибокій рефлексії учасників, навчанню зосереджувати увагу на собі, своїх думках і почуттях, розвитку навичок самоаналізу.

4) Активність. Брати активну участь у роботі тренінгу – це обов’язкова вимога, адже тренінг є активним методом розвитку особистості. Більшість вправ передбачає активну участь всіх учасників тренінгу.

5) Конфіденційність. Вся інформація, яка висловлюється у групі стосовно учасників тренінга, має залишатися у межах групи. Ця етична вимога є умовою створення атмосфери психологічної безпеки, саморозкриття.

Звернення між усіма учасниками групи, не залежно від віку і статусу, на “ти”. Це дозволяє створити дружню та розкуту атмосферу.

Усім учасникам, на час роботи тренінгової групи пропонується обрати “ігрове ім’я”. Це може бути справжнє ім’я, але у зменшувальній формі, дитяче прізвисько, будь-яке несправжнє ім’я.

Ці норми допомагають зняти природну напругу і тривогу учасників, створити особливий психологічний клімат. Учасники, усвідомлюючи це, починають самі слідкувати за дотриманням норм.