17. Теоретичні підґрунтя психологічної служби освіти

Психологічна служба (ПС) – система практичного використання психології для вирішення комплексних завдань психології, експертизи, діагностики, консультації у сферах виробництва, медицини, освіти, культури, спорту, правоохоронної діяльності.

Психологічна служба освіти – інтегральне явище, яке являє собою єдність трьох основних складових, або аспектів, наукового, прикладного, практичного.

Науковий аспект передбачає проведення наукових досліджень з проблем методології і теорії практичної психології освіти – нового науково-практичного напрямку психології розвитку, який вивчає індивідуальні прояви вікових закономірностей психічного розвитку., умови становлення особистості та індивідуальності як передумов психологічного здоров’я в дошкільному і шкільному віці. Однією із задач тут є наукове обґрунтування і операційна розробка психодіагностичних, психокорекційних, психопрофілактичних і розвивальних програм, способів, засобів і методів професійного застосування психологічних знань в конкретних умовах сучасної освіти. Відмінність цих досліджень від академічних полягає в тому, що вони не тільки виявляють ті або інші психологічні механізми або закономірності, але й визначають психологічні умови розвитку цих механізмів і закономірностей в контексті цілісного становлення особистості конкретної дитини. Науковець, що виконує ці дослідження, орієнтується на практичного психолога як основного свого замовника.

Прикладний аспект передбачає використання психологічних знань працівниками освіти. Головними дійовими особами цього напрямку є вихователі, методисти які або самостійно, або у співробітництві з психологом використовують і асимілюють новіші психологічні дані при складанні учбових програм і планів, створенні підручників, розробці дидактичних і методичних матеріалів, побудові програм виховання і навчання.

Практичний аспект служби забезпечують безпосередньо практичні психологи дитячих садків, шкіл та інших освітніх закладів, завдання яких – працювати з дітьми, групами, і класами, батьками, вихователями, вчителями, адміністрацією установ для вирішення тих чи інших конкретних проблем. В їх задачі не входить створення нових методів, дослідження психологічних закономірностей тощо. Але вони зобов’язані професіонально, грамотно використовувати все те, що напрацьовано наукою на сьогодні.

Взаємозбагачення та взаємопроникнення наукової та практичної психології – необхідна умова прогресу психології взагалі.

18. Цілі і завдання психологічної служби освіти

1. Забезпечення якісного психологічного супроводу (тобто дорослий разом з дитиною) процесу навчання школярів і студентів. (Супровід – система професійної діяльності психолога, спрямованої на створення соціально-психологічних умов для вирішення дитиною завдань, що виникають у неї в процесі взаємодій у шкільному середовищі). Мета супроводу: освітні завдання – навчання дитини, наприклад: здійснення діагностики готовності дітей до навчання у школі та проведення психолого-педагогічної корекції тих дітей, які виявилися неготовими або відстають у навчанні; виявлення та розвиток здібностей і обдарованості дитини, і на цій основі побудова методик профільного навчання та особистісно-орієнтованої професійної орієнтації тощо. Завдання соціалізації – допомога у пристосуванні дитини до шкільного середовища. Завдання – забезпечення учневі гармонійного психічного розвитку.

2. Здійснення науково-методичних та практичних завдань корекційно-розвиваючої та реабілітаційної роботи. Зокрема, діагностика особистісного розвитку, ціннісних орієнтацій та соціального статусу учнів (студентів), виявлення вад і проблем соціального розвитку дитини; розробка й психологічне забезпечення розвиваючої та корекційної та реабілітаційної роботи з учнями (студентами).

3. Орієнтація виховної роботи на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському та студентському середовищі, превентивну освіту, профілактику девіантної і ризикованої поведінки підлітків. Зокрема, профілактика наркоманії, алкоголізму, поширення ВІЛ СНІДу та хвороб, що передаються статевим шляхом, бродяжництва, насильства, безпритульності, незаконних форм експлуатування дитячої праці.

4. Завдання соціально-педагогічної реабілітації учнів і студентів, які зазнали різних форм насильства, були втягнуті у протиправні дії, наркоманію, незаконні види праці; які з тих чи інших причин не відвідують школу, попали під вплив псевдорелігійних культів, знаходяться у скрутному життєвому становищі.

5. Підвищення ефективності діяльності практичних психологів та соціальних педагогів:

• здійснення проф. відбору до роботи у навчальні закладі освіти на етапі прийому на роботу;

• розробка критеріїв оцінки діяльності практичних психологів та соціальних педагогів; регулярне проведення атестації і підвищення кваліфікації усіх працівників психологічної служби;

• внесення змін до держ. стандартів підготовки і перепідготовки практичних психологів і соціальних педагогів у ВНЗ.

• розробка і впровадження новітніх методик, методів і технологій роботи практичних психологів і соціальних педагогів.

6. Розвиток мережі та організація правового забезпечення діяльності служби:

• повне забезпечення навчальних закладів освіти практичними психологами і соц. педагогами відповідно до нормативів чисельності;

• розробка й здійснення галузевої програми забезпечення дітей з віддалених малокомплектних шкіл соц.-псих. підтримкою.

7. Розширення і вдосконалення норм.-прав. бази діяльності ПС.:

• внесення змін і доповнень до законів України, що стосуються діяльності ПС у навч. закладах різних типів;

• внесення доповнень до Постанови КМ щодо ліцензування д-сті практ. психологів, які працюють у державних і недержавних установах та організаціях;

• перегляд тривалості відпусток завідувачів та консультантів ПМПК;

• присвоєння педагогічних звань соц. педагогам, зав-ам та консультантам ПМПК (психолого-медико-психологічної консультації).