16. Визначення психологічної готовності до навчання в школі дітей з порушенням зору

Основною метою обстеження дітей 6-7-го року життя є цілеспрямоване вивчення їх психологічної готовності до навчання в школі.

В цей період психолог повинен визначити:

• готовність дитини до навчальної діяльності;

• можливості дитини у використані набутих знань, умінь і навичок в нових умовах;

• сформованості мотивації до навчальної діяльності.

Для цього використовують комплексні методики, користуючись вітчизняною методикою, розробленою Н.М.Стадненко, Т.Д.Ілляшенко, А.І.Обухівською, функціональний тест Керна-Йирасека, методики М.Р.Гінзбурга, Д.Б.Ельконініна, Г.Вицлака, О.Л.Венгера, методики С.Д.Забрамної та інші. Дані методики можна успішно використовувати після їх адаптації за наступними параметрами:

• збільшення часу на виконання завдання;

• збільшення розмірів, контрастності зображених предметів;

• підбір фону відповідно до особливостей зорового сприймання для демонстрації і виконання завдання;

• нанесення рельєфності контурів чи барельєфного зображення;

• використання окремих завдань у вербальній фрмі

Особливу увагу слід приділити тому, що процес навчальної діяльності у дітей з порушенням зору протікає в повільному темпі, оскільки необхідно створити поле діяльності на основі дотикових відчуттів чи порушеного зору. Це включає в себе просторові уявлення, автоматизацію рухів руки, що обстежує предмети, контроль за діяльністю і її результативністю. Становлення навчальної діяльності являє собою тривалий процес, під час якого відбувається адаптація дітей до вимог шкільного навчання. Ці вимоги включають в себе розвиток довільності, теоретичного і абстрактного мислення, що безумовно дозволяє дітям успішно вирішувати шкільні завдання.

При діагностиці особливостей пізнавальної сфери дітей дошкільного віку використовуються спеціальні завдання, які пропонуються дитини у вигляді навчального експерименту, а також завдання, які дозволяють виявити рівень сформованості знань, умінь і навичок. Аналіз виконання завдань дозволяє визначити:

• чи приймає і розуміє дитина завдання, як відбувається аналіз умов завдання;

• які способи виконання завдання використовує дитина (хаотичні рухи та примірювання, цілеспрямовані проби, зорове орієнтування, практичне примірювання тощо); чи може самостійно знайти і використати допоміжні предмети для досягнення мети;

• навчаємість під час виконання завдання;

• відношення до результату діяльності тощо.

Такий підхід до оцінки діяльності дитини дозволяє визначити не тільки «актуальний « рівень розвитку, але й потенційні можливості (зону ближнього розвитку). Це в свою чергу дає можливість створити індивідуальну корекційну програму для кожної дитини.

Важливою умовою психологічної готовності до навчання в школі є оволодіння деякими елементарними навчальними навичками – звуковим аналізом слів, читанням, обчислювальними навичками. Важливою є готовність руки до письма, певний обсяг знань і уявлень про навколишній світ.

При обстеженні мотиваційної готовності дитини до навчання в школі використовуються різні методи: спостереження під час різних видів дитячої діяльності, бесіда.

Основними показниками стану емоційно-вольової сфери служать: оволодіння правилами поведінки, вміння адекватно реагувати на похвалу і зауваження, вміння дати оцінку власній діяльності, вміння долати труднощі.

Обов’язковим компонентом вивчення психологічної готовності до навчання в школі є обстеження стану мовлення у дитини, яке відбувається загально прийнятими в логопедичній практиці методами і здійснюється логопедом.

На цьому етапі психологу важливо визначити у дошкільника з порушенням зору крім розумової, мотиваційної, емоційно-вольової і комунікативної готовності, ще й:

• ступінь ізольованості дитини, відчуття дискомфорту в новій для неї ситуації;

• ступінь невпевненості чи компетентності дитини;

• залежність самосвідомості дитини від оцінки її дефекту.

Психолого-педагогічне вивчення готовності дітей дошкільного віку до шкільного навчання завершується написанням характеристики, яка відображає розвиток вивчених сфер психічної діяльності, а також характерологічні особливості дитини.