П

12. Кримінальне право за Законами Ману

Форми вини (намір і необережність), рецидив, співучасть, тяжкість злочину залежно від приналежності потерпілого і винного до певної варни.

Види злочинів:

• Державні

• Військові

• Проти власності та особи

• Майнові

Крадіжка як таємне заволодіння майном і грабіж, що передбачає заволодіння майном у присутності потерпілого із застосуванням насилля до нього. Покарання, що застосовувались до злодія, залежали від того, чи був він затриманий на місці злочину, чи ні, крадіжка скоєна вдень чи вночі . Доволі багато статей спрямовані на зміцнення родинних стосунків. Закони встановлюють суворі покарання за перелюбство, замах на честь жінки.

Метою покарання було залякування.

13. Судовий процес країн Стародавнього Сходу

Головою судової влади (як і всього державного апарату) був фараон. Вищою судовою установою держави з часів Ста-родавнього царства були шість палат, головою яких був візир. У надзвичайних ситуаціях фараони призначали особливі су-дові колегії. У період Нового царства судова влада здійснюється особливими колегіями - кенбетами: центральною, що складалась з 30 членів, окружними, міськими. Крім державних, були храмові суди.

Судочинство у цивільних і кримінальних справах було однаковим. Кримінальні, як і цивільні справи, порушувались за скаргою потерпілого, якому дозволялось підтримувати звинувачення. Він же мав вказувати і міру покарання.

Судочинство велось у письмовій формі. Своє рішення суддя не вмотивовував. Він просто мовчки прикладав до лоба особи, що виграла процес, зображення істини, яке він носив на шиї. Суддя вважався жерцем богині Істини, але це не заважало суддям брати взятки, що було звичайним явищем не тільки в суді, а й в інших державних установах.

Доказами у судовому процесі були: свідчення і клятва свідків, скаржника, огляд місця подій, тортури.

14. Закони Драконта (Афіни 621р. до н.е.)

Укладачем законів був Драконт -афінянин, один з найдавніших законодавців Греції. Склав для Афінської республіки в 621 г. до н. е. перші писані закони.

За цими законами страти підлягали особи, винні у вбивстві, осквернення святинь, ті, хто вів дозвільний спосіб життя. Смертна кара загрожувала навіть тим, хто крав овочі.

Принцип відповідальності за правилами таліона був відмінний. За законами Драконта убивство розглядалося як заподіяння матеріального збитку, але тепер воно кваліфікувалося як антигромадське діяння. Вводиться поняття наміру і необережності. Покарання за великі і дрібні злочини були однакові - страта. Драконтови закони стали символом жорстокості. Навіть у стародавності говорили, що вони написані кров'ю. Тим не менше, ці закони обмежували владу архонтів.

15.Держ. Утр. Афін згідно реформ Тесея,Солона, Клісферна

Вищим органом влади вважалося народне зібрання повноправних афінських громадян чоловічої статі у віці не молодше 20 років. Збори (Екклеса) скликались 2-3 рази на місяць. Найбільш важливим по значенню органом була Рада 500. Його члени обиралися за жеребом народними зборами. До обрання допускалися громадяни не молодше 30 років, якщо вони платили податки, надавали повагу батькам. Важливі судові справи розглядав суд присяжних - Геліея. Суддею міг стати кожний громадянин після досягнення 30 років. Суд був відкритим і гласним. Геліея розглядала справи про державну зраду, про замах на демократію, тяжкі кримінальні злочини. Суд міг засудити до смертної кари, конфіскації майна, оголосити ворогом народу, позбавити цивільних прав і т.д. Важливим органом виконавчої влади була колегія 10 стратегів. Її члени обиралися народними зборами шляхом відкритого голосування, а не жеребкуванням. Дозволялося переобрання на наступний термін.

Справи розбійників, викрадачів рабів, грабіжників розглядала Колегія 11. Вона обиралася Радою. У її функції входили: нагляд за в'язницями, виконання вироків. Саме тут відбувалася катування рабів, якщо вони були свідками у справі.

Реформи Солона врятували рабовласницьку Афінську державу. По-перше скасувалися усі існуючі на той час борги. Солон усіх закабалених і зборонив боргове рабство на майбутнє. Селянам поверталися їхні ділянки землі, відібрані за борги. Узаконювалась свобода заповіту.

7. Суспільний лад країн Стародавнього Сходу

Суспільство в древніх цивілізаціях часто зображують у виді піраміди. На вершині її коштує цар, далі йде вищий шар знаті, що складає з жреців, родової і військової аристократії. Це були самі привілейовані шари в суспільстві. Представники знаті займали високі державні посади, у їхньому розпорядженні були величезні землі. Ці землі могли бути відняті в громад, а найчастіше вони дарувалися чи царем завойовувалися під час воєн.

Високе положення в суспільстві займав і численний апарат чиновників, тому вченість приносила великі практичні вигоди. Особливий прошарок складали купці, яких підтримували державу, зацікавлена в постачанні іноземних і рідких товарів. Завдяки купцям здійснювався економічний зв'язок, поки ще дуже слабка, між окремими районами.

23. Форми цивільного процесу в Римі

Цивільний процес республіканського Риму носив назву легісакціонного.

Перша форма - позов за заставою, або закладом. У цій формі можуть бути розглянуті будь-які позови, для яких не встановлено якоїсь іншої форми.

Друга форма легісакційного процесу - накладання руки на боржника. Ця форма застосовувалася лише за позовами, які випливали із зобов'язань.

24. Кодифікація Юстиніана

Кодифікація складалась з таких складових: 1. Інституції – це підручники для студентів Візантійських юридичних ВУЗів. Їх було два – в Константинополіта Бейруті

2. Дігести. Їх ще називали Пандекти складалися з 50 книг кожна х яких розбита на титули.

3. Зібрання Імператорських постанов/Конституцій. Ця частина кодифікації отримаоа назву «Кодекс Юстиніана»

Він складався з 12 книг.:

Перша регламентує все, що пов’язане з церквою.

2-8 –цивільно-правові відносини та судочинство.

9 – кримінально-правові відносини

10-12 – адміністративно-правові відносини та все що стосується держ.управління та фінансів.