3.1 Концепція мінливості організмів у доместикованої стані

Дарвін зібрав численні докази змінності видів тварин і рослин і звернувся до вивчення мінливості організмів у доместикованої стані. Перш за все, важливим був сам факт змін тварин і рослин під впливом одомашнення і селекції, що, власне кажучи, вже є доказом змінності видів організмів.

На думку Дарвіна, стимулом для виникнення цих змін є вплив на організми нових умов, якому вони піддаються в руках людини. При цьому Дарвін підкреслив, що природа організму в явищах мінливості важливіше природи умов, оскільки однакові умови нерідко призводять до різних змін у різних особин, а подібні зміни останніх можуть виникнути при абсолютно різних умовах. У зв'язку з цим Дарвін виділив дві основні форми мінливості організмів під впливом зміни умов середовища: невизначену і визначену.

Зміни можуть бути визнані певними, якщо всі або майже все потомство особин, які зазнали відомим умов, змінюється однаковим чином (так виникає ряд неглибоких змін: зростання залежить від кількості їжі, товщина шкіри і волосистої - від клімату і т. п.).

Під невизначеною мінливістю Дарвін розумів ті нескінченно різноманітні слабкі відмінності, які відрізняють один від одного особин одного виду і які не могли бути успадковані ні від батьків, ані від більш віддалених предків. Дарвін укладає, що невизначена мінливість є набагато поширенішим результатом зміни умов, ніж визначена, і зіграла більш важливу роль в утворенні порід домашніх тварин. У цьому випадку зміни зовнішніх умов грають роль стимулу, що підсилює невизначену мінливість, але ніяк не впливає на її специфіку, тобто на якість змін.

Організм, змінився в будь-якому напрямку, передає потомству тенденцію змінюватися далі в тому ж напрямі за наявності умов, що викликали цю зміну. У цьому полягає так звана триває мінливість, яка відіграє важливу роль в еволюційних перетвореннях.

Нарешті, Дарвін звернув увагу на існування у організмів певних співвідношень (кореляції) між різними структурами, при зміні однієї з яких закономірно змінюється і інша - співвідносна, або корелятивна, мінливість. Прикладами таких кореляцій є, за Дарвіном, глухота білих котів, що мають блакитні очі; отруйність для білих овець і свиней деяких рослин, нешкідливих для чорних особин тих же порід, і т.п.

3.2 Концепція штучного відбору

Так як основною формою мінливості, за Дарвіном, є невизначена, очевидно, що визнання спадкової мінливості організмів було ще недостатньо для пояснення процесу виведення нових порід тварин або сортів сільськогосподарських рослин. Необхідно було вказати ще силу, яка на основі незначних відмінностей особин формує стійкі і важливі породні ознаки. Відповідь на це питання Дарвін знайшов у практиці селекціонерів, які виробляють штучний відбір на плем'я тільки тих особин, які володіють потрібними людини ознаками. У результаті такого відбору від покоління до покоління ці ознаки стають все більш яскраво вираженими. Відбір являє собою творчу силу, перетворюючу приватні відмінності окремих особин в ознаки, характерні для даної породи чи сорту.

Дарвін вказав умови, що сприяють проведенню штучного відбору: а) високий ступінь мінливості організмів, б) велика кількість особин, що піддаються відбору; в) мистецтво селекціонера; г) усунення випадкових схрещувань серед піддаються відбору особин; д) досить висока цінність даних тварин чи рослин для людини [6, с. 89].

Необхідно відзначити, що, підкреслюючи важливу еволюційну роль відбору, що грунтується на невизначеної мінливості, Дарвін припускав також можливість перетворень на базі певної мінливості і дії вправи і неупражненія органів, пояснюючи саме цими чинниками щодо меншу вагу кісток крила і більшу вагу кісток ніг у домашніх качок по порівняно з дикими або більший розвиток вимені у корів і кіз в тих країнах, де цих тварин використовують для отримання не тільки м'яса, але і молока.

Нарешті, аналізуючи породи домашніх тварин, Дарвін прийшов до висновку, що всі породи даного виду (наприклад, близько 150 порід домашніх голубів), хоч які величезні відмінності між ними, походять від одного (або небагатьох) видів диких предків. Отже, шляхом відбору людина значно збільшує різноманітність форм організмів.