- •§1 Поява і розселення людей на території Житомирщини. Найдавніші землероби та скотарі на території Житомирщини.
- •1. Ранній палеоліт
- •2. Епоха середнього палеоліту (150 – 35 тис. Років тому)
- •3. Епоха пізнього палеоліту (40 – 10 тис. Років тому)
- •4. Мезоліт (9 – 6 тис. До н.Е)
- •5. Неоліт
- •§2 Тема: Житомирщина в часи мідного, бронзового, залізного віку. Скіфи.
- •Племена мідного віку на Житомирщині.
- •2. Племена бронзового віку на Житомирщині (II – поч. I тис. До н.Е.)
- •3. Племена залізного віку на Житомирщині. Скіфи
- •§3 Тема: Житомирщина і давні слов’яни
- •1. Розселення древлян на Житомирщині
- •2. Суспільний устрій та організація влади у древлян:
- •3. Заняття древлян
- •4.Побут, звичаї, вірування
- •§4 Тема: Історичні умови та особливості взаємовідносин між племенами полян і древлян.
- •1. Історичні умови та особливості взаємовідносин між полянами та деревлянами
- •2. Походження назви «Русь» і корінь «рос» в топонімах рідного краю
- •3. Початок правління в Руській династії Рюриковичі:
- •§5 Тема: Заснування міст Житомира, Іскоростеня, Вручия, Малина, Радомишля.
- •1.Заснування Іскоростеня (Коростеня): географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •3. Заснування міста Житомира: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •4. Заснування Малина: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •5. Заснування Радомишля: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •§6 Тема: Київська держава і деревляни за князя Ігоря і княгині Ольги, князя Святослава та його синів – Ярополка, Олега, Володимира.
- •1. Київська держава і деревляни за князя Ігоря.
- •2. Деревляни за часів княгині Ольги. (945-964 р.Р.)
- •3. Деревлянська земля за синів князя Святослава – Ярополка, Олега, Володимира.
- •§7 Тема: Ліквідація місцевих князівських династій та племінних назв за князювання Володимира Великого. Житомирщина за часів правління князя Ярослава Мудрого та Ярославичів.
- •1. Політика Володимира Великого відносно Деревлянської землі.
- •2. Житомирщина за часів правління Ярослава Мудрого та Ярославичів.
- •§8 Тема: Адміністративний устрій, економічний розвиток, культура Житомирщини у складі Київської Русі.
- •1. Адміністративний устрій Київської Русі і Древлянська земля.
- •2. Господарські заняття жителів давньоруських селищ
- •3. Культурне та релігійне життя Древлянської землі.
- •§9 Тема: Монголо-татарська навала і наш край.
- •1. Монголо-татари на Русі.
- •2. Боротьба населення Житомирщини з монголами.
- •3. Історична доля українських земель після монголо-татарської навали.
- •§10 Тема: Житомирщина в складі Київського, Волинського князівства. Об’єднавчі зусилля Данила Галицького і наш край.
- •1. Входження земель Житомирщини до складу Київського та Волинського князівств.
- •2. Об’єднавчі зусилля Данила Галицького і наш край.
- •§11 Тема: Особливості та історичні умови входження Житомирщини до складу Литовської держави.
- •1. Особливості та історичні умови входження Житомирщини до складу Литовської держави.
- •2. Політика князя Вітовта в нашому краї.
- •§12 Тема: Соціальний устрій та господарське життя в нашому краї (друга половина XIV – перша половина XVI століття).
- •1. Соціальний устрій нашого краю в XIV – XVI століття.
- •2. Господарське життя .
- •3. Магдебурзьке право на Житомирщині.
4. Заснування Малина: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
а) географічне розташування
На березі р. Ірша (притока р. Тетерів).
б) в літопису
Згадок немає, але, мабуть існує одночасно з Іскоростенем (945 р.).
в) версії назви
Місто князя деревлянського Мала, який, за літописом, закінчив життя в київському полоні після спалення Ольгою Іскоростеня.
5. Заснування Радомишля: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
а) географічне розташування
На р. Тетерів.
б) літописні згадки
В зв’язку з боротьбою за Київ між князями Ізяславом та Володимиром Галицьким під 1150 р. Під назвою Мичеськ або Микгород.
в) версії назви
Назва Радомишль (від слова “рада” “мишль”) – населення придумало захиститися від нападу ворогів і переселитися на лівий, підвищений, захищений берег Тетерева.
§6 Тема: Київська держава і деревляни за князя Ігоря і княгині Ольги, князя Святослава та його синів – Ярополка, Олега, Володимира.
1. Київська держава і деревляни за князя Ігоря.
П
остать
князя Ігоря менш помітна в історії, ніж
Олегова, оскільки він не виявив здібностей
сильного володаря. Перші роки його
князювання були нелегкими. Знову взялися
за зброю деревляни, відмовилися визнати
його владу уличі. В 914 р. Великий князь
зламав спротив деревлян. Діяв він
жорстоко і водночас відвертіше у
зміцненні центральної влади. Так,
подолавши деревлян, він наклав на них
більшу данину, ніж вони виплачували її
за Олега. Помітно ослабла роль місцевих
князів. Політичний розвиток держави
потребував розв’язання
питання з розміром та порядком данини.
Утримання великої дружини, здійснення
походів потребувало чималих коштів. Їх
нестача спонукала центральну владу
постійно збільшувати данину. Подібна
ситуація виникла для Ігоря восени 945 р.
Згадайте з попереднього уроку, що ж сталося в деревлянській землі в 945 р.
Нам про ці події нагадає літописець Нестор.
Літописець:
945 рік:
Сказала дружина Ігореві: “Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми – голі. Піди – но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми.”
І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город.
Та коли він повернувся назад, він роздумав і сказав дружині своїй: “ Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще.” І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна. Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: “ Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить.” І послали вони до нього, кажучи: “Чого ти ідеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав іх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо іх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростеня – города в Деревлянах і до сьогодні.
Ольга ж перебувала в Києві з сином своїм, малим Святославом.
Таким чином, це був перший організований місцевою знаттю виступ на захист прав Деревлянського князівства. Деревлянський князь та знать зробили спробу усунути від влади династію Рюриковичів і утвердити в Києві князя Мала.
Деревляни: “Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, як ото схочем.”
Саме тому велика княгиня Ольга вчинила люту розправу не над селянами Деревлянського князівства, а над його знаттю та столицею.
