4. Заснування Малина: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.

а) географічне розташування

На березі р. Ірша (притока р. Тетерів).

б) в літопису

Згадок немає, але, мабуть існує одночасно з Іскоростенем (945 р.).

в) версії назви

Місто князя деревлянського Мала, який, за літописом, закінчив життя в київському полоні після спалення Ольгою Іскоростеня.

5. Заснування Радомишля: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.

а) географічне розташування

На р. Тетерів.

б) літописні згадки

В зв’язку з боротьбою за Київ між князями Ізяславом та Володимиром Галицьким під 1150 р. Під назвою Мичеськ або Микгород.

в) версії назви

Назва Радомишль (від слова “рада” “мишль”) – населення придумало захиститися від нападу ворогів і переселитися на лівий, підвищений, захищений берег Тетерева.

§6 Тема: Київська держава і деревляни за князя Ігоря і княгині Ольги, князя Святослава та його синів – Ярополка, Олега, Володимира.

1. Київська держава і деревляни за князя Ігоря.

П остать князя Ігоря менш помітна в історії, ніж Олегова, оскільки він не виявив здібностей сильного володаря. Перші роки його князювання були нелегкими. Знову взялися за зброю деревляни, відмовилися визнати його владу уличі. В 914 р. Великий князь зламав спротив деревлян. Діяв він жорстоко і водночас відвертіше у зміцненні центральної влади. Так, подолавши деревлян, він наклав на них більшу данину, ніж вони виплачували її за Олега. Помітно ослабла роль місцевих князів. Політичний розвиток держави потребував розв’язання питання з розміром та порядком данини. Утримання великої дружини, здійснення походів потребувало чималих коштів. Їх нестача спонукала центральну владу постійно збільшувати данину. Подібна ситуація виникла для Ігоря восени 945 р.

Згадайте з попереднього уроку, що ж сталося в деревлянській землі в 945 р.

Нам про ці події нагадає літописець Нестор.

Літописець:

945 рік:

Сказала дружина Ігореві: “Отроки Свенельдові вирядилися оружжям і одежею, а ми – голі. Піди – но, княже, з нами по данину, хай і ти добудеш, і ми.”

І послухав їх Ігор, пішов у Деревляни по данину. І добув він до попередньої данини, і чинив їм насильство він і мужі його. А взявши данину, він пішов у свій город.

Та коли він повернувся назад, він роздумав і сказав дружині своїй: “ Ідіте ви з даниною додому, а я вернусь і походжу іще.” І відпустив він дружину свою додому, а з невеликою дружиною вернувся, жадаючи більше майна. Коли ж почули деревляни, що він знов іде, порадилися деревляни з князем своїм Малом і сказали: “ Якщо внадиться вовк до овець, то виносить по одній все стадо, якщо не уб’ють його. Так і сей: якщо не вб’ємо його, то він усіх нас погубить.” І послали вони до нього, кажучи: “Чого ти ідеш знову? Ти забрав єси всю данину.” І не послухав іх Ігор, і деревляни, вийшовши насупроти з города Іскоростеня, вбили Ігоря і дружину його, бо іх було мало. І похований був Ігор, і єсть могила його коло Іскоростеня – города в Деревлянах і до сьогодні.

Ольга ж перебувала в Києві з сином своїм, малим Святославом.

Таким чином, це був перший організований місцевою знаттю виступ на захист прав Деревлянського князівства. Деревлянський князь та знать зробили спробу усунути від влади династію Рюриковичів і утвердити в Києві князя Мала.

Деревляни: “Осе князя руського ми вбили. Візьмемо жону його Ольгу за князя свого Мала і Святослава візьмемо і зробимо йому, як ото схочем.”

Саме тому велика княгиня Ольга вчинила люту розправу не над селянами Деревлянського князівства, а над його знаттю та столицею.