
- •§1 Поява і розселення людей на території Житомирщини. Найдавніші землероби та скотарі на території Житомирщини.
- •1. Ранній палеоліт
- •2. Епоха середнього палеоліту (150 – 35 тис. Років тому)
- •3. Епоха пізнього палеоліту (40 – 10 тис. Років тому)
- •4. Мезоліт (9 – 6 тис. До н.Е)
- •5. Неоліт
- •§2 Тема: Житомирщина в часи мідного, бронзового, залізного віку. Скіфи.
- •Племена мідного віку на Житомирщині.
- •2. Племена бронзового віку на Житомирщині (II – поч. I тис. До н.Е.)
- •3. Племена залізного віку на Житомирщині. Скіфи
- •§3 Тема: Житомирщина і давні слов’яни
- •1. Розселення древлян на Житомирщині
- •2. Суспільний устрій та організація влади у древлян:
- •3. Заняття древлян
- •4.Побут, звичаї, вірування
- •§4 Тема: Історичні умови та особливості взаємовідносин між племенами полян і древлян.
- •1. Історичні умови та особливості взаємовідносин між полянами та деревлянами
- •2. Походження назви «Русь» і корінь «рос» в топонімах рідного краю
- •3. Початок правління в Руській династії Рюриковичі:
- •§5 Тема: Заснування міст Житомира, Іскоростеня, Вручия, Малина, Радомишля.
- •1.Заснування Іскоростеня (Коростеня): географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •3. Заснування міста Житомира: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •4. Заснування Малина: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •5. Заснування Радомишля: географічне розташування, перша згадка в літопису, версії назви.
- •§6 Тема: Київська держава і деревляни за князя Ігоря і княгині Ольги, князя Святослава та його синів – Ярополка, Олега, Володимира.
- •1. Київська держава і деревляни за князя Ігоря.
- •2. Деревляни за часів княгині Ольги. (945-964 р.Р.)
- •3. Деревлянська земля за синів князя Святослава – Ярополка, Олега, Володимира.
- •§7 Тема: Ліквідація місцевих князівських династій та племінних назв за князювання Володимира Великого. Житомирщина за часів правління князя Ярослава Мудрого та Ярославичів.
- •1. Політика Володимира Великого відносно Деревлянської землі.
- •2. Житомирщина за часів правління Ярослава Мудрого та Ярославичів.
- •§8 Тема: Адміністративний устрій, економічний розвиток, культура Житомирщини у складі Київської Русі.
- •1. Адміністративний устрій Київської Русі і Древлянська земля.
- •2. Господарські заняття жителів давньоруських селищ
- •3. Культурне та релігійне життя Древлянської землі.
- •§9 Тема: Монголо-татарська навала і наш край.
- •1. Монголо-татари на Русі.
- •2. Боротьба населення Житомирщини з монголами.
- •3. Історична доля українських земель після монголо-татарської навали.
- •§10 Тема: Житомирщина в складі Київського, Волинського князівства. Об’єднавчі зусилля Данила Галицького і наш край.
- •1. Входження земель Житомирщини до складу Київського та Волинського князівств.
- •2. Об’єднавчі зусилля Данила Галицького і наш край.
- •§11 Тема: Особливості та історичні умови входження Житомирщини до складу Литовської держави.
- •1. Особливості та історичні умови входження Житомирщини до складу Литовської держави.
- •2. Політика князя Вітовта в нашому краї.
- •§12 Тема: Соціальний устрій та господарське життя в нашому краї (друга половина XIV – перша половина XVI століття).
- •1. Соціальний устрій нашого краю в XIV – XVI століття.
- •2. Господарське життя .
- •3. Магдебурзьке право на Житомирщині.
§1 Поява і розселення людей на території Житомирщини. Найдавніші землероби та скотарі на території Житомирщини.
„Древним оружием людей были руки, ногти и зубы. Камни, а также лесных деревьев обломки и сучья. Пламя затем и огонь. Как только узнали их люди.
Тит Лукреций Кар.
1. Ранній палеоліт
Вчені вважають, що людина виникла приблизно 2 млн. років тому, але територія України не відноситься до тих регіонів, де проходив процес формування людини. Люди у нас з’явилися пізніше.
Де на Україні виявлена найдавніша стоянка людини? (с. Королеве на Закарпатті – 750 тис. років тому).
На Житомирщині теж відома стоянка часів раннього палеоліту (виявлена і досліджена в 1958 році директором Житомирського музею В. Місяцем), поблизу с. Городище Черняхівського району, на високому пагорбі лівого берега р. Свинолужки.
Д О К У М Е Н Т :
„Выразительным позднеашельским памятником Русской равнины является Житомирская стоянка, открытая В.Месяцем в 1958 году и геологически датируемая самым концом рисского (днепровского) оледенения. Она расположена к востоку от Житомира возле с. Городище”
(Борисковский П.И. Древнейшее прошлое человечества., Л., 1979 с. 101)
Тут археологами виявлено більше 2 тис. примітивних знарядь праці, виготовлених з великих шматків кременю – кремневі рубила, сікачі, наконечники, як показує аналіз цих матеріалів, їх можна датувати приблизно 150 тис. років тому.
2. Епоха середнього палеоліту (150 – 35 тис. Років тому)
Ц
ей
період припадає на два льодовикових
періоди. На Житомирщині відомі два
місцезнаходження цього часу – одна
стоянка в с. Городищі і друга – Рихта в
Малинському районі.
Люди (неандертальці) вже вміли добувати вогонь, виготовляли одяг із шкіри тварин; кремневі знаряддя праці стають більш досконалими порівняно з раннім палеолітом. Вони менші за розмірами.
Люди займалися полюванням на великих тварин – мамонтів, північних оленів, ведмедів, шерстистих носорогів. В цю епоху люди навчилися споруджувати житла, які обігрівались в середині вогнищами.
3. Епоха пізнього палеоліту (40 – 10 тис. Років тому)
В
цей час з’являється
людина сучасного типу – людина розумна.
Найбільш відомим поселенням цього часу є поселення біля м. Радомишлю. Пізньопалеолітичні поселення є в с. Довгиничі Овруцького, с. Колодяжне Романівського районів. Основним господарським заняттям людей було полювання на великих тварин (мамонтів, північних оленів). Знаряддя праці виготовлялися як і раніше з кременю. З’явилися нові види знарядь праці – різці, скребки, скобелі, ножевидні пластини.
З великих кісток тварин люди споруджували житла. Так на Радомишльському поселенні досліджено шість невеликих жител, при будівництві яких були використані кістки північного оленя, мамонта. Житла мали округлу наметоподібну форму, основа яких робилася з кісток тварин, зверху покривалася шкірами тварин. Житла були невеликі розміром до трьох метрів, кілька жител мали витягнуту овальну форму розміром 5*3 метра. Поруч з житлами виявлені ями-сховища округлої форми, глибиною до одного метра, заповнені значною кількістю кісток мамонта, які можливо були запасами будівельного матеріалу або їжі. Житла розташовувалися по колу.
Мистецтво людей палеоліту
В часи давнього кам’яного віку зароджується і мистецтво. Про це свідчать знахідки – фігурки людей (в основному жінок), птахів, розмальовані кістки тварин. Біля с. Клинець Овруцького району знайдено бивень мамонта довжиною 59 см., прикрашений ялинковим орнаментом. Відомі також статуетки птахів з кістки. Зустрічають інші види мистецтва – музика, обрядові танці. На це вказують знахідки кістяних флейт, шумових браслетів.
Ручне рубило
З
наряддя
первісної людини були примітивними,
виготовленими неточними ударами.
Здебільшого це камені або гальки, оббиті
з обох боків. Вони мали загострений
край, упоперек досягали 6-10 см,
використовувалися як універсальні
знаряддя. Згодом з'явилося ручне рубило.
Воно досягало 10-20 см завдовжки, важило
0,5-1 кг, мало необроблену частину - п'ятку,
за яку його тримали рукою.