3. Вимоги до оформлення ідз

• Обсяг завдання – 5 сторінок, текстовий редактор – Microsoft Word, орієнтація – книжкова, поля – усі 20 мм; гарнітура – Times New Roman, кегель – 14, міжрядковий інтервал – 1,5.

• Перший рядок – прізвище, ім’я та по-батькові автора (шрифт жирний, вирівнювання - праворуч)

• Другий рядок – група та факультет.

• Третій – навчальний заклад

• Четвертий – назва завдання (великими літерами, шрифт жирний, вирівнювання по центру).

• Далі йде текст завдання, вирівняний по ширині з відступом зліва 1,25 см.

• Посилання у тексті оформляються у квадратних дужках – [2, с.56], де перше число означає порядковий номер у списку використаних джерел, друге – номер сторінки.

• Список використаних джерел розміщується наприкінці тексту і повинен бути оформлений відповідно до існуючих стандартів бібліографічного опису (див.: стандарт «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис» (ДСТУ 7.1:2006 та Форма 23, затверджена наказом ВАК України від 29 травня 2007 року № 342).

Зразок оформлення індивідуального завдання

Погорілов Леонід Вікторович

студент групи М-13 факультету економіки та управління

ДВНЗ Запорізька державна інженерна академія

Відшкодування збитків у господарській діяльності

Текст завдання

Список використаних джерел

1. Господарський кодекс України. Прийнятий 16 січня 2003 р.// Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 18. – Ст.19 - 20, 21 - 22

2. Липницький Д., Болотова Г. Нове у відповідальності по Господарському кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 8 – 10.

4. Стиль і мова реферату

Стиль і мова реферату як частина письмової наукової мови, склалися під впливом так званого академічного етикету, основою якого є інтерпретація власної та запозиченої точок зору з метою обгрунтування наукової істини.

Характерною рисою письмової наукової мови є формально-логічний метод викладення матеріалу, для якого характерні смислова завершеність, цілісність та логічність. Важливим засобом для вираження логічних зв'язків є використання спеціальних функціонально-синтаксичних методів зв'язку, які вказують на послідовність розвитку думки {спочатку, спершу, потім, по-перше, по-друге, в той час як, проте, однак, насамперед, наразі, зокрема, натомість, передусім, окрім того, певна річ, задля), причинно-наслідкових відносин {таким чином, тому що, внаслідок того, крім того, дякуючи цьому, до того ж,отже, відтак, уявляється, що подібне…,), перехід від однієї думки до іншої (перш ніж перейти до.., розглянемо.., повернемося до.., як висновок, як підсумок, підводячи підсумок, слід вказати,доцільно зазначити, водночас необхідно зазначити).

На рівні тексту для наукової мови характерні цілеспрямованість та прагматизм (конкретні факти та відомості, чіткі формулювання, використання наукової термінології).

Стиль письмової наукової мови - це безособовий монолог. Викладення матеріалу, як правило, відбувається від третьої особи ("на думку автора..."), так як увага приділяється змісту та логічній послідовності повідомлення, а не суб'єкту. Досить рідко використовуються форми першої і зовсім не використовуються другої особи займенника однини, перевага надається використанню займенників першої особи множини ("'ми вважаємо... ", "наведені дані вказують на те, що..''). Авторське "я" ніби відступає на другий план.