Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 3 Загальнотеоретичні засади права інтеле...docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
36.57 Кб
Скачать

Право інтелектуальної власності

 

План

  1. Поняття та зміст права інтелектуальної власності.

  2. Авторське право та суміжні права.

  3. Право промислової власності.

  4. Правові засоби індивідуалізації учасників цивільного обігу:

  5. Ліцензія на використання об’єкта права інтелектуальної власності.

 

1. Поняття та зміст права інтелектуальної власності.

Давно відомо, що інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку цивілізації, і означає результати інтелектуальної творчості людини.   Інтелектуальна власність є нематеріальною категорією і регулює здебільшого нематеріальні відносини між суб'єктами права інтелектуальної власності.

Право інтелектуальної власності — у найширшому розумінні означає закріплені законом права на результат інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, художній, виробничій та інших галузях.

Вперше термін «інтелектуальна власність» вжив у 1845 році Чарльз Вудбарі, суддя Окружного суду штату Массачусетс. В Європі вперше цей термін вжив Альфред Ніон у своєму трактаті опублікованому в 1846 році.

У 1967 році у Стокгольмі було підписано Конвенцію про заснування Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності, якою було визначено, що до інтелектуальної власності належать права на: літературні, художні та наукові твори; виконавську діяльність артистів, звукозапис, радіо- і телевізійні передачі; винаходи у сферах людської діяльності; наукові відкриття; промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування і комерційні позначення; захист від недобросовісного суперництва; усі інші права, що належать до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній галузях.

Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності сприяє підписанню нових міжнародних угод та модернізації національних законодавств, заохочує адміністративне співробітництво між країнами, надає технічну допомогу країнам, що розвиваються, і утримує служби, які полегшують міжнародний захист винаходів, знаків та промислових зразків. Зокрема діє центр по арбітражу та посередництву, є послуги по врегулюванню суперечок, які виникають при реєстрації та використанні найбільш поширених типових назв доменів в Інтернеті (com, net, org). Двома ключовими угодами є Паризька конвенція про охорону промислової власності (1883) та Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886).

Право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інте­лектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом. Інтелектуальну власність визначають як власність на результати інте­лектуальної діяльності, яким відповідно до чинного законодавства надається правова охорона.

Право інтелектуальної власності можна розглядати в об'єктивно­му та суб'єктивному значенні. Право інтелектуальної власності в об'єктивному значенні – це су­купність правових норм, які регулюють відносини права інтелекту­альної власності. Право інтелектуальної власності в суб'єктивному значенні –  це право авторів творів,винахідників та інших суб'єктів на об'єкти права інте­лектуальної власності.

Зміст права інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права та (або) майнові права інтелектуальної власності щодо об'єктів права інтелектуальної власності, який визначається ЦК Ук­раїни та іншими законами.

Особистими немайновими правами інтелектуальної власності є право на: визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідни­ком тощо) об'єкта права інтелектуальної власності; перешкоду будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатну завдати шкоди честі чи репутації творця об'єкта права інтелектуальної власності; інші особисті немайнові права, встановлені законом.

Слід наголосити, що особисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати лише творцеві об'єкта права інтелекту­альної власності. Проте, у випадках, передбачених законом, осо­бисті немайнові права інтелектуальної власності можуть належати іншим особам. Особисті немайнові права інтелектуальної власності не залежать від майнових прав інтелектуальної власності, вони не можуть відчужуватися (передаватися), за винятками, вста­новленими законом.

Майнові права — це суб'єктивні права суб'єктів цивільних право­відносин, які виражаються у володінні, користуванні та розпоряд­женні майном тощо. До них відносять:  право на використання об'єкта права інтелектуальної власності; виключне право дозволяти використання об'єкта права інте­лектуальної власності; виключне право перешкоджати неправомірному використан­ню об'єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені за­коном.

За загальним правилом, особисті немайнові права інтелектуаль­ної власності є чинними безстроково, проте інше може бути вста­новлено законом. Щодо майнових прав інтелектуальної власності, то вони є чинни­ми протягом строків, встановлених ЦК України, законом чи догово­ром. На відміну від особистих немайнових прав інтелектуальної влас­ності майнові права інтелектуальної власності можуть передаватися повністю або частково іншим особам відповідно до закону. Як пра­вило, умови передання майнових прав інтелектуальної власності виз­начаються належним чином укладеним договором.

Суб'єктами права інтелектуальної власності визнаються: творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо); інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК України, інших законів чи договору.

Законодавством визначено досить широке, але не ви­черпне коло об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мов­лення;  наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем;  раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

В цивільному законодавстві встановлено різноманітні способи використання об'єкта права інтелектуальної власності. Наприклад, опублікування твору, переклад, переробка, публічне виконання, вклю­чення до баз даних, продаж, здавання в найм (оренду) тощо.