Матрична модель виробничого планування на підприємстві
Планування виробничо-фінансової діяльності підприємства вимагає обробки величезного обсягу інформації, трудомістких розрахунків, узгодження сотень і тисяч звітних показників і планових величин. Звичайні методи складання бізнес-плану, майже неминуче приводять до ряду негативних явищ: неповного використання наявної інформації, неточності й орієнтованості окремих планових показників і непогодженості їх між собою, дублювання одних даних і недостатньої розробки інших статистичних показників. Аналогічні труднощі виникають і при формуванні консолідованих планів.
Найбільш правильний шлях до усунення цих недоліків – складання бізнес-плану звичайними методами – впровадження єдиних форм планової документації, що забезпечують математично точні розрахунки і повну погодженість планових показників, а також можливість виконання основної частини розрахунків на електронних обчислювальних машинах. Застосування математики й обчислювальної техніки в плануванні на підприємстві не тільки підвищує оперативність і точність економічної роботи, але й дозволяє глибше обґрунтовувати планові рішення за рахунок аналізу великого обсягу інформації і розрахунків ряду варіантів плану.
Матрична
модель бізнес-планування відноситься
до порівняно простих і раціональних
форм виробничого планування на
підприємстві. В основі матричних моделей
бізнес-плану 
лежать
ті ж принципи, на яких побудовані
міжгалузеві баланси, і насамперед
принцип взаємозалежного розгляду в
рамках єдиної моделі витрат і випуску,
виробництва і розподілу продукції.
Разом з тим матричний бізнес-план має
і ряд відмінностей. У ньому, природно,
не фігурують напрямки виробництва, а
відображається характерна для даного
підприємства виробнича структура:
основні й допоміжні підрозділи і
вироблена ними проміжна і кінцева
продукція. На підприємствах машинобудування,
приладобудування ця продукція виступає
у вигляді вузлів, окремих деталей,
готових виробів; на підприємствах
хімічної, легкої й іншої галузей
промисловості, а також сільського
господарства безпосередньо у формі
продуктів, що переробляються як у процесі
виробництва, так і кінцевих, реалізованих
за межі підприємства.
У матричних моделях бізнес-плану особливого значення набуває III квадрант, де відображається використання трудових ресурсів і основних засобів підприємства, а також планова потреба в напівфабрикатах, що надходять зі сторони, матеріалах, сировині, паливі, енергії.
Зразкова схема матричного виробничо-фінансового плану (стосовно машинобудівного підприємства) наводиться в таблиці 7.5.
Матричний бізнес-план включає чотири квадранти.
У I квадранті матричного бізнес-плану відображаються виробничі зв’язки між усіма підрозділами підприємства (як основними, так і допоміжними). В основу класифікації в I квадранті покладений поелементний принцип, що при необхідності може сполучатися з поелементною і продуктовою класифікацією (зокрема, продукція випускаючих підрозділів представлена найменуваннями готових виробів). Як видно зі схеми, принцип шахової побудови матриці I квадранта дотримується й у даній моделі.
В II квадранті матричного бізнес-плану відображені основні підсумкові показники діяльності підприємства: товарна (кінцева) продукція і валовий оборот – як сума товарної продукції і внутрішньогосподарського обороту (проміжної продукції підрозділів).
Таблиця 7.5
Схема матричної моделі виробничого планування на підприємстві
Затрати |
Основні підрозділи і продукція, що ними виробляється |
Послуги допоміжних підрозділів |
Побічні витрати |
Внутрішній оборот |
Товарна продукція |
Валовий оборот |
|||||||||
Випуск |
підрозділ А |
підрозділ Б |
|
||||||||||||
продукт 1 |
продукт 2 |
… |
продукт n |
продукт 1 |
продукт 2 |
… |
продукт n |
… |
|||||||
Основні підрозділи і продукція, що ними випускається |
I квадрант |
II квадрант |
|||||||||||||
підрозділ А |
продукт 1 |
||||||||||||||
продукт 2 |
|||||||||||||||
… |
|||||||||||||||
продукт n |
|||||||||||||||
підрозділ Б |
продукт 1 |
||||||||||||||
продукт 2 |
|||||||||||||||
… |
|||||||||||||||
продукт n |
|||||||||||||||
……….. |
|||||||||||||||
Послуги допоміжних підрозділів |
|||||||||||||||
Побічні витрати |
|||||||||||||||
Сировина, матеріали, паливо, енергія зі сторони |
III квадрант |
IY квадрант |
|||||||||||||
Затрати праці по професіональних групах робітників |
|||||||||||||||
Основні засоби, виробничі потужності |
|||||||||||||||
Дані III квадранта матричного бізнес-плану характеризують виробничі ресурси підприємства. Тут чітко виділяються три групи ресурсів: ресурси предметів праці, що включають усі види сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та інші, які підприємство одержує з боку для виробничих витрат; трудові ресурси (за професійними групами робітників); ресурси засобів праці (час роботи устаткування за групами, виробничі площі і т.д.). Номенклатура показників III квадранта (особливо по предметах праці) може включати сотні й тисячі найменувань.
У IY квадранті моделі відображаються в основному операції з прямої реалізації на сторону чи передачу своїм невиробничим службам покупних матеріалів, виробів, напівфабрикатів.
В основі планових розрахунків лежить нормативна модель, тобто система планових нормативів (коефіцієнтів) витрат на одиницю продукції (на деталь, вузол, виріб і т.п.). Нормативна модель складається за тією ж схемою, що й сам матричний бізнес-план (табл. 7.5).
У кожній колонці нормативної моделі показані в розрахунку на один продукт витрати матеріалів і продуктів власного виробництва, продукції і послуг допоміжних підрозділів, покупних матеріалів, сировини, енергії, трудові витрати, витрати часу виробничого устаткування. Рядки нормативної моделі показують, де використовується даний продукт (тобто в який підрозділ надходить, на яку продукцію й у якій кількості затрачається).
Нормативи витрат на одиницю продукції за змістом аналогічні коефіцієнтам прямих витрат міжгалузевих балансів.
Маючи нормативну модель і планове завдання на випуск товарної продукції, можна розрахувати всі показники матричного бізнес-плану, тобто одержати збалансований план виробництва і розподілу продукції і матеріального забезпечення виробництва.
Розрахунок проводиться на основі такої системи рівнянь:
|
(7.47) |
,де Xi – випуск окремих деталей, вузлів і виробів відповідно до номенклатури моделі;
аij – нормативи витрат проміжної продукції;
yi – планові завдання з випуску окремих видів товарної продукції.
Якщо для виробничого процесу підприємства не характерні зворотні зв’язки і нормативна матриця I квадранта може бути представлена в трикутній формі, то розрахунок плану виробництва не вимагає розв’язання системи рівнянь, а виконується елементарно шляхом послідовного множення.
Розрахунок і використання в матричних моделях діяльності підприємств коефіцієнтів повних витрат доцільні в основному для підприємств із розгалуженими витратами зворотного зв’язку.
Матричний бізнес-план підприємства складається зазвичай у двох формах: у натуральних одиницях і у вартісному (грошовому) виразі. Перші два квадранти натуральної і вартісної моделей бізнес-плану відрізняються по суті лише одиницями виміру, а в III квадранті вартісної моделі на місці трудових витрат і показників завантаження устаткування наводяться дані про заробітну плату і нарахування, амортизації і фінансові результати діяльності (прибуток чи збитки). Більшість величин вартісної моделі можна отриманити множенням даних натуральної моделі на відповідні ціни.
Модель бізнес-плану виробничого підприємства в натуральних одиницях визначає:
план виробництва продукції (у цілому по підприємству й у розрізі окремих підрозділів);
план міжпідрозділових переміщень;
план матеріально-технічного забезпечення виробництва й окремих підрозділів сировиною, матеріалами, що комплектують виробами, паливом, енергією;
планову трудомісткість продукції в розрізі підрозділів і окремих видів продукції;
планове завантаження виробничого устаткування, площ і планове використання інших основних засобів (по кожному підрозділу і виду продукції).
Показники моделі бізнес-плану в вартісному виразі характеризують:
обсяг продукції підрозділів і підприємств у цілому; величину і структуру витрат на проміжну і кінцеву продукцію кожного виду;
витрати підприємства по матеріально-технічному забезпеченню виробництва;
плановий фонд заробітної плати в розрізі підрозділів;
суму амортизації основних засобів;
прибутковість чи збитковість окремих видів продукції і усього виробництва в цілому.
Дані матричної моделі бізнес-плану підприємства є основою для розробки інших розділів і показників бізнес-плану, що безпосередньо не входять у розглянуту схему (формування собівартості, фінансового плану і т.д.).
Як розвиток даних моделей розробляються матричні моделі планування у розрізі підрозділів.
Модель на основі підрозділів містить ще більш диференційовану класифікацію продуктів, але з таким розрахунком, щоб класифікація на основі підрозділів була безпосередньо пов’язана з класифікацією на підприємстві, і перехід від однієї класифікації до іншої не викликав ускладнень. Оскільки для окремого підрозділу поняття проміжної продукції, як правило, несуттєве, матриця I квадранта моделі на основі підрозділів найчастіше не виконується взагалі, а основного значення набуває III квадрант, у якому визначаються витрати усіх видів ресурсів на виробництво продукції підрозділу в поелементному розрізі. Дані про плановий випуск продукції підрозділів включаються в модель на основі підрозділів із загальногосподарської моделі після відповідної розшифровки її укрупнених позицій.
При розробці матричних моделей бізнес-плану на підприємствах труднощі нерідко полягають у тому, що номенклатура виготовлених продуктів, навіть при досить високому ступені агрегування нараховує багато сотень найменувань. Тому матриця I квадранта моделі бізнес-плану стає дуже великою. Разом з тим на виробництві можуть бути випадки, коли окремий продукт призначається найчастіше лише для одного визначеного кінцевого продукту. Слаборозвинутими також можуть бути і зворотні зв’язки в процесі виробництва. Таким чином, у рядках матриці технологічних коефіцієнтів у моделі бізнес-плану підприємства може бути нерідко лише по одному елементу, відмінному від нуля. Це приводить до того, що величезна матриця I квадранта виявляється майже незаповненою, нерідко понад 90 % її елементів дорівнює нулю. Великий розмір моделі бізнес-плану підприємств зумовлюється також і великим переліком матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів у III квадранті моделі.
У сільському господарстві, легкій, харчовій, частково хімічній, металургійній та інших галузях промисловості номенклатура проміжної і кінцевої продукції підприємств найчастіше дозволяє будувати матриці нормальних розмірів, легкодоступні для огляду і нескладні для обробки не лише на електронних машинах, але часто і вручну. У таблиці 7.6 наведено приклад матричного виробничо-фінансового плану в вартісному виразі комбінату з переробки льоноволокна; перелік проміжної і кінцевої продукції обмежується тут п’ятьма найменуваннями.
Таблиця 7.6
Приклад матричного виробничо-фінансового плану в вартісному виразі комбінату з переробки льоноволокна
Виробничі затрати |
Льон-сирець |
Очищений льон |
Льоноволокно |
Нитки |
Тканина |
Послуги допоміжних підрозділів |
Побічні витрати |
Внутрішній оборот |
Товарна продукція |
Валовий оборот |
Випуск і розподіл продукції |
||||||||||
Льон-сирець |
|
4237,35 |
|
|
|
|
|
4237,35 |
7496,75 |
11734,1 |
Очищений льон |
|
|
21707,3 |
|
|
|
|
21707,3 |
3537,42 |
25244,72 |
Льоноволокно |
|
|
|
24369,2 |
|
|
|
24369,2 |
|
24369,2 |
Нитки |
|
|
|
|
|
|
|
|
25911,27 |
25911,27 |
Тканина |
|
|
|
|
|
|
|
|
114,0 |
114,0 |
Послуги допоміжних підрозділів |
|
|
|
|
|
|
1137,42 |
1137,42 |
|
1137,42 |
Побічні витрати |
135,5 |
1327,90 |
1095,72 |
847,08 |
31,0 |
|
|
3437,2 |
|
3437,2 |
Разом |
135,5 |
5565,25 |
22803,02 |
25216,28 |
31,0 |
|
1137,42 |
54888,47 |
37059,44 |
91947,91 |
Сировина і основні матеріали |
11423,96 |
18717,95 |
|
|
44,30 |
|
|
30186,21 |
|
30186,21 |
Допоміжні матеріали |
60,06 |
253,73 |
14,51 |
221,44 |
4,0 |
150,71 |
490,58 |
1195,03 |
|
1195,03 |
Паливо |
|
|
|
|
|
120,0 |
|
120,0 |
|
120,0 |
Енергія |
|
|
|
|
|
68,0 |
|
68,0 |
|
68,0 |
Амортизація |
|
|
|
|
|
60,90 |
522,1 |
583,0 |
|
583,0 |
Заробітна плата |
88,44 |
868,21 |
1123,81 |
263,15 |
12,8 |
562,75 |
694,84 |
3614,0 |
|
3614,0 |
Нарахування на заробітну плату |
6,01 |
59,04 |
76,41 |
17,87 |
0,90 |
38,26 |
47,44 |
245,93 |
|
245,93 |
Інші грошові витрати |
|
|
|
|
|
136,8 |
44,82 |
681,62 |
|
681,62 |
Прибуток (збиток) |
+20,13 |
-219,46 |
+351,45 |
+192.53 |
+21,0 |
|
|
+365,65 |
|
+365,65 |
Разом |
11598,6 |
19679,47 |
1566,18 |
694,99 |
|
1137,42 |
2299,78 |
37059,44 |
|
37059,454 |
Всього |
11734,1 |
25244,72 |
24369,2 |
25911,27 |
|
1137,42 |
3437,2 |
91947,91 |
37059,44 |
129007.3 |
Показники колонок наведеної моделі бізнес-плану комбінату з переробки льоноволокна відображають структуру виробничих витрат. Так, на виробництво льону-сирцю, крім непрямих витрат, затрачаються сировина, допоміжні матеріали, заробітна плата з нарахуваннями, й утвориться визначений прибуток; у цілому вартісна оцінка цієї продукції складає 11734,1 тис. грн.
У рядках цієї моделі дається розподіл продукції на виробниче споживання усередині підприємства і на товарний випуск. Так, льон-сирець частково (у сумі 4237,35 тис. грн) витрачається на виробництво очищеного льону, а інша частина складає товарну продукцію; усього розподіляється стільки ж, скільки виробляється – 11734,1 тис. грн. Вироблений очищений льон також частково йде в проміжне споживання, а частково входить до складу товарної продукції. Льоноволокно є тут винятково проміжним продуктом, а нитки і тканина – тільки кінцевими продуктами. Послуги допоміжних підрозділів у даній моделі не розподілені безпосередньо між видами продукції, а віднесені до непрямих витрат.
Матричні моделі виробничого планування можуть розроблятися не тільки на підприємствах промисловості, але й на підприємствах сільського господарства. В основу класифікації в матричній моделі виробничих зв’язків сільськогосподарського підприємства береться перелік продукції рослинництва і тваринництва, вироблена даним господарством.
У I квадранті відображаються внутрішньовиробничі зв’язки (зокрема, витрати продукції рослинництва на корм худобі), у II квадранті дається характеристика кінцевої продукції і валового обороту (при цьому в складі кінцевої продукції виділяється товарна продукція і приводиться розподіл у натурі по трудоднях, засипання насінних фондів і ін.). Виробничі ресурси в III квадранті підрозділяються на чотири основні групи:
1) матеріальні ресурси (насіння, добрива, паливо й ін.),
2) трудові ресурси,
3) сільськогосподарська техніка,
4) земельні угіддя.
Розрахунок дозволяє установити, якою мірою запланований обсяг і склад кінцевої продукції сільськогосподарського підприємства відповідають трудовим, матеріальним і природним ресурсам даного господарства.
У цілому як на підприємствах промисловості, так і в сільськогосподарських підприємствах матрична модель – це раціональна форма планування виробництва і розподілу продукції. Модель забезпечує внутрішню погодженість, збалансованість плану, полегшує перевірку правильності розрахунків, а також здійснення відповідних перерахувань при зміні окремих планових показників. Розробка матричного бізнес-плану сприяє упорядкуванню нормативної бази на підприємстві, ретельному вивченню виробничих зв’язків, розташовуваних ресурсів, складанню єдиної класифікації виробленої продукції і послуг.
Важливою перевагою матричних моделей є можливість повної автоматизації розрахунків на базі сучасної обчислювальної техніки. Моделі бізнес-плану в натуральному і вартісному вираженнях розраховуються на електронних обчислювальних машинах на основі заданих нормативних матриць, вектора цін і плану випуску товарної продукції.
Розробка матричних моделей на підприємствах не означає корінної зміни існуючої системи планування, але висуває підвищені вимоги до організації економічної роботи. Насамперед необхідно ретельно обґрунтовувати нормативи усіх видів витрат і постійно стежити за можливою зміною цих нормативів. Особливі труднощі виникають при розгляді питання про нормування і розподіл у моделі непрямих витрат, тому що в основній своїй частині вони непропорційні випуску чи продукції, взагалі практично з ним не зв’язані (значна частка управлінських витрат, опалення і освітлення виробничих приміщень і ін.). У зв’язку з цим становить інтерес дослідження факторів, що дійсно впливають на величину різних умовно-постійних витрат, і вимір цього впливу – прямий чи за допомогою кореляційних методів. Окремі види витрат довоходиться вказувати в моделі загальною сумою без розподілу між виробничими підрозділами і видами продукції.
Матричні бізнес-плани на підприємствах розробляються за єдиною схемою і загальноприйнятою класифікацією продукції і ресурсів, покликані стати найважливішим документом для формування планових моделей напрямків діяльності і економічних регіонів, а на їхній основі міжгалузевого балансу виробництва і розподілу всього суспільного продукту. Таку єдину систему моделей можна поки представити лише схематично, а її побудова вимагає подолання численних методологічних і практичних труднощів.