4.6. Аналіз зовнішньоторговельних зв’язків при розробці міжгалузевого балансу

Для повної характеристики витрат і розподілу продукції в міжгалузевому балансі повинні знайти відображення зовнішньоторговельні зв’язки. При відображенні експорту експортовані продукти в розрізі напрямків виробництва вказуються в окремій колонці "Експорт" у складі кінцевої продукції.

Складніше з відображенням імпорту, оскільки імпортовані продукти безпосередньо включаються у виробничий процес даної країни, впливають на структуру витрат напрямків виробництва й ефективність усього виробництва. У найпростішому випадку імпорт показується в балансі окремим рядком за межами шахової таблиці міжгалузевих зв’язків (тобто в III квадранті). Це дозволяє робити висновки лише про загальну вартість імпортних товарів, спожитих кожним напрямком виробництва й кінцевими споживачами, тоді як товарна структура імпорту тут не проявляється.

Інший метод дозволяє включати імпорт безпосередньо в міжгалузеву таблицю: імпортні товари поєднуються з однойменними вітчизняними продуктами в рамках відповідних галузей-виробників, і баланс відображає загальний розподіл цієї продукції по споживачах. У цьому випадку рівняння розподілу продукції набувають такого вигляду:

.

(4.15)

У лівій частині рівняння позначена по i-му напрямку виробництва сума вітчизняного виробництва Х_і та імпорту М_і , а в правій частині – розподіл цієї продукції на проміжне споживання , експорт Е_i і кінцеву продукцію у_i (без експорту).

У міжгалузевому балансі підсумки як у колонках, так і в рядках повинні дорівнювати продукції, виробленій у рамках даного виробничого і територіального комплексу, тобто в даному випадку – усієї вітчизняної продукції. На підставі рівняння (4.13) маємо:

.

(4.16)

Таким чином, при включенні імпортної продукції в шахову таблицю (I квадрант) у моделі для збалансування підсумком має бути виділена окрема колонка, у якій імпорт указується зі знаком "мінус". Ця колонка міститься звичайно в складі кінцевої продукції (II квадрант); він характеризує матеріальну структуру імпортованої продукції. Для простоти розрахунків замість позитивного стовпчика "Експорт" і негативного стовпчика "Імпорт" у міжгалузевий баланс включається звичайно один стовпчик "Сальдо експорту й імпорту".

Серед імпортованих продуктів є й такі, які в даній країні не виробляються і, отже, не можуть бути включені в жоден з напрямків виробництва. Якщо ці продукти не грають істотної ролі в структурі витрат, вони вказуються сумарно в окремому рядку за межами шахової таблиці. Однак при необхідності вони можуть бути показані окремо за видами у I квадранті як самостійні напрямки-продукти. Це дозволить виявити норми витрат імпортованих продуктів на одиницю випуску продукції різних напрямків виробництва.

Слід зазначити, що об’єднання в одному рядку власних та імпортних продуктів нівелює розходження між ними, що можуть бути дуже суттєвими.

Зокрема, коефіцієнти витрат однойменних вітчизняних та імпортованих продуктів можуть не співпадати (через розходження в цінах, якості, надійності й інших факторах). Аналіз цих розходжень становить великий інтерес. Однак введення двох рядків для однотипних продуктів (одного – для вітчизняних, іншого – для імпортних) означало б, власне кажучи, що вони розглядаються в моделі як зовсім різні продукти, що не можуть заміняти один одного.

У даному випадку має місце загальний недолік міжгалузевих моделей, у яких проблема відображення взаємозамінності продуктів поки не знаходить достатнього розв’язання.

Правильне і повне включення в модель зовнішньоторговельних зв’язків дозволяє забезпечити всебічний аналіз ефективності зовнішньої торгівлі. У цілому для оцінки ефективності зовнішньої торгівлі необхідно за даними міжгалузевого балансу установити дійсні повні витрати суспільної праці на експортовану продукцію і можливі витрати праці на власне виробництво всього обсягу імпортованої продукції і скласти ці витрати. Якщо при однаковій грошовій оцінці імпорту й експорту на експортовану продукцію суспільство затрачає менше праці, чим на імпортовану продукцію, то це свідчить про ефективність зовнішньої торгівлі, кількісний ступінь якої може бути визначений як співвідношення витрат праці на експортовану й імпортовану продукцію.

По окремих видах продукції аналіз дозволяє установити доцільність їхнього власного виробництва чи ввозу через кордон.

На підставі даних міжгалузевого балансу можуть бути розраховані для різних галузей показники повної потреби в імпорті на одиницю кінцевої продукції й інші аналітичні показники, що дозволяють робити висновки про вплив обсягу й структури зовнішньої торгівлі на суспільне виробництво.

Розглянуті вище методологічні проблеми відносяться і до звітних, і до міжгалузевих балансів на перспективу. При розробці останніх виникає ряд специфічних проблем, успішне розв’язання яких багато в чому визначає вірогідність і практичну придатність остаточних результатів розрахунків на плановій моделі міжгалузевого балансу.