Допоміжні:

1. Тест – це стандартизоване психологічне випробування, в результаті якого здійснюється спроба оцінити рівень розвитку якогось психічного явища. Частіше за все використовуються тести визначення психічної типології особистості, її здібностей (вимірюються рівні розвитку психічних та психофізіологічних  властивостей), тести успішності (визначається ступінь готовності до певної діяльності), проективні та психодіагностичні тести (встановлюється наявність певних психічних вад та властивостей у людини, завдяки тлумаченню нею якоїсь штучної події).

2. Бесіда – психологічна цілеспрямована комунікативна дія по темі дослідження .

3. Аналіз продуктів діяльності (наприклад, малюнки, ручні вироби та ін.).

4. Анкетування - опитувальник по темі дослідження.

5. Контент-аналіз - аналіз документів, друкованої інформації і ін.

6.Експертне оцінювання та аналіз - аналітична робота експерта з матеріалом дослідження .

Галузі психології

Сучасна психологія предстаявляє собою розгалужену систему наукових психологічних дисциплін та галузей – теоретичну, науково-прикладну та практичну.

До теоретичної психології належать: історія психології, загальна психологія, експериментальна, генетична, психологія особистості, соціальна, порівняльна, диференціальна, психофізіологія, та ін.

До науково-прикладної психології належать:

ЗА ВИДОМ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ПОВЕДІНКИ ЛЮДИНИ – психологія праці, інженерна психологія, психологія управління та менеджменту, військова психологія, психологія спорту, авіа-космічна, транспортна та ін.;

ЗА  КРИТЕРІЄМ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ – вікова психологія, педагогічна, медична, психологія аномального розвитку (дефектологія, сурдопсихологія, тифлопсихологія і.ін.)

До практичної психології належать: психологічна служба сім’ї та соціального захисту населення, психологічна служба системи освіти, психологічна служба системи охорони здоров’я, практична, економічна, юридична та пенітенціарна (судово-виправна) психологія, практична та педагогічна психологія, психологія праці, профвідбору, профпідбору та профорієнтації, соціально-психологічна служба в армії, транспортна психологія, релігія і ін.

Загальні етапи розвитку психології

ЧАС ВИНИКНЕННЯ	ПРОВІДНЕ ПОНЯТТЯ	СТИСЛЕ ВИЗНАЧЕННЯ
Десятки тисячоліть до   н.е.	Душа в архаїчному розумінні	Душа – це двійник тіла, що живе власним життям та покидає тіло під час сну, непритомності, смерті.
Кінець IV  тис. до н.е.	Душа	Душа – це нематеріальна, незалежна від тіла життєдайна але не пізнавальна основа. В античну епоху ототожнювалась з атомом,вогнем, повітрям, а в епоху середньовіччя – із свідомістю,як здатністю до рефлексії.
Перші століття н.е.	Свідомість	Сукупність мотиваційних,пізнавальних та емоційних властивостей індивіда
Друга половина XIX ст.	Поведінка	Сукупність реакцій у відповідь на зовнішні подразники
Кінець  XIX століття	Самосвідомість	Система уявлення індивіда про себе, що регулює його стосунки з іншими людьми, ставлення до себе, образ власного «Я» з притаманними йому когнітивними, емоційними оцінково – вольовими компонентами
Початок XX століття і до теперішнього часу	Особистість	Соціальнозумовлена система психічних якостей індивіда, яка формується і виявляється у предметній діяльності та спілкуванні

Останні два етапи розвитку психології – це вже наукова психологія, коли вона завоювала  право на самостійне існування. В цей час склалась сукупність

наукових теорій, представники яких прагнуть дослідити сутність психіки, оп-рацювати методи її дослідження (насамперед експериментальний метод), відкриваються наукові заклади та школи, в яких досліджуються психологічні проблеми. В останній чверті XX ст. психологія заявляє про себе як про науку, що активно втручається у суспільне життя.

Головні напрямки розвитку психології

БІХЕВІОРИЗМ – напрямок, предметом психологічного дослідження якого вважається  тільки те, що відповідає методам об’єктивного вивчення. Насамперед це поведінка – сукупність зовнішніх дій людини і тварини; реакції на зовнішні стимули та подразники.

ГЕШТАЛЬТПСИХОЛОГІЯ – напрямок, програма якого вивчення психіки як цілісної структури – гештальта (образ, цілісна форма). Головним положенням цієї школи є те, що гештальти, як первинні дані психіки, які не можуть бути виведені з компонентів цих гештальтів.  Навпаки, властивості психіки визначаються саме структурою гештальту.

ГЛИБИННА ПСИХОЛОГІЯ – напрямок, засновником якого був З.Фрейд.   Розглядає психічне життя людини як багаторівневе явище, глибинним рівнем якого є несвідоме, що й визначає в цілому  зміст поведінки людини.

ГУМАНІСТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ – напрямок, який визначає своїм предметом унікальність особистості, вбачаючи в ній активну свідому істоту, що відповідає за своє життя і прагне до втілення моральних ідеалів. Активність особистості, на думку представників гуманістичної психології, визначається її потребою до  зв’язків з іншими людьми, відчуттям необхідності постійного самовдосконалення, пошуку сенсу життя.

ДІЯЛЬНІСНА ПСИХОЛОГІЯ – напрямок психології, в якому, по-перше, стверджується, що психіка виникає тільки завдяки життєдіяльності, а, по-друге, що вона є функцією мозку, який в свою чергу теж  розвивається в процесі життєдіяльності.