2. Вибір та затвердження теми курсової роботи

Тематика курсових робіт розробляється професорсько-викладацьким складом кафедри з урахуванням замовлень організацій та установ та затверджується на засіданні кафедрі. Теми досліджень формулюються й обговорюються на засіданні кафедри й можуть бути кореговані згідно наукового зацікавлення студента, який виконуватиме наукову роботу. Студенту надається право самостійно обрати тему курсової роботи зі списку, який затверджено на кафедрі, або запропонувати свою тему з обгрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру студент подає на кафедру заяву за встановленою формою (додаток А).

Науковий керівник призначається завідувачем кафедри з числа осіб професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

- надає допомогу студенту в складанні графіку виконання та плану курсової роботи;

- рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

- регулярно консультує студента, а, за необхідності, організовує консультації в інших викладачів інституту;

- контролює протягом всього періоду хід виконання ним курсової роботи, її якість та своєчасність виконання, а також інформує завідувача кафедри про хід підготовки роботи до захисту;

- визначає готовність курсової роботи до захисту;

- присутній на захисті курсової роботи в складі комісії та оцінює роботу.

Науковий керівник повинен допомогти студенту визначити найбільш ефективні рішення, всебічно стимулювати творчість і самостійність при виконанні ним курсової роботи.

3. Організація виконання курсової роботи

Приступаючи до курсової роботи студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, що необхідно вивчити. Крім того уточнюються мета, методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають дослідженню.

Організація виконання більшості етапів курсової роботи має індивідуальний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до викладення розділів курсової роботи при накопиченні відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості та вірогідності.

Після написання курсової роботи студенту необхідно подати її на перевірку науковому керівнику. Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлені терміни.

4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, мети та завдань дослідження, оцінку перспективності, зазначення методів дослідження;

- визначення теоретичних засад дослідження (основних понять, вивчення історії питання, закономірностей розвитку проблематики дослідження, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);

- проведення практичної частини курсової роботи або працю з архівними матеріалами;

- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, обґрунтування відповідних пропозицій та рекомендацій;

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.

В курсовій роботі важливо, щоб студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та заключні висновки, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.

Починаючи виконання курсової роботи, студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.

Незалежно від обраної теми, курсова робота, яка подається студентом до захисту, повинна містити:

- титульний аркуш (додаток Б);

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаної літератури;

- додатки.

Титульний аркуш (додаток Б). На титульній сторінці курсової роботи обов’язково вказується:

• назва навчального закладу;

• назва кафедри, де була виконана робота;

• тема курсової роботи;

• курс, форма навчання;

• шифр та назва спеціальності;

• прізвище, ім’я, по-батькові студента (повністю);

• науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по-батькові наукового керівника;

• місто і рік написання.

Зміст

Зміст подають на початку наукової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури тощо.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності).

Якщо в науковій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальне тлумачення.

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, дається характеристика сучасного стану досліджуваної проблеми, визначається мета курсової роботи й завдання, вказується предмет та об'єкт дослідження, визначаються методи дослідження. У вступі можна вказати апробацію дослідження, окреслити структуру роботи та перелік ключових термінів. Рекомендований обсяг вступу - 2-3 сторінки.

Загальну характеристику курсової роботи подають в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми дослідження: Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання) стисло і конкретно обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Рекомендований обсяг – 0,7 – 1 сторінка тексту.

Мета і завдання дослідження: Формулюють мету роботи та завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Мета розкриває зміст тематики дослідження; не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», оскільки ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Для досягнення поставленої мети дослідження студент визначає послідовне виконання відповідних завдань, як:

• вирішення та обґрунтування теоретичних питань проблеми дослідження;

• всебічне вивчення практики, при потребі проведення експерименту з даної проблеми, накопичення даних, аналіз і систематизація їх, математичне опрацювання, виявлення типового стану, недоліків, упущень, вивчення передового досвіду;

• обґрунтування системи заходів щодо вирішення проблеми, розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження в практиці відповідних установ і організацій.

Завдання дослідження будуються у відповідній логічній послідовності відповідно до змісту курсової роботи. Рекомендована кількість завдань для курсової роботи – чотири - п’ять.

Об’єкт, предмет дослідження:

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, визначеної на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження: Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети.

Метод теоретичного дослідження - це сукупність прийомів та операцій, за допомогою і через яких здійснюється та чи інша конкретна практична або теоретична діяльність. Перераховувати методи треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Практичне значення одержаних результатів

У курсовій роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в курсовій роботі, що має прикладне значення —- відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використати.

Структура роботи містить кількість розділів, підрозділів роботи, її загальний кількісний обсяг; кількість позицій списку використаних джерел, кількість додатків та обсяг сторінок, на яких вони вміщені.

Ключові терміни подаються в лапках через кому без подальшого визначення (6-8 одиниць).

Основна частина

Основна частина курсової роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу передує передмова з коротким описом вибраного напряму й обґрунтуванням застосованих методів досліджень та вказівкою ключових термінів.

Основна частина роботи повинна мати чітку логічну структуру і, як правило, поділяється на 2-3 розділи. Кожний розділ починають з нової сторінки.

Перший, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми. Обов’язковою складовою першого розділу є аналітичний огляд літератури, в якому студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Огляд літератури варто розпочати із законодавчих та нормативних джерел, що регулюють діяльність в обраній студентом для дослідження галузі. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у розв'язанні проблеми. Кожне анотоване джерело повинне містити посилання на відповідну позицію в списку використаних джерел (за зразком – [1], [7], [15] тощо). Бажано закінчити цей розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень у даній галузі. Анотований огляд літератури повинен містити аналіз не менше 10 джерел, представлених у списку літератури.

Другий розділ присвячується аналізу стану об'єкту дослідження, третій розділ повинен містити практичні аспекти реалізації досліджуваної теоретичної проблеми, рекомендації та пропозиції щодо її вирішення та перспективи подальших досліджень.

Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором. Усі розділи повинні бути логічно пов'язані між собою. На початку кожного підрозділу студент зазначає конкретне завдання, яке потребує подальшого розгляду, вказує дослідників, чиї праці стали основою для наукового аналізу. У тексті роботи обов’язково має бути представлений аналіз різних позицій дослідників (із зазначенням авторів, напр.: «як зазначає науковець О.Шевченко….», «з точки зору дослідника В.Іваницького…»), визначені найбільш проблематичні дискурсивні питання, зазначений авторський підхід до означеної проблеми. При визначенні понятійного апарату дослідження бажано використовувати трактування термінів, представлене у законодавчій та нормативній базі щодо даної галузі знань, а також у енциклопедичних та довідкових виданнях. У кінці підрозділу зазначаються короткі висновки із досліджуваного теоретичного матеріалу (1 абзац, 0,3 - 0, 5 сторінки).

У кінці кожного розділу формулюють Висновки до розділу зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Висновки мають бути чіткі, змістовні, логічні, відповідати завданням, поставленим на початку розділу, нести наукову новизну чи особисту думку автора до уже відомого матеріалу як результату проведеного дослідження. Висновки до розділу розпочинають з окремої сторінки, курсивом, 3 - 4 марковані абзаци; загальний обсяг – 0,5 - 1 сторінка тексту.

Висновки

Заключна частина роботи - висновки - це коротке резюме з усього змісту дипломної роботи. Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, що отримані в процесі роботи над обраною темою, та формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Висновки логічно пов’язані із завданнями дослідження і мають відповідну до завдань нумерацію. Кожна позиція висновків - 1 логічно взаємопов’язаний абзац без подальших маркованих ділень. Обсяг висновків - 2-2,5 сторінки.

Список використаних джерел

Список використаних джерел слід розміщувати в такому порядку: законодавча, нормативна база дослідження, далі - всі текстові та електронні джерела за алфавітом. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної справи.

Додатки

За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття наукової роботи:

• проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;

• таблиці допоміжних цифрових даних;

• ілюстрації допоміжного характеру.

На всі таблиці, схеми чи нормативні документи, зазначені у Додатках, мають бути посилання на джерела: Цитовано за: [7, С.15]. Якщо схеми чи таблиці, представлені у Додатках, є авторськими, необхідно зазначити: [складено автором].

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Формулювання назви теми, розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відображати сутність та зміст питань, що розглядаються. Виклад матеріалу ведеться від ІІ – ї особи множини («ми дослідили…», «нами розкрито питання…», «ми пропонуємо такі рекомендації…»), при чому займенник «ми» може не прописуватися («у роботі досліджено…», «рекомендуємо до розгляду…», «пропонується вирішення проблеми…»).

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем. Текст роботи не повинен містити повторів й не має бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути виразів типу: "я вважаю", " мені здається", "у нас прийнято" тощо. Замість них рекомендуються вирази: "на думку автора", "вважається доцільним", "як свідчить попередній аналіз" тощо.