9. Що таке мінеральний агрегат, і які основні їх типи виділяються за мінеральним складом?

В природних умовах в процесі мінералоутворення ідеально утворені кристалічні індивіди мінералів зустрічаються рідко. В більшості це мінеральні агрегати, тобто зростання двох і більше кристалічних індивідів, серед яких виділяють: закономірно зрощені і незакономірно зрощені.

Серед мінеральних агрегатів з закономірним зростанням виділяють: паралельні зростання, епітаксичні зростання, двійники, трійники, п’ятірники, шестірники та ін.

Серед незакономірних зростань виділяють: зернисті і землисті агрегати, конкреції і секреції, ооліти і сфероліти, сталактити і сталагміти та ряд інших.

Рис. 5. Різні типи двійників: а – кристал, б – двійник зростання,

в – двійник проростання ортоклазу, г – полісинтетичні двійники польового шпату.

Рис. 6. Природні форми незакономірних зрощених мінералів:

а – друза кварцу, б – жеода кальциту, в – секреція агату, г – конкреція фосфориту,

д – ооліти бокситу, е – дендрит самородної міді, є – натічна форма малахіту.

Магнітність – властивість мінералів взаємодіяти з магнітним полем. Магнітність визначається магнітними властивостями атомів, іонів і молекул, які складають мінерал, і його структурою. По суті всі мінерали можуть намагнічуватися в магнітному полі. Однак , найбільш здатними до намагнічування є мінерали, в склад яких входять атоми, що мають власний магнітний момент, обумовлений наявністю в них неспарених електронів. Це Fe³⁺, Fe²⁺, Mn⁴⁺, Mn³⁺, Cr³⁺, Co²⁺, Ni²⁺,Cu²⁺ та ін.

Визначення магнітності проводиться за допомогою магнітної стрілки. Якщо ж необхідно визначити величину магнітної сприйнятливості, то користуються магнітними вагами – вагою Калашникова та ін.

Радіоактивність – властивість мінералів випромінювати -, - і - частинки при радіоактивному розпаді деяких елементів U,To,K,Cs та їх ізотопів. За величиною радіоактивного випромінювання всі мінерали діляться на три класи: 1 – сильнорадіоактивні; 2 – слаборадіоактивні; 3 – нерадіоактивні. В склад сильнорадіоактивних мінералів входять в основному уран і торій. В склад слаборадіоактивних мінералів входять калій, цезій та ін.

Горючість – властивість мінералів вільно горіти в атмосфері. Переважно випробування на горючість проводяться у полум’ї спиртівки. Для цього невеликий шматочок зразка мінералу закріплюється у пінцеті і поміщається в найбільш гарячу частину полум’я. Якщо мінерал загориться, то випробування закінчують, вдаючи мінерал горючим. У випадку, якщо мінерал не загориться після перебування у полум’ї 5-6 хвилин, його вважають негорючим. При визначенні мінералів на горючість рекомендується провести випробування із самородною сіркою (горить синім полум’ям із виділенням сірчистого газу) і озокеритом (горить жовтим полум’ям із виділенням копоті).

Розчинність – здатність мінералів розчинятися у воді або в інших рідинах. За ступенем і швидкістю розчинення мінерали діляться на 4 класи: легкорозчинні, розчинні, слабо розчинні і нерозчинні (таблиця 1.7).

Швидкість і величина розчинності залежить від ряду факторів, головним з яких є температура. Таким чином, при визначенні розчинності мінералів, рекомендується проводити її як при кімнатній температурі розчинника, так і при його підігріві в скляній пробірці на спиртівці або газовому пальнику.

Розкладання – здатність деяких мінералів розкладатися у кислотах або інших хімічно активних речовинах із виділенням в атмосферу деяких компонентів (таблиця 1.8).

Для визначення розкладання мінерал необхідно розтовкти в порошок, висипати в пробірку і залити відповідною кислотою. При такій методиці ступінь розкладання мінералу можна визначити як при кімнатній температурі, так і підігріві. Підігрів проводиться на газовому пальнику або полум’ї спиртівки. Одночасно із визначенням ступеню розкладання проводиться визначення виділень газів. Так, виділення H₂S супроводжується запахом “затхлих яєць”, розкладання миш’якових мінералів – запахом часнику та ін.

Таблиця 1.7 - Ступінь розчинності деяких мінералів

Ступінь розчинності	Розчинник	Температура	Типові мінерали
Легко розчинні	Вода Хлороформ	Без підігріву Без підігріву	Галіт, силь-він, карналіт Парафін, озокерит
Розчинні	Бензол Вода Соляна кислота	Без підігріву З підігрівом	Янтар, гіпс Ангідрит
Слаборозчинні	Вода Соляна кислота	Без підігріву З підігрівом	Ангідрит Магнезит
Нерозчинні	Вода	З і без підігріву	Кварц

Таблиця 1.8 - Найбільш характерні реакції розкладання деяких мінералів у різних кислотах

Назва кислоти, в якій розкладається мінерал	Назва мінералу	Виділяє	Без підігріву або з підігрівом
HCl	Кальцит Анортит Малахіт Магнезит Сфалерит	CO2 CO2 CO2 CO2 H2S	Без підігріву З підігрівом Без підігріву З підігрівом З підігрівом
HNO3	Сфалерит Галеніт	S S	З підігрівом З підігрівом

Смак – це здатність впливу мінералу на смаковий органолептичний апарат людини. Більшість мінералів не мають смаку, але для деяких характерним є специфічний смак. Особливо це відноситься до розчинних мінералів. За смаком виділяють солені (галіт), гірко-солені (карналіт) і пекучо-солені (сильвін) мінерали. Визначення смаку проводиться доторканням до мінералів кінчиком язика.