Міністерство освіти і науки України

Івано-Франківський національно-технічний університет нафти і газу

кафеда ТОГ

РЕФЕРАТ №1

Тема: основні кристало-морфологічні властивості мінералів та методи їх визначення

Виконав:

студент групи ПС-14-3

Токарик М. В.

Перевірив:

Знак М. С.

2014

План

Вступ

1. Що таке мінерал? Дати його визначення.

2. Що таке кристалічний та аморфний стан мінералів та чим вони відрізняються один від одного?

3. Які елементи огранювання характеризують кристал?

4. За якими морфологічними ознаками можна відрізнити кристалічний стан мінералів від аморфних?

5. Назвати основні елементи симетрії кристалів.

6. Що таке вид симетрії, сингонія, категорія?

7. Назвати основні форми і комбінації кристалів.

8. Скільки основних простих форм встановлено на кристалах?

9. Назвати основні габітусні типи мінеральних індивідів.

10. Що таке мінеральний агрегат і які основні їх типи виділяються за мінеральним складом?

Висновок

Список літератури

Вступ

Верхня оболонка Землі – земна кора складена різноманітними мінералами і гірськими породами. Мінерали - це природна речовина, що утворилась під час геологічних процесів в земній корі або за еквівалентних процесів на інших космічних тілах у Всесвіті Мінерали в природі знаходяться переважно у твердому стані, рідше зустрічаються рідинні (ртуть) і газоподібні (горючі гази, вуглекислий газ та ін). При виконанні цієї лабораторної роботи проводиться вивчення тільки твердих мінералів. Серед твердих мінералів виділяють кристалічні та аморфні, які різко відрізняються між собою не тільки внутрішньою будовою, але й зовнішнім виглядом. Ці особливості, в основному, визначають ті геологічні і термодинамічні умови, в яких формуються окремі мінерали або їх асоціації, тобто гірські породи і руди. Знання цих особливостей необхідно як при пошуково-розвідувальних роботах, так і при розробці технологій буріння свердловин, системи розробки нафтових і газових родовищ. Таким чином, виконання даної лабораторної роботи ставить за мету навчити студентів основним навикам визначення головних кристалографічних і морфологічних особливостей мінералів.

1. Що таке мінерал? Дати його визначення.

Мінерал – природна сполука або самородний елемент з певним хімічним складом, внутрішньою будовою, морфологічними і фізичними властивостями, що утворився в природних умовах в результаті різноманітних геологічних процесів.

Мінерали в природі знаходяться переважно у твердому стані, рідше зустрічаються рідинні (ртуть) і газоподібні (горючі гази, вуглекислий газ та ін).

До складу мінералів в тій чи іншій кількості належать практично всі хімічні елементи таблиці Д. І. Менделєєва. Залежно від вмісту і ролі в побудові мінералу всі хімічні елементи діляться на дві основні групи: головні структуротворні елементи і другорядні – елементи-домішки.

2. Що таке кристалічний та аморфний стан мінералів та чим вони відрізняються один від одного?

Більшість мінералів в земній корі знаходяться в твердому стані. За своєю внутрішньою будовою серед твердих мінералів виділяють кристалічні та аморфні.

До кристалічних належать мінерали, в яких фізичні властивості в різних напрямках різні, але однакові в паралельних. Це такі властивості, як твердість, швидкість поширення тепла і світла та ін. Кристалічність твердих мінералів чітко проявляється в умовах їх вільного росту, в результаті якого утворюються геометричні тіла, огранені різноманітними за формою та розмірами гранями. Такі багатогранники називають кристалами. Порядок розміщення атомів та іонів у кристалічній речовині зображено на рис. 1 (а).

Рис. 1

До аморфних належать мінеральні тіла, фізичні властивості яких у всіх напрямках однакові. Аморфність твердих мінералів чітко проявляється в процесі їх росту – вони ростуть в усі сторони з однаковою швидкістю, в результаті чого в кінцевому підсумку (в ідеальних умовах) утворюють кулеподібне тіло. Такі елементи огранення, як грані, ребра та вершини, в них відсутні. Порядок розміщення атомів та іонів в аморфній речовині зображено на рис. 1 (б).

3. Які елементи огранювання характеризують кристал?

Кристалічні багатогранники мінералів характеризуються розвитком на них відповідних граней, ребер і вершин .

Грані в ідеальному вигляді являють собою рівні площини різноманітних форм і розмірів.

Ребра в ідеальному вигляді являють собою прямі лінії, які утворюються на перетині двох граней.

Вершини – місця перетину ребер.

4. За якими морфологічними ознаками можна відрізнити кристалічний стан мінералів від аморфних?

Головним визначальним фактором кристалічності мінералів є їх внутрішня будова, тобто характер розміщення атомів, іонів, або ж молекул в просторі. Так, для кристалічних мінералів характерною особливістю є те, що атоми, іони, або молекули, які їх складають, розміщені строго закономірно, тобто утворюють певні типи кристалічних структур, в яких відстані між окремими структурними вузлами в різних напрямах постійні на відміну від аморфних, в яких подібні структури відсутні, і відстані між атомами, іонами чи молекулами можуть бути різними (рис. 1).

5.Назвати основні елементи симетрії кристалів.

Важливою ознакою кристалічних багатогранників мінералів є їх симетрія. Згідно з Є. С. Федоровим «Симетрія є властивість геометричних фігур в різних положеннях приходити в суміщення з первинним положенням; відповідно це закономірна повторюваність однакових граней, ребер і кутів». Таким чином, симетрією називається властивість геометричних фігур повторювати свої аналогічні частини певне ціле число разів. Симетрія кристалічних багатогранників визначається за допомогою так званих елементів симетрії: центра інверсії (С), осей симетрії (L) і площин симетрії (Р).

Центром інверсії називається така точка в середині фігури, через яку, якщо провести пряму, то по обидві сторони від неї на однакових відстанях знаходяться аналогічні частини фігури.

Віссю симетрії називається пряма, при обертанні навколо якої на 360˚ частини фігури повторюються «n» ціле число разів. При цьому частини фігури розміщені так, що шляхом їх обертання навколо осі на деякий кут фігура займає в просторі те ж положення, яке вона займала і раніше, тільки на місці одних частин розміщуються інші, аналогічні їм.

Площина симетрії – це площина, яка ділить кристал на дві рівнозначні частини, розміщені одна відносно другої як предмет і його дзеркальне відбиття.