5. Які мінерали входять до складу оксидів і гідрооксидів?

До типу оксидів і гідроксидів належать сполуки металів і металоїдів з киснем (О) і гідроксилом (ОН). Всі мінерали цього типу відповідно до їх хімічного складу поділяються на два класи:

1. Клас оксидів – вода, лід, уранініт, хроміт, магнетит, рутил, піролюзит, каситерит, корунд, гематит, кварц, опал.

2. Клас гідроксидів – гетит, псиломеган, гідраргіліт.

Вода – Н₂О. Найбільш поширений мінерал на Землі і створює її водяну оболонку – гідросферу, яка включає океани, моря, озера, ріки, водосховища, підземні і грунтові води. Вода аморфна, знаходиться в рідинному, твердому і газоподібному станах. Безбарвна, в великих масах набуває блакитного відтінку, прозора, без смаку і запаху, блиск скляний.

Лід – Н₂О. Це тверда кристалічна модифікація води. Кристалізується в гексагональній сингонії. Індивиди представлені шестикутними сніжинками, рідко гексагональними стовпчатими кристалами, агрегати зернисті, масивні, в більшості пухкі. Густина 0,917, твердість 1,5 спайність відсутня, крихкий, колір безбарвний, водяно-прозорий, білий, блиск скляний.

Уранініт – UO₂. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивиди – гексаедричні і кубооктаедричні, агрегати – зернисті, землисті іноді натічні (настуран). Густина 10,3-10,6, твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, колір смоляно-чорний, риса чорна, блиск напівметалічний, дуже радіоактивний.

Магнетит – Fe²⁺Fe₂³⁺O₄. Кристалізується в кубічній сингонії. Індивиди представлені октаедричними кристалами; агрегати – масивні, зернисті. Густина 4,9-5,2, твердість 5-6, спайність відсутня, крихкий, колір залізо-чорний, риса чорна, блиск напівметалічний, сильно магнітний.

Корунд – Al₂O₃. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивиди представлені діжко подібними стовпчатими, пірамідальними і таблитчастими кристалами; агрегати – зернисті (наждак). Густина 3,95-4,10, твердість 9, спайність відсутня, забарвлення – червоне (рубін), синє (сапфір), чорне, риса біла, блиск скляний, прозорий.

Кварц – SiO₂. Кристалізується в тригональній сингонії. Індивиди представлені призматичними, видовжено-призматичними, біпірамідальними кристалами; агрегати – друзи, щільні зернисті. Густина 2,65, твердість 7, спайність відсутня, забарвлення: водяно-прозоре (гірський кришталь), фіолетове (аметист), чорне (моріон), димчате (раухтопаз), лимонно-жовте (цитрин), золотисто-жовте (авантюрин) та ін. Має п’єзоелектричні властивості.

6. Які основні класи мінералів входять до типу солей кисневих кислот?

До цього типу належить переважна більшість відомих мінералів земної кори, які залежно від кислоти, за рахунок якої вони утворились, поділяються на такі класи:

Клас силікатів – олівін, гранати, циркон, топаз, каолініт, нефелін;

Клас боратів – борацит;

Клас фосфатів – апатит, бірюза;

Клас карбонатів – кальцит, магнезит, доломіт, малахіт;

Клас вольфраматів – шеєліт, вольфраміт;

Клас сульфатів – ангідрит, барит, гіпс;

Клас нітратів – натрієва селітра, калієва селітра;

Циркон – Zr[SiO4] – мінерал підкласу острівних силікатів. Переважно містить домішки Ca, Mn, Mg, Sn, Nb, TR, P, U, Th у вигляді мінеральних мікровключень. В кристалічній структурі циркону ізольовані [SiO4]-тетраедри чергуються вздовж вертикальної осі у шаховому порядку з [ZrO8]-поліедрами. Сингонія тетрагональна. Кристали циркону видовжено- і короткопризматичні з гострими біпірамідальними закінченнями або біпірамідальні. Характерні епітаксичні зростання циркону з пірохлором і ксенотимом, а також хрестоподібні та колінчасті двійники. Циркони пізніших генерацій утворюють променеві зростки тонкопризматичних кристалів. У забарвленні циркону переважають червонувато-коричневі кольори, відомі також безколірні, соломово- і золотисто-жовті, оранжево- і пурпурно-червоні, рідше зелені циркони. За забарвленням виділяють різновидності прозорих ювелірних цирконів. Характерне велике подвійне заломлення. Блиск алмазний до скляного. Спайність часто виражена по призмі. Злам раковистий або нерівний. Твердість 7,5. Густина 4000-4700 кг/м3. Крихкий.

Кальцит – CaCO3 – мінерал класу карбонатів. Утворює неповні ізоморфні ряди з карбонатами Mn, Fe2+, Mg. Відомі також невеликі домішки Co, Zn, Sr, Ba, Pb. Кристалізується у тригональній сингонії. Спайність досконала по ромбоедру. На площинах спайності характерна штриховка полісинтетичного двійникування. Для кальциту також характерні зернисті агрегати, друзи, сталактити і сталагміти, конкреції, сфероліти, ооліти, пізоліти, щільні, пористі, тонколускуваті, мучнисті та волокнисті скупчення. Кальцит може бути забарвлений ізоморфними та механічними домішками у відтінки сірого, жовтого, червоного, бурого, зеленого і чорного кольорів. Часто білий. Блиск скляний до перламутрового. Крихкий. Твердість 3. Густина чистого кальциту 2710 кг/м3. Розчиняється у холодній розбавленій соляній кислоті при скипанні.

Барит – BaSO4 – мінерал класу сульфатів. Вміст BaO 65,7%. Барит заміщується стронцієм і між ними існує повна ізоморфна сумісність. Однак проміжні члени – баритоцелестин, целестобарит – рідкісні. Домішками служать Ca і Pb. Кристалізується в ромбічній сингонії. Основна структура бариту – поодинокі SO4-тетраедри, які чергуються з катіонним поліедром з утворенням субшаруватості паралельно (001). Завдяки цьому барит по (001) має досконалу спайність. Утворює тонко- і товстотаблитчасті або видовжено-призматичні кристали, їх зростки. Переважно грубозернисті й щільні агрегати, пластинчасті маси. Зустрічаються так звані баритові рози, сферичні конкреції, рідше коломорфні агрегати, іноді зонально-концентричні та ін. Переважно барит безколірний або сніжно-білий. Завдяки механічним мікровключенням або дефектам в структурі зафарбований у жовтуватий, блакитний, червонуватий, зеленуватий та інші кольори. Прозорий до напівпрозорого зустрічається дуже рідко. Характерні висока густина (4300-4500 кг/м3), низька твердість (3-3,5), порівняно невелика абразивність, нерозчинність у воді. Це основні ознаки барію.

Гіпс – Ca[SO4] 2H2O – мінерал класу сульфатів. В чистому вигляді містить 32,56% CaO, 46,5% SO3 і 20,93% H2O. Механічні домішки головним чином у вигляді органічної та глинистої речовин, сульфідів тощо. Кристалізується в моноклінній сингонії. В основі кристалічної структури – подвійні шари з аніонних груп [SO4]2–, пов’язаних з катіонами Ca2+. Кристали таблитчасті або призматичні, утворюють двійники. Спайність дуже досконала. Агрегати зернисті, листуваті, порошкуваті, конкреції, волокнисті прожилки, радіально-голкові.