- •Тема 3.1. Перехідні процеси в лінійних електричних колах Лекція №8
- •Класичний метод розрахунку перехідних процесів
- •Зв'язок миттєвих значень напруг і струмів на елементах електричного кола
- •Вирази вільних складових загального розв’язку
- •Класичний метод розрахунку перехідних процесів у колах першого порядку
- •Коротке замикання в колі з резистором і котушкою
- •Вмикання кола з резистором і котушкою на постійну напругу
- •Вмикання кола з резистором і котушкою на синусоїдну напругу
- •Перехідні процеси в колі з послідовно включеними резисторами й конденсатором (розряд конденсатора на резистор)
- •Вмикання кола з резистором і конденсатором на синусоїдну напругу
- •Розряд конденсатора на активно-індуктивне навантаження
- •Складання характеристичного рівняння. Визначення власних частот кола
- •Аперіодичний розряд конденсатора на котушку й резистор
- •Граничний аперіодичний розряд конденсатора на котушку й резистор
- •Періодичний розряд конденсатора на контур з резистором і котушкою
- •Вмикання контуру з конденсатора, резистора, котушки на постійну напругу
- •Аперіодичний процес
- •Коливальний процес
- •Тема 3.1. Перехідні процеси в лінійних електричних колах Лекція №9 операторний метод розрахунку перехідних процесів
- •Зображення типових функцій
- •Зображення похідної й інтеграла
- •Закон Ома в операторній формі
- •Закони Кірхгофа в операторній формі
- •Перехід від зображень до оригіналів
Зображення типових функцій
Оригінал f(t) |
А |
e-αt |
sinωt |
cosωt |
shαt |
chαt |
Зображення F(p) |
|
|
|
|
|
|
Розрахунок операторних зображень струмів, напруг, потенціалів виконується так само, як і розрахунок кіл постійного струму із застосуванням будь-якого методу.
Зображення похідної й інтеграла
У курсі
математики доводиться, що
,
то
,
де
f(0) -
початкове значення функції
f(t).
Таким чином, для напруги на індуктивному елементі можна записати
або за нульових початкових умовах
.
Звідси опір котушки індуктивності у операторній формі
Z(p)=Lp.
Аналогічно
для інтеграла: якщо
,
то
.
З урахуванням ненульових початкових умов для напруги на конденсаторі можна записати:
.
Тоді
або за нульових початкових умов
,
звідки опір конденсатора у операторній формі
Z(p)=1/Cp.
Закон Ома в операторній формі
Нехай маємо деяку вітку т – п (рис. 9.1), виділену з деякого складного кола.
Рис. 9.1. Схема електричного кола
Замикання ключа в зовнішньому колі приводить до перехідного процесу, при цьому початкові умови для струму в вітці й напруги на конденсаторі в загальному випадку ненульові.
Для миттєвих значень змінних можна записати:
.
Тоді на підставі наведених вище співвідношень одержимо:
.
Звідси
(9.2)
де Z(p)=R+pL+ 1/Cp – операторний опір розглянутої ділянки кола.
Варто звернути увагу, що операторний опір Z(p) відповідає комплексному опору Z(jω) вітки в колі синусоїдного струму при заміні оператора р на jω.
Рівняння (9.2) є математичний запис закону Ома для ділянки кола із джерелом ЕРС в операторній формі. Відповідно до його для вітки на рис. 9.1 можна нарисувати операторну схему заміщення, представлену на рис. 9.2.
Рис. 9.2. Операторна схема заміщення
Закони Кірхгофа в операторній формі
Перший закон Кирхгофа: алгебрична сума зображень струмів, що сходяться у вузлі, дорівнює нулю
.
Другий закон Кірхгофа:алгебрична сума зображень ЕРС, що діють у контурі, дорівнює алгебричній сумі зображень напруг на пасивних елементах цього контуру
.
При записі рівнянь по другому законі Кірхгофа варто пам'ятати про необхідність врахування ненульових початкових умов (якщо вони мають місце). З їхнім врахуванням останнє співвідношення може бути переписане в розгорнутому виді
.
ПРИКЛАД 9.1.
Записати вираз для зображень струмів у колі на рис. 9.3 для двох випадків:
|
Рис. 9.3 |
За нульових початкових умов вирази зображень струмів у колі після комутації відповідно до закону Ома знаходимо у вигляді:
,
де
– зображення
еквівалентного опору кола.
Тоді використовуючи правило чужого опору знаходимо зображення струмів у паралельному контурі:
і
.
У випадку ненульових початкових умов ( ), для кола на рис. 9.3 варто скласти операторну схему заміщення, що наведена на рис. 9.4. Зображення струмів у ній можуть бути визначені будь-яким методом розрахунку лінійних кіл, наприклад, методом контурних струмів:
Рис. 9.4
Звідки струми у гілках кола:
