- •Тема 3.1. Перехідні процеси в лінійних електричних колах Лекція №8
- •Класичний метод розрахунку перехідних процесів
- •Зв'язок миттєвих значень напруг і струмів на елементах електричного кола
- •Вирази вільних складових загального розв’язку
- •Класичний метод розрахунку перехідних процесів у колах першого порядку
- •Коротке замикання в колі з резистором і котушкою
- •Вмикання кола з резистором і котушкою на постійну напругу
- •Вмикання кола з резистором і котушкою на синусоїдну напругу
- •Перехідні процеси в колі з послідовно включеними резисторами й конденсатором (розряд конденсатора на резистор)
- •Вмикання кола з резистором і конденсатором на синусоїдну напругу
- •Розряд конденсатора на активно-індуктивне навантаження
- •Складання характеристичного рівняння. Визначення власних частот кола
- •Аперіодичний розряд конденсатора на котушку й резистор
- •Граничний аперіодичний розряд конденсатора на котушку й резистор
- •Періодичний розряд конденсатора на контур з резистором і котушкою
- •Вмикання контуру з конденсатора, резистора, котушки на постійну напругу
- •Аперіодичний процес
- •Коливальний процес
- •Тема 3.1. Перехідні процеси в лінійних електричних колах Лекція №9 операторний метод розрахунку перехідних процесів
- •Зображення типових функцій
- •Зображення похідної й інтеграла
- •Закон Ома в операторній формі
- •Закони Кірхгофа в операторній формі
- •Перехід від зображень до оригіналів
Коротке замикання в колі з резистором і котушкою
Рис.
8.2.
Схема короткого замикання у RL
колі
Виконаємо аналіз електромагнітних процесів у колі, зображеному на рис. 8.2, що відбуваються після замикання ключа.
Розрахуємо усталений режим у колі до комутації (до замикання ключа) і визначимо з нього незалежну початкову умову — струм у котушці в момент t = 0-
.
Знайдемо
усталений струм i
після
комутації. Оскільки в утвореному контурі
з котушки L
і резистора R
немає джерела, то вимушена складова
струму дорівнює нулю (
).
Для визначення вільної складової струму запишемо за другим законом Кірхгофа рівняння електричного стану кола після комутації:
Характеристичне рівняння такого диференційного рівняння має вигляд:
.
Загальний розв’язок рівняння для вільної складової:
,
де А – постійна інтегрування;
,
c-1
– корінь характеристичного рівняння.
Корінь характеристичного рівняння p – це коефіцієнт загасання функції.
Записавши загальний вид перехідного струму котушки
i = iвим + iвіл = Aept,
прирівнюємо його значення i(0+) = A у момент t =(0+) до значення i(0-), для одержання невідомих констант
i(0)= iвим(0) + iвіл(0)
E / (Rвн + R) = 0 + A
A = E / (Rвн + R) = I0.
Перехідний струм i = iвим + iвіл при цьому дорівнює
де τ = L / R – стала часу кола.
Стала часу – це час, протягом якого вільна складова процесу зменшується в е = 2,72 раз в порівнянні з початковим значенням.
Визначимо е.р.с. самоіндукції котушки t ≥ 0
=
–
=
–
=
–
=
–
У момент комутації ця ЕРС дорівнює напрузі на опорі R, а надалі зменшується за експоненційним законом.
Графік зміни перехідного струму та напруг показані на рис. 8.3.
а) б)
Рис. 8.3. Часові діаграми перехідних струму та напруг у RL колі
На підставі викладеного можна зробити наступні висновки:
При короткому замиканні в розглянутому колі струм у ній змінюється за експоненційним законом, зменшуючись від початкового значення до нуля.
Швидкість зміни струму визначається постійною часу кола
,
що дорівнює індуктивності котушки,
діленої на активний опір кола.
Практично можна вважати, що перехідний процес закінчується при t ≈ (3...5)τ, коли первісне значення струму зменшується по модулю на порядок.
Напруга на котушці в початковий момент часу дорівнює напрузі на активному опорі:
.
З енергетичної точки зору розглянутий перехідний процес характеризується витратою енергії магнітного поля котушки на теплові втрати в резисторі. Слід зазначити, що опір резистора впливає не на кількість виділеної теплоти W, а на початкове значення струму через котушку й тривалість процесу. Оскільки після комутації кількість енергії W →0, струм до комутації –
,
після комутації його значення змінилось.
Справді
.
Вмикання кола з резистором і котушкою на постійну напругу
Рис. 8.4. Схема вмикання RL навантаження до джерела постійної напруги
Перехідний струм у колі, зображеного на рис. 8.4, представимо у вигляді
.
До комутації струму в котушці не було, отже,
.
Стала складова струму після комутації
.
Вільна складова струму для кола, описуваної диференціальним рівнянням першого порядку
,
де
.
По початкових умовах визначимо постійну інтегрування А і вільну складову струму:
;
або
;
;
Перехідний струм
.
Напруга на котушці
.
Криві зміни струмів i, iвим, iвіл і напруги на котушці uL показані на рис. 8.5.
Рис. 8.5. Часові діаграми перехідних струму та напруг у RL колі
При вмиканні розглянутого контуру під постійну напругу струм у ньому наростає від нуля до сталого значення. Швидкість наростання струму
змінюється за експонентою з негативним показником. У момент t = 0 ця швидкість максимальна й дорівнює U / L [А/С], згодом вона падає практично до нуля, процес стає усталений.
В
перший після комутації момент
t = (0+
) струм у колі ще дорівнює нулю, і напруга
на котушці максимальна
,
далі вона експоненціально зменшується
до нуля.
