2. Українські землі під владою Румунії та Чехословаччини. Карпатоукраїнська держав

Висвітлюючи становище окупованих Румунією українських територій, доцільно зупинитись на розповіді про Хотинське (1919 р.), Татарбунарське (1924 р.) повстання та їх жорстоке придушення.

Буковинські українці зазнали найбільших утисків румунської влади, їх навіть не визнавали окремою національністю. Варто охарактеризувати закон про шкільництво від 26 липня 1924 р., закриття або румунізацію всіх українських шкіл, Православної церкви. заборону української преси.

Характеризуючи політичне життя Буковини, необхідно розповісти про відновлення культурних товариств, театральних труп, хорів, а також легальну партію “Визволення”, Українську національну партію (УНП), націоналістичний рух, спортивне товариство “Мазепа”, студентське товариство “Залізняк”.

Розповідаючи про долю українців під владою Чехословаччини, студентові треба задатись питанням: чому ставлення до українського населення на її території (близько 550 тис. у 1930 р.) було кращим, ніж у Польщі та Румунії?

За аграрною реформою 20-х років українські селяни отримали додаткові наділи з колишніх маєтків угорських поміщиків. Однак капіталовкладення в економіку регіону були надто малі, щоби підвищити її рівень. Необхідно охарактеризувати успіхи у галузі народної освіти, що привели до зростання кількості українських початкових і “горожанських” шкіл. Але, незважаючи на демократизм, чеський уряд не погоджувався надати Закарпаттю автономію.

Особливу увагу варто приділити спробі відновлення української державності на Закарпатті в 1938–1939 рр. Унаслідок мюнхенської угоди 1938 р. Чехословацька республіка була значно ослаблена. За цієї ситуації всі закарпатські українські організації об’єдналися й домоглися автономії. Коли було затверджено перший уряд автономної Карпатоукраїнської держави? Хто очолив його і яка доля політичної кар’єри цього уряду? Спочатку автономну адміністрацію очолили русофіли, але вони швидко дискредитували себе. Їх замінив лідер українського руху А.Волошин. Уряд здійснював термінові заходи, спрямовані на українізацію адміністрації й освіти, створення влас­них збройних сил (Карпатської Січі). Назвіть територію, яка входила до складу краю.

Охарактеризуйте державний устрій Карпатської України. Чим пояснюються авторитарні тенденції в її політичній системі? Яка роль у формуванні Карпатоукраїнської держави та її збройних сил належала ОУН? Незважаючи на формально автономний статус Карпатської України у складі Чехословацької федерації, вона фактично функціонувала як незалежна держава. Чим можна пояснити цей факт - силою Карпатоукраїнської державності чи безсиллям чеського уряду? Аргументуйте відповідь.

Логічним доповненням стане розповідь про вибори до сейму Карпатської України. Як відбувалися ці вибори і який їх результат?

Поясніть, чому, на Вашу думку, Гітлер погодився на окупацію Закарпаття Угорщиною? Проаналізуйте проголошення незалежності Кар­патської України та роботу сейму. Які постанови прийняв сейм? Опишіть збройну боротьбу Карпатської Січі з угорсь­кими окупантами. У чому історичне значення Карпатоукра­їнської держави і боротьби за її незалежність? Низка українських істориків (В.Мороз та ін.) схильні вважати, що для українців Друга світова війна розпочалась саме в березні 1939 р., коли на захист своєї державності проти хортиської Угорщини вступилися закарпатські українці.

У висновках дайте загальну характеристику розвитку українського національно-визвольного руху на західноукраїнських землях.

З'ясуйте поняття: “інтегральний націоналізм”; “інкорпораційна” політика, (“осадники”); політика “нормалізації; Комінтерн ; мадярофільська течія “карпаторосів ;“мадярони”.

Проблемні запитання:

1. Які перспективи чекали український національно-визвольний рух в зв’язку з наближенням Другої світової війни?

2. Чому таке занепокоєння в сталінського режиму викликав український національно-визвольний рух на західноукраїнських землях?

Домашнє завдання до теми семінару 12 – п .1, 2, 3, 6 названої методрозробки (див. примітку).

С е м і н а р 13