2. Національно-визвольна боротьба в Західній Україні

Починаючи висвітлювати національно-визвольну боротьбу в Західній Україні, необхідно назвати провідні політичні партії й коротко охарактеризувати їхні програмні цілі, ідеологічні засади та методи боротьби. Всі політичні партії на західноукраїнських землях варто умовно згрупувати в чотири табори: національно-державницький; прокомуністичний; москвофільський і угодовський (пропольський, прочеський, прорумунський). Студентові дають змогу виявити спільні та відмінні риси цих партій, висловити свою думку щодо причин переходу українського національно-визвольного руху на крайньорадикальні позиції.

Доцільно пригадати, які напрями існували в українському національно-визвольному русі на еміграції після поразки Української революції 1917–1920 рр.

Потрібно розповісти про утворення в липні 1925 р. Українського національно-демократичного об’єднання (УНДО)- найбільшу та найвпливовішу українську партію, охарактеризувати програму об'єднання та засоби боротьби.

Варто розглянути соціальну базу легальних українських партій. Не відмовляючись від кінцевої мети – незалежної Української держави, вони зосередили діяльність на захисті національних і соціальних прав українців від зазіхань польської реакції. Які форми боротьби підтримували легальні партії? Проаналізуйте парламентську боротьбу - один з головних напрямів діяльності українських легальних партій, що давало українцям у Польщі мати можливість легальної опозиції до режиму, і цим їхнє становище вигідно відрізнялося від становища українців у СРСР. Однак, незважаючи на протести українських послів у сеймі, політика національних утисків тривала.

Які з політичних партій виступали за польсько-українську співпрацю в межах Польщі?

У Західній Україні в 20-х роках інколи простежувалось зростання прорадянських симпатій. Причинами цього стали неп та українізація в УСРР, а також розчарування українців у західних державах, котрі мовчазно підтримували польську політику стосовно національних меншин.

У розкритті матеріалу бажано звернути увагу на поширення прорадянських комуністичних ідей, утворення КПЗУ, українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання “Сельроб”, показати, що надалі події в СРСР кінця 20-х – початку 30-х років (колективізація, початок масових репресій, голод 1933 р.) завдали відчутного удару радянофільським настроям і популярності КПЗУ. Остаточно комуністичний рух у Польщі був розгромлений 1938 р., коли Виконком Комінтерну розпустив КПП, а водночас і КПЗУ під тим приводом, нібито керівництво в них захопила фашистська агентура.

Варто наголосити, що найпомітнішим чинником у політичному житті Західної України ставав націоналізм. Особливість його розвитку в цей період - безперервне піднесення. Чим можна пояснити такий феномен? Потім треба розповісти про об'єднання націоналістичних груп у Західній Україні та за її межами і про перший конгрес українських націоналістів 1929 р. у Відні, який проголосив утворення Організації українських націоналістів (ОУН). Кого було обрано Головою проводу українських націоналістів (ПУН)? На яких засадах ґрунтувалася ідеологія ОУН? У чому суть інтегрального українського націоналізму? Чим інтегральний націоналізм відрізнявся від ліберального націоналізму XIX ст.?

Назвіть принципову розбіжність між фашизмом і українським націоналізмом. Чим, на Вашу думку, пояснювалася співпраця ОУН з гітлерівцями кінця 30-х років.?

Аналізуючи методи боротьби ОУН, доцільно зупинитись на тактиці “перманентної революції”, що передбачала постійні збройні акції проти окупантів, терористичні акти.

Варто проаналізувати всі форми боротьби, які використовувались партіями в той період. Студент має назвати причини розколу в ОУН, охарактеризувати тактичні відмінності й спільність мети обох напрямів ОУН. Визначаючи терористичні акції оунівцівців - одну з форм тактичної боротьби- необхідно висловити своє відношення до тероризму.

Охарактеризуйте причини розпуску КПЗУ, розкажіть про долю її членів у майбутньому. Проаналізуйте діяльність громадських організацій і товариств у 20–30-х роках ХХ ст. на західноукраїнських землях.

На особливу увагу заслуговують діяльність українського підпільного університету в Львові, НТШ, “Просвіти”, кооперативів. Значно розвивався робітничий і селянський рух. Що Ви знаєте про внесок в організацію українського супротиву УГКЦ і особисто митрополита Й.Сліпого.