Ідея української державності в суспільно-політичному житті україни хіх - початку хх ст. План

1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель у XIX ст. Посилення національного гніту

2. Українське національне відродження: Наддніпрянщина в XIX - початку XX ст.

3. Переміщення центру національно-визвольного руху в Галичину. Політичні партії західноукраїнських земель у боротьбі за державність

Список літератури

Багацький В.В. Історія України / В.В Багацький, Л.І. Кормич– К., 2010.

Бойко О.Д. Історія України / О.Д. Бойко.– К., 2007.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Я.Грицак – К., 1996.

Дашкевич Я. Постаті. Нариси по діячів історії, політики, культури

/ Я.Дашкевич – Л., 2007.

Дорошенко Д. І. Нарис історії України /Д.І. Дорошенко.– Л., 1996

Історія України. / за ред. В.М.Литвина. – К., 2006

Історія України / кер. авт. кол. Ю.Зайцев. – Л., 2002.

Історія України: нове бачення: у 2-х т. / за ред. В.А.Смолія.–К., 1995. – Т.І.

Литвин В. Історія України: підручник./ В. Литвин.- К., 2009.

Литвин М. Історія галицького стрілецтва./ М.Литвин, К. Науменко– Л., 1990.

Петровський В.В. Історія України: неупереджений погляд. Факти. Міфи. Коментарі. /В.В Петровський, Л.О. Радченко, В.І. Семененко – Х., 2008.

Світлична В.В. Історія України /В.В.Світлична– Л.–К.,2005. Субтельний 0. Україна: історія. / Субтельний 0. – К., 1996.

Шевчук В.П. Історія української державності: курс лекцій / В.П. Шевчук, М.Г.Тараненко – К., 1999.

Методичні поради

1. Соціально-економічне та політичне становище українських земель у XIX ст. Посилення національного гніту

Розкриваючи перший пункт плану, потрібно з'ясувати історичні обставини, за яких розвивалася ідея української державності в XIX – на початку XX ст. Обов’язково варто зауважити: визначальним чинником, що впливав на розвиток України у ХІХ ст. стало її колоніальне становище. Варто пригадати, внаслідок чого відбувся процес інкорпорації українських земель до складу Російської й Австро-Угорської імперії. Кінець ХУШ – початок ХІХ ст. характеризувався конкретними змінами в адміністративно-територіальному устрої. Під час відповіді необхідно назвати історичні регіони України, котрі увійшли до складу Росії та Австро-Угорщини, межі нових адміністративно-територіальних утворень. Яку територію України захопили сусідні імперії?

Почати розповідь доцільно зі соціально-економічного розвитку. Середина XIX ст. стала періодом реформ в обох імперіях - між ними була поділена Україна. В ході Революції 1848–1849 рр. австрійські Габсбурги скасували панщину. Поразка Росії у Кримській війні 1853–1856 рр. змусила імператора Олександра II розпочати соціально-економічні реформи (назвати їх). До найважливіших належало скасування кріпацтва. Студентові доцільно поміркувати над результатами цих реформ. Порівняйте суть проведених реформ у Галичині й Наддніпрянській Україні. Аналізуючи позитивний вплив прийняття 1867 р. в Австрії Конституції, що проголошувала рівність громадян у державних установах, судах і школах, влада продовжувала на західноукраїнських землях політику “поділяй і володарюй”, протиставляючи українську більшість польській, румунській і німецькій меншинам.

Звільнення селян, однак не поліпшило їхнього економічного становища, і це було причиною масової еміграції українського селянства до азійських районів Російської імперії (Зелений Клин, Туркестан, Сибір). Станом на 1924 р. близько 2 млн. україн­ців залишилося там на постійне помешкання. Аналогічний процес відбувався в Західній Україні: між 1890 і 1914 рр. понад 500 тис. осіб емігрували звідси до Канади, США, Південної Америки.

Необхідно зазначити наслідки скасування кріпацтва для індустріалізації та модер­нізації економіки, коротко охарактеризувати економічне становище українських земель в складі двох імперій. Які особливості промислового розвитку підросійської та підавстрійської України? Підсумовуючи розвиток України, варто наголосити, що внаслідок реформ Наддніпрянська Україна перетворилася на високорозвинутий аграрно-індустріальний регіон Російської імперії, де уряд здійснював колоніальну економічну політику, стосовно зміцнення позиції метрополії.

Важливо акцентувати:, що особливістю українського життя в Галичині було те, що українська культурно-освітня й українська економічна діяльність становили одне нерозривне ціле. Українські торгові, фінансові, промислові інституції заробляли гроші, які вкладали в українські культурно-просвітницькі товариства, а останні підготували десятки тисяч висококваліфікованих освічених й національно свідомих молодих людей, котрі брали активну участь у розвитку різних галузей економіки Галичини.

Розкриваючи особливості економічного розвитку Галичини, бажано розповісти про зародження тут українського кооперативного руху, назвавши причини його появи, мету і найвідоміші з поміж них. Проаналізуйте вислів: “Свій до свого – по своє”. Чи актуальний він у наші дні? Думку аргументуйте.

Відтак доцільно показати вплив індустріалізації й урбанізації на структуру українського народу. Дати потрібну відповідь допоможе аналіз національного складу міських жителів великих міст України. Як можна пояснити те, що лише тро­хи більше 5% українців проживало в містах?

Потрібно звернути увагу на особливості формування української нації, - нації з неповною структурою, тобто без достатньої кількості національної буржуазії та робітників. За нестачі сильної національної буржуазії роль нової української еліти взяла на себе інтелігенція, теж нечисленна. Як, на Вашу думку, це вплинуло на подальшу долю нашого народу? Поміркуйте над причинами недорозвинутості соціальної структури українського на­роду.

Основною прикметою політичного, становища України в цей період була бездержавність. Царський режим докладав усіх зусиль, щоби зни­щити залишки української окремішності й національної самобутнос­ті. Доцільною буде розповідь про формування в першій чверті ХІХ ст. ідеї “трьох начал – православ’я, самодержавства, народность”. Назвіть головні заходи антиукраїнської політики царату. У відповіді слід зазначити про безперервність такої політики: після жорстоких заходів нищення українства в ХУШ ст. цю естафету прийняв Олександр І, 1804 р. своїм указом заборонивши навчання в школах на “малоросійським наріччі”. Розгляньте “Валуєвський циркуляр” 1863 р. і Емський указ 1876 р., спрямовані на повне витіснення української мови. Рекомендуємо проаналізувати ці документи, опрацювавши першоджерела. Чому Емський акт був таємний?