2. Виникнення Гетьманщини. І. Мазепа

Розгляд другого питання бажано розпочати зі з’ясування часу виникнення Гетьманщини, окреслити територію, що входила до її складу. Варто охарактеризувати модель політичного устрою Гетьманщини, яка грунтувалась на звичаях та інституціях, пов’язаних з козацькою верствою, - вона після Хмельниччини перебрала на себе функції організатора політичного, соціального й економічного побуту країни. Однак принципи, форми і методи управління зазнавали змін, пов’язаних із прийняттям згаданих угод і статей, підписаних з московським царем. Їх також доцільно з’ясувати.

І. Мазепа розпочинав правління як політик чіткої промосковської орієнтації. Це засвідчують підписані ним “Коломацькі статті” (1687 р.), котрі регламентували українсько-російські відносини. Умови статей доречно проаналізувати.

Студенту також необхідно зупинитися на внутрішній політиці І.Мазепи, який прагнув сформувати українську еліту, перетворивши козацьку старшину на шляхетську верству – “бунчукових товаришів”. Загалом І.Мазепа захищав права старшин, хоч видав універсал у 1701 році, згідно з ним панщина обмежувалася до 2 днів на тиждень. Варто проаналізувати й внутрішні протиріччя, що виникали за правління І.Мазепи і призводили до переплетіння національних і соціальних інтересів, посилюючи небезпеку національного розколу за соціальними мотивами. У зовнішній політиці можна виокремити два періоди: вірна служба Москві й пошук нових союзників для збереження незалежності України. Студентові важливо зрозуміти, чому народні маси не підтримали І.Мазепу в його прагненні звільнити Україну з-під влади російського царя. Поразка гетьмана спричинила жорстоку розправу над населенням Гетьманщини і ліквідацію Запорозької Січі.

Чи можна вважати І.Мазепу зрадником Росії, коли його самого неодноразово зраджувала російська сторона? Чи відступився він від української державності? Звісно, ні, адже відповідно до його угоди зі Швецією та Польщею Україна мала стати великим князівством у складі останньої.

3. Обмеження й остаточна ліквідація царизмом автономії України

Після поразки І.Мазепи у 1709 р. було вперше розгромлено Запорозьку Січ. Період царювання Петра І характерний загальним наступом на українську автономію, нищенням української самобутності, ліквідацією інституту гетьманства.

Політика каральних заходів “українського сепаратизму” відображена в “Решетилівських статтях” 1709 р. Студентові потрібно проаналізувати цей документ.

Ще більшого удару по автономії України завдало запровадження так званої Малоросійської колегії у 1722 році, розправа над П.Полуботком. Варто з’ясувати, чи ліквідація Петром ІІ Малоросійської колегії та призначення гетьманом Д.Апостола була поступкою російського царизму для України, чи черговою авантюрою?

Зі смертю Д.Апостола знову заборонено вибори гетьмана. У 1734 р. відновлена робота Малоросійської колегії, що тепер мала назву “Правління гетьманського уряду”. Розкажіть про його функції.

Уявна спроба відновлення автономії України зроблена 1750 р. із дозволом виборів нового гетьмана. Ним став К.Розумовський. Доцільно показати суть реформ К.Розумовського, наголосити на їх неоднозначності, розкрити позитивні й негативні сторони.

Метою діяльності ІІІ Малоросійської колегії була повна ліквідація автономії. У 1764 р. остаточно ліквідовано інститут гетьманату.

У 1775 р. Російські війська, очолені П.Румянцевим 1775 р. зруйнували Запорозька Січ. Особливу увагу варто звернути на причини цієї руйнації.

Наступний удар завдано полковому адміністративно-територіальному устрою: 1781 р. полковий устрій знищено, а територія поділена за російським зразком - на губернії.

У 1783 р. козацьке військо реорганізоване в кавалерію регулярної російської армії. Цей рік став роком офіційного запровадження кріпацтва в Україні.

Зауважте, що всі ці акції відбувались без помітного опору населення. Чим можна пояснити таку пасивність народу стосовно свого майбутнього, ліквідації автономії України?

У висновках з теми необхідно розглянути причини занепаду української державності.

З’ясуйте поняття: Руїна, Гетьманщина, Малоросійська колегія, “Правління гетьманського уряду”.

Проблемні запитання:

1.Наскільки реальною була перспектива існування незалежної України в союзі зі Швецією?

2. Яке значення мали для Гетьманщини реформи Петра І?

Домашнє завдання до теми семінару 8 – п. 1,3, 4 названої методрозробки

(див. примітку).

С е м і н а р 9