
- •1. Загальні засади педагогіки
- •1.1. Предметі завдання педагогіки
- •2.2. Зміст освіти в національній школі
- •2.3. Закономірності і принципи навчання
- •2.4. Методи і засоби навчання
- •2.5. Технології і форми організації навчання
- •1. Загальні засади педагогіки
- •1.1. Предмет і завдання педагогіки Педагогіка як наука
- •Предмет і основні категорії педагогіки
- •Основні категорії педагогіки
- •Основні етапи розвитку педагогіки.
- •Народна педагогіка
- •Духовна педагогіка
- •Світська педагогіка
- •Система педагогічних наук. Зв'язки педагогіки з іншими науками. Завдання педагогіки
- •Система педагогічних наук
- •Зв'язки педагогіки з іншими науками
- •Напрями, течії зарубіжної педагогіки
- •Філософський напрям у педагогіці
- •Психолого-педагогічний напрям у педагогіці
- •Соціальний напрям у педагогіці
- •1.2. Логіка і методика педагогічних досліджень Сутність і особливості наукових досліджень у педагогіці
- •Методологія педагогіки
- •Методи науково-педагогічного дослідження
- •Емпіричні методи педагогічного дослідження
- •Метод педагогічного спостереження
- •Метод бесіди
- •Метод анкетування
- •Метод педагогічного експерименту
- •Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт
- •Метод рейтингу
- •Метод узагальнення незалежних характеристик
- •Метод психолого-педагогічного тестування
- •Метод соціометрії
- •Метод аналізу результатів діяльності учня
- •Теоретичні методи педагогічного дослідження
- •Аналіз і синтез
- •Індукція та дедукція
- •Етапи педагогічного дослідження
- •1.3. Розвиток, виховання і формування особистості Процес розвитку і формування особистості
- •Молодший шкільний вік
- •Підлітковий вік
- •Юнацький вік
- •Спадковість і розвиток
- •Вплив середовища на розвиток і формування особистості
- •Розвиток і виховання
- •Діяльність як чинник розвитку особистості
- •Зарубіжні теорії розвитку особистості
- •1.4. Мета виховання Сутність мети виховання
- •Метод психолого-педагогічного тестування
- •Метод соціометрії
- •Завдання основних напрямів всебічного розвитку особистості
- •Зарубіжна педагогіка про мету виховання
- •1.5. Цілісний педагогічний процес Сутність і структура педагогічного процесу
- •Сутність педагогічного процесу
- •Основні компоненти педагогічного процесу
- •Закономірності і принципи педагогічного процесу
- •Закономірності педагогічного процесу
- •Принципи педагогічного процесу
- •Технологія педагогічного процесу
- •2. Теорія освіти і навчання (дидактика)
- •2.1. Сутність процесу навчання Дидактика як галузь педагогіки
- •Процес навчання
- •Функції процесу навчання
- •Розвиваюча функція навчання
- •Виховна функція навчання
- •Структура діяльності вчителя в навчальному процесі
- •Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Сприймання.
- •Осмислення і розуміння
- •Узагальнення
- •Закріплення знань, умінь і навичок
- •Застосування знань, умінь і навичок на практиці
- •Оптимізація процесу навчання
- •2.2. Зміст освіти в національній школі Сутність змісту освіти
- •Особливості навчальних планів, програм і підручників
- •Державний компонент змісту освіти
- •Шкільний компонент змісту освіти
- •Політехнічна освіта
- •Професійна освіта
- •Зміст освіти зарубіжної школи
- •2.3. Закономірності і принципи навчання Закономірності навчання
- •Основні принципи навчання
- •2.4. Методи і засоби навчання Методи навчання і їх класифікація
- •Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •Словесні методи навчання
- •Наочні методи навчання
- •Практичні методи навчання
- •Інші методи навчально-пізнавальної діяльності
- •Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •Методи формування пізнавальних інтересів
- •Метод навчальної дискусії
- •Метод забезпечення успіху в навчанні
- •Метод пізнавальних ігор
- •Метод створення інтересу в процесі викладання навчального матеріалу
- •Метод створення ситуації новизни навчального матеріалу
- •Метод опори на життєвий досвід учнів
- •Методи стимулювання обов'язку і відповідальності в навчанні
- •Методи контролю і самоконтролю у навчанні
- •Метод усного контролю
- •Метод письмового контролю
- •Метод тестового контролю
- •Метод графічного контролю
- •Метод програмованого контролю
- •Метод практичної перевірки
- •Метод самоконтролю
- •Метод самооцінки
- •Засоби навчання
- •Вибір методів навчання
- •2.5. Технології і форми організації навчання Традиційні технології навчання у сучасній школі
- •Пояснювально-ілюстративне навчання
- •Проблемне навчання
- •Програмоване навчання
- •Диференційоване навчання
- •Нові технології навчання
- •Особистісно орієнтована технологія навчання
- •Технологія групової навчальної діяльності школярів
- •Технологія розвивального навчання
- •Технологія формування творчої особистості
- •Технологія навчання як дослідження
- •Модульно-рейтингове навчання
- •Нові інформаційні технології (hit) навчання
- •Учитель і педагогічні технології
- •Поняття про форми організації навчання
- •Урок як основна форма організації навчання
- •Фронтальна робота
- •Групова робота
- •Парна робота
- •Індивідуальна робота
- •Підготовка вчителя до уроку
- •Попередня підготовка до уроку
- •Безпосередня підготовка до уроку
- •Аналіз уроку
- •Позаурочні форми навчання
- •Семінарські заняття
- •Практикум
- •Факультативні заняття
- •Екскурсії
- •Предметні гуртки
- •Домашня навчальна робота учнів
- •Консультації
- •Пошуки ефективних форм навчання в зарубіжній школі
- •2.6. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю Сутність і основні види контролю успішності учнів
- •Оцінювання результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів
- •Зарубіжна практика контролю успішності учнів
- •2.7. Вибрані проблеми дидактики Проблема навчання обдарованих дітей
- •Неуспішність учнів і шляхи її подолання
- •3. Теорія виховання
- •3.1. Сутність процесу виховання Процес виховання, його специфіка, компоненти і рушійні сили
- •Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання
- •Самовиховання, його сутність, умови, етапи, прийоми реалізації
- •Перевиховання, його сутність, функції, етапи, принципи реалізації
- •Результати процесу виховання
- •Шляхи підвищення ефективності процесу виховання
- •3.2. Основні закономірності і принципи виховання Основні закономірності процесу виховання
- •Основні принципи виховання
- •3.3. Основні напрями виховання Розумове виховання
- •Формування наукового світогляду
- •Моральне виховання
- •Статеве виховання і підготовка до сімейного життя
- •Виховання свідомої дисципліни, почуття обов'язку і відповідальності
- •Правове виховання
- •Виховання несприйнятливості до наркогенних речовин
- •Екологічне виховання
- •Трудове виховання
- •Продуктивна праця учнів
- •Суспільно корисна праця учнів
- •Праця учнів з побутового самообслуговування
- •Економічне виховання
- •Профорієнтаційна робота в школі
- •Естетичне виховання учнів
- •Фізичне виховання
- •Зміст виховання в зарубіжній школі
- •3.4. Загальні методи виховання Сутність методу і прийому виховання
- •Характеристика основних груп методів виховання
- •Методи формування свідомості
- •Роз'яснення
- •Метод прикладу
- •Методи формування суспільної поведінки
- •Педагогічна вимога
- •Громадська думка
- •Вправляння
- •Привчання
- •Доручення
- •Створення виховуючих ситуацій
- •Методи стимулювання діяльності та поведінки
- •Змагання
- •Заохочення
- •Покарання
- •Методи контролю та аналізу рівня вихованості
- •3.5. Організаційні форми виховної роботи Специфіка позакласної і позашкільної виховної роботи
- •Масові, групові та індивідуальні форми виховної роботи
- •Масові форми виховної роботи
- •Читацька конференція
- •Година класного керівника
- •Гуртки художньої самодіяльності
- •Робота з періодичною пресою
- •Випуск стінної газети
- •Підготовка радіо- і телепередач
- •Екскурсії, походи
- •Індивідуальні форми виховної роботи
- •Позакласне читання
- •Колекціонування
- •Позашкільні навчально-виховні заклади
- •Участь сім'ї і громадськості в організації дозвілля школярів
- •3.6. Виховання учнівського колективу Сутність, ознаки, функції, структура колективу
- •Методи згуртування учнівського колективу
- •Органи учнівського самоврядування
- •Виховний вплив колективу
- •Колективні творчі справи
- •3.7. Спільна виховна робота школи, сім'ї і громадськості Завдання, зміст і методика виховання дітей в сім'ї
- •Шляхи підвищення педагогічних знань батьків
- •Види і методи роботи з батьками учнів
- •Відвідування батьків удома
- •Запрошення батьків до школи
- •День відкритих дверей у школі
- •Класні батьківські збори
- •Залучення громадськості до виховання дітей. Церква і виховання підростаючого покоління
- •Дитячі та юнацькі організації
- •3.8. Робота класного керівника Завдання і функції класного керівника
- •Планування роботи класного керівника
- •Вимоги до сучасного класного керівника
- •4. Школознавство
- •4.1. Наукові засади внутрішкільного управління Принципи управління освітою
- •Органи освіти, їх функції і структура
- •Керівництво навчально-виховною роботою школи
- •Планування роботи школи
- •Перспективне планування діяльності школи
- •Річне планування діяльності школи
- •Поточне планування діяльності школи
- •Особливості внутрішкільного контролю
- •4.2. Методична робота в школі Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя
- •Основні форми методичної роботи в школі
- •Індивідуальна форма методичної роботи у школі
- •Колективні форми методичної роботи у школі
- •4.3. Вивчення і поширення передового педагогічного досвіду, впровадження досягнень педагогічної науки у практику Сутність передового педагогічного досвіду
- •Вивчення, узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду
- •Втілення досягнень педагогічної науки в шкільну практику
- •Наукова організація педагогічної праці
- •5. З історії педагогіки
- •5.1. Педагогіка давнього світу Виховання у первісному суспільстві
- •Виховання і навчання в країнах Давнього Сходу
- •Виховання і навчання у Давній Греції і Давньому Римі
- •Елементи педагогіки у філософських системах давнього світу
- •Школа і педагогічна думка в Європі в епоху Відродження і Реформації
- •5.3. Становлення і розвиток зарубіжної педагогічної науки (XVII-XX ст.) Педагогічна система я.-а. Коменського
- •Розвиток педагогічної теорії і практики в працях інших видатних педагогів
- •Реформаторська педагогіка зарубіжних країн кінця XIX-XX ст.
- •Розвиток педагогічної думки в Росії у XVIII-XIX ст.
- •Прогресивна педагогіка в Росії на початку XX ст.
- •5.4. Історія української школи і педагогіки Виховання, школа і педагогічна думка в Київській Русі
- •Освіта і педагогічна думка у період українського відродження (XVI - перша половина XVII ст.)
- •Українська педагогіка другої половини XVII - кінця XVIII ст.
- •Освіта і педагогічна думка в Україні першої половини XIX ст.
- •Освіта і педагогічна думка в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст.
- •Освіта, шкільництво і педагогічна думка в Україні у XX ст.
- •Особливості розвитку педагогіки на сучасному етапі
- •Короткий термінологічний словник
2.2. Зміст освіти в національній школі Сутність змісту освіти
Загальна середня освіта є цілеспрямованим процесом оволодіння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво засобами пізнавальної і практичної діяльності. її результатом є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості як основа для подальшої освіти і трудової діяльності. Вона є обов'язковою основною складовою безперервної освіти. Як зазначено в Законі України "Про загальну середню школу", завданнями загальної середньої освіти є: виховання громадян України; формування особистості учня (вихованця), розвиток його здібностей і обдаровань, наукового світогляду; виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; виховання в учнів (вихованців) поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов'язків людини і громадянина: реалізація прав учнів (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй; виховання свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я учнів (вихованців).
Освіта покликана прилучити молодь до вироблених людством знань, цінностей. Саме в цьому закріплена проблема змісту освіти.
Зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.
На всіх етапах розвитку суспільства зміст освіти зазнавав якісних змін під впливом різних чинників: соціально-економічних відносин, рівня розвитку виробництва, науки, техніки і культури, розвитку освіти та педагогічної теорії, мети і завдань виховання, які ставить суспільство перед школою.
В історії школи і педагогіки відомі різні підходи до визначення змісту освіти. Наприкінці XVIII - в середині XIX ст. поширеною була так звана теорія формальної освіти, сутність якої полягала в тому, що учневі недоцільно давати великий обсяг знань, оскільки він його не засвоїть, а потрібно давати матеріал, що розвиває розумові сили, мислення, уяву, пам'ять, здібності. її прибічники вважали за необхідне вивчення латинської та грецької мов, математики, які тренують розум учнів. Цю теорію було покладено в основу змісту класичної освіти в гімназіях. Помітний вплив її і в сучасних французьких ліцеях, покликаних давати "загальну культуру за допомогою тренування мислення".
З розвитком капіталізму, потребою озброєння людей практично корисними знаннями з'явилася й набула розвитку теорія матеріальної освіти, згідно з якою головним критерієм визначення змісту освіти є практичне значення, а не розвиваючий характер знань. її прихильники вважали, що в процесі засвоєння корисних знань здійснюватиметься розвиток мислення і розумових здібностей учнів, озброєння їх методами наукового пізнання.
Відповідно до Закону України "Про освіту" система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загальна середня освіта; позашкільна освіта; професійно-технічна освіта; вища освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Встановлено й відповідні освітні рівні: початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.
Система освіти в Україні будується згідно з принципами, сформульованими у ст. 6 Закону України "Про освіту", які проголошують: доступність для кожного громадянина всіх форм і типів освітніх послуг, що надаються державою; рівність умов кожної людини для повної реалізації її здібностей, таланту, всебічного розвитку; гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей; органічний зв'язок зі світовою й національною історією, культурою, традиціями; незалежність освіти від політичних партій, громадських і релігійних організацій; науковий, світський характер освіти; інтеграція з наукою та виробництвом; взаємозв'язок з освітою інших країн; гнучкість і прогностичність системи освіти; єдність і спадкоємність системи освіти; неперервність і різноманітність освіти; поєднання державного управління і громадського самоврядування в освіті.
Зважаючи на завдання всебічного розвитку особистості й потребу вдосконалення освіти в сучасній національній школі, формування змісту освіти має виходити з того, що загальна освіта покликана давати знання, які сприяють розвитку мислення, і знання, потрібні для життя, які можна застосовувати у практичній трудовій діяльності.
Вагомого значення для української національної школи набуває оновлення її змісту відповідно до державних документів про школу і державних стандартів освіти. Залежно від мети і характеру підготовки учнів розрізняють загальну, політехнічну й професійну освіту.
Зміст освіти полягає у переданні та засвоєнні підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, соціальної культури з метою його розвитку. Цей досвід охоплює: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід про способи діяльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством, потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих; досвід ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини, його вияв у ставленні до довколишнього світу, інших людей.
Завдання освіти повинні відповідати соціальному замовленню суспільства (завданням всебічного розвитку людини), забезпечувати високу наукову і практичну значущість навчального матеріалу. Він має враховувати реальні можливості процесу навчання (закономірності, принципи, методи, організаційні форми, рівень загального розвитку школярів, стан навчально-методичної та матеріальної бази школи), забезпечувати соціально детерміновану єдність у конструюванні та реалізації змісту освіти з позиції навчальних предметів, що вивчаються в школі.
Сучасна дидактична теорія пропонує таку систему критеріїв добору змісту основ наук: цілісне відображення у змісті освіти завдань формування основних якостей особистості шляхом представлення у навчальних програмах усіх основних теорій, законів і понять, основних видів діяльності; висока наукова і практична значущість змісту, який включений в основи наук (навчальна програма повинна містити найуніверсальнішу та найінформативніші елементи змісту, важливі для розкриття сутності теорій, законів і основних понять); відповідність складності змісту реальним навчальним можливостям учнів певного віку; відповідність обсягу змісту навчального матеріалу часу, який необхідно затратити на його вивчення, вилучення з цією метою з навчальних програм менш важливих питань, урахування міжнародного досвіду побудови змісту середньої освіти; відповідність змісту навчально-методичній і матеріальній базі сучасної школи; гуманізація змісту освіти, яка передбачає забезпечення особистісної значущості засвоєння знань для кожного учня, реалізацію принципу природовідповідності у навчанні.
У Державній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") окреслено стратегію розвитку освіти на найближчі роки і на перспективу, визначено курс на створення життєздатної системи неперервного навчання й виховання, забезпечення можливості духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як вищої цінності нації. Основними шляхами реформування загальної середньої освіти у ній проголошено встановлення державних стандартів усіх рівнів загальної середньої освіти; визначення змісту загальноосвітньої підготовки і відповідних базових дисциплін, упровадження інтегрального і варіантного принципів навчання; реформування структури загальноосвітніх навчально-виховних закладів відповідно до рівнів освіти та потреб регіонів; кооперація загальноосвітніх навчально-виховних закладів з вищими навчальними закладами; розвиток мережі загальноосвітніх навчально-виховних закладів, заснованих на різних формах власності; формування мережі навчально-виховних закладів з дво-, трирічними термінами навчання загальноосвітнього, профільного (спеціалізованого) та професійного спрямування; наукове та методичне забезпечення загальної середньої освіти, підготовка і впровадження нових навчальних планів і програм, підручників, посібників тощо; проведення науково-дослідної та експериментальної роботи щодо впровадження педагогічних інновацій, інформатизація загальної середньої освіти; впровадження у загальноосвітніх навчально-виховних закладах психологічної та соціально-педагогічної служб; пріоритетне фінансування, кадрове та матеріально-технічне забезпечення сільської школи; розширення можливостей здобуття загальної середньої освіти для тих, хто працює, через систему шкіл, класів, груп з очною, заочною, вечірньою формами навчання або екстерном; розроблення науково обґрунтованих методик оцінки якості діяльності навчально-виховних закладів загалом та кожного педагогічного працівника зокрема; державна атестація та акредитація загальноосвітніх навчально-виховних закладів усіх типів незалежно від форм власності.
З 2003/2004 навчального року в практику середньої загальноосвітньої школи України втілюється Концепція профільного навчання, яка ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної доктрини розвитку освіти в Україні.
Профільне навчання - одна з форм диференційованого навчання, яка забезпечує диференційоване засвоєння, з урахуванням вимог вищих навчальних закладів і професійно-технічних закладів освіти, групи споріднених навчальних предметів і вивчення решти їх в оптимально-інтегрованому режимі.
Таке навчання передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання учнів старшої школи відповідно до їхнього професійного самовизначення. Цій меті підпорядковані цілі, зміст і структура організації навчання.
Головною метою профільного навчання є забезпечення можливостей для рівного доступу учнів до здобуття загальноосвітньої, профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж життя, виховання особистості, здатної до саморегуляції, професійного зростання, мобільності в сучасному суспільстві. Спрямоване воно на набуття старшокласниками навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних і соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Основні напрями та профілі навчання учнів на старшому ступені школи:
- соціально-гуманітарний напрям: іноземні мови, історико-філологічний, історико-правознавчий, історико-географічний профілі;
- природничо-математичний напрям: математика і комп'ютерна техніка, хіміко-біологічний, фізико-математичний, математико-економічний профілі;
- фізкультурно-військовий напрям: фізкультурно-оздоровчий і військовий профілі;
- художньо-естетичний напрям: образотворче мистецтво, художні народні промисли, вокально-хоровий, вокально-інструментальний та інші профілі;
- виробничо-технологічний напрям: будівельний, електротехнічний, механізації, агротехнічний, косметико-перукарський та ін.
Профільне навчання запроваджується з 10 класу на старшому ступені школи. Підготовка до нього здійснюється у початковій школі (вибір вчителями, батьками додаткових годин для інтелектуального та фізичного розвитку дітей: математичні лабіринти, ігри, світ квітів, моя родина тощо), а в основній школі учні обирають факультативні курси відповідно до кількості годин варіативної частини навчального плану та своїх інтересів.
На підготовчо-розвивальному етапі (початкова школа) у зв'язку з інтенсивним психологічним вивченням учнів домінує розвивальна спрямованість навчальних занять, запроваджуються спеціальні розвивальні уроки з метою оптимального розвитку виявлених природних задатків, підготовки дітей до вибору в основній школі факультативних курсів.
На підготовчо-орієнтаційному етапі (основна школа) учням створюють умови для самостійного вибору додаткових годин з метою глибшого вивчення предметів інваріантної частини навчального плану та факультативних курсів, які доповнюють або поглиблюють навчальні дисципліни інваріантної частини плану. На цій основі учні готуються до вибору наступного навчального закладу старшого ступеня школи (ліцей, гімназія, реальна школа, професійно-технічне училище, вищий навчальний заклад І-П рівня акредитації).
Загальноосвітня школа стає національною, тобто школою держави Україна. Свідченням цього є зростання кількості дітей, які навчаються українською мовою. Тому одним із найвідповідальніших завдань є визначення національного компоненту навчання й виховання. Розширюється мережа закладів освіти для дітей інших національних спільнот, які проживають в Україні, що забезпечує їм вивчення рідної мови, літератури, культури.