4. Календарний план проведення робіт із захисту рослин

Таблиця 4.1

№п / п	Назва шкідника	Фенофаза культури	Календарний термін Проведення захисних заходів	Захисні заходи
	п'явиця	трипс	Совка
1.	+	+	+	При плануванні сівозміни	До посіву пшениці	Правильний вибір попередника (кукурудза, чистий і зайнятий пар, озиме жито, пшениця, вико-вівсяні суміші на зелений корм, еспарцет під один укіс, горох, чина і ін.).
2.	+	+	+	Перед посівом	І декада вересня	Глибока зяблева оранка
3.	+	+		Перед посівом	І-ІІІ декада вересня	Утримання поля чистим від бур'янів і сходів падалиці від збирання попередника до сівби пшениці
4.	+	+	+	Перед посівом	ІІІ декада вересня	Культивація, підготовка ґрунту до сівби
5.	+	+	+	Перед посівом	ІІІ декада вересня	Передпосівна обробка насіння інсектицидами
6.	+	+	+	Сівба	ІІІ декада вересня	Сівба разом із внесенням фосфорно-калійних добрив
7.	+	+		Сходи	І - ІІІ декада жовтня	Крайове обприскування, при необхідності суцільне обприскування інсектицидом:Бі-58 (нов.), (1,5 л/га),фозалопу (0,5 л/га),амбушур (0,5л/га)
8.	+	+	+	Кущіння, вихід в трубку, молочна, воскова стиглість зерна	ІІІ декада квітня - І декада червня	Обробіток інсектицидами по мірі заселення посівів шкідниками вище ЕПШ (Золон 1,5-2л/га, Кінмікс 0,2-0,3л/га, Фастак 0,1-0,15л/га).
9.	+	+	+	Воскова, повна стиглість зерна	І -ІІ декада липня	Ранні й стислі строки збирання врожаю
10.	+	+	+	Після збирання	ІІ - ІІІ декада липня	Лущення стерні відразу ж після збирання врожаю пшениці

5. Найпоширеніші ентомофаги шкідників

Ентомофаги озимої совки

Ряд: перетинчастокрилі - Hymenoptera.

Вид: лісонота, або меніскус - Lissonoia niiida (Mcniskus agnate).

Родина: іхневмоніди - Ichneumonidae.

Спеціалізований паразит зернової совки. Цей їздець паразитує на гусеницях молодших віків, коли вони знаходяться всередині зернівки пшениці або за колосковими лусочками. Лісонота, як і зернова совка, дає одне покоління в році. Самиці пристосовані відкладати яйця в приховано живучого господаря. За один раз самиця відкладає одне яйце, але може бути відкладено в гусеницю 4 - 5 і навіть до 15 яєць. Однак у таких гусеницях виживає тільки одна личинка паразита, яка сягає другого віку, впадає в діапаузу і на цьому етапі розвитку залишається зимувати. Гусениця з личинкою паразита продовжує живитися до осені і скоріше від здорових гусениць іде в грунт на зимівлю. Весною личинка лісоноти, як і гусениця совки, починає інтенсивно живитися і розвиватися. У четвертому віці вона покидає господаря, залишаючи від нього тільки зовнішні покриви, заляльковується в ґрунті в коричневому пергаментоподібному коконі.

Залежно від погодних умов весною личинка закінчує розвиток у кінці травня - на початку червня. Масовий виліт лісоноти і метеликів зернової совки відбувається майже одночасно. Дорослі самиці лісоноти живляться нектаром люцерни, еспарцету, молочаю та інших рослин і живуть 1-2 місяці, а без додаткового живлення лише 3 -- 8 днів. Можуть перелітати на відстань до 400 м. Вид: апантелес - Apanteles gastropachae Bouche.

Родина: браконіди - Braconidae

Груповий паразит. Розвивається у 2 - 3 поколіннях. Заражує гусениць зернових совок старшого віку, відкладаючи в кінці літа в кожну з них до 50 -100 яєць. Дорослі личинки восени виходять з гусениць і утворюють шовковисті білі кокони, в яких і зимують. Групи коконів мають вигляд грудочок вати і добре помітні на рослинах. З коконів апантелес вилітає в кінці травня. Можлива також зимівля частини популяції паразита у фазі личинки молодшого віку в гусеницях зернової совки. Такі личинки завершують розвиток весною, а дорослі комахи вилітають у червні . [2]

Ентомофаги пшеничного трипсу

Відомо, що па трипсів полює близько 50 видів хижаків. З них тільки види родів Aeolothrips, Melanthrips, Ripidothrips є спеціалізованими хижаками, які живляться яйцями і личинками рослиноїдних трипсів. Один хижий елотрипс або його личинка старшого віку протягом доби висмоктує 70--80 яєць чи 32--44 личинки пшеничного трипса.

Хижі трипси розвиваються у двох поколіннях, зимують личинки в ґрунті. Навесні вони оточують себе щільним прозорим коконом і перетворюються на пронімфу, а через 5--6 днів -- німфу. Дорослі трипси вилітають через 5-- 7 днів після окрилення і деякий час живляться нектаром і пилком на суцвіттях айстрових, капустяних та ін.

Основними регуляторами чисельності рослиноїдних трипсів після збирання пшениці є хижі жужелиці, стафілініди, павуки, малашки, личинки ктирів. Ентомофаги п'явиці.

З природних ентомофагів основне значення в зниженні чисельності яєць п'явиць має анафес Anaphes lemae, личинок активно знищує лемофагус Lemophagus curtus.

Обсів зернових культур вико-вівсяною сумішкою або рапсом створює оптимальне співвідношення між ентомофагами і шкідниками. При наявності на одному суцвітті вики двох-трьох анафесів і 5--8 п'явиць на 1 м2 посівів паразит може уразити всі яйця, відкладені шкідником.

Додаткові витрати на проведення обсіву вико-вівсяною сумішкою або рапсом становлять 0,17--0,19 кг/га, що гарантує збереження 2--3 ц/га зерна.

Резервації анафеса можна створювати підкошуванням злакових трав у полезахисних смугах у другій половині серпня--на початку вересня. Після цього па стеблах і молодих листках, що відростають, налічується близько 36--42 яєць п'явиць з розрахунку па 1 м2, які уражуються анафесом на 84--93 %. Розмножившись у цих резерваціях, анафес згодом перелітає на посіви озимих культур. [4]

6. Екологічне обґрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників

Захист посівів від шкідливих організмів найчастіше розуміють як застосування спеціальних засобів, особливо хімічних. Негативна дія останніх на навколишнє середовище полягає в забрудненні повітря, води, ґрунту, врожаю отруйними речовинами, погіршенні здоров'я людей і свійської худоби. Тому важливу увагу слід приділяти інтегрованому захисту рослин. Основою інтегрованого захисту рослин від шкідників є агротехнічний метод. Він не потребує спеціальних затрат, оскільки ґрунтується на звичайних заходах агротехніки. З огляду на це агротехнічні заходи є найекономнішими й найвигіднішими. Так, виконання елементів технології вирощування зернових культур на належному рівні створює цілком задовільний фітосанітарний стан посівів, коли шкодочинність шкідливих комах та інших організмів значно знижується внаслідок зниження щільності їх популяції і сформовану у рослин стійкість до пошкоджень. У таких умовах потреба в застосуванні інсектицидів зводиться до мінімуму, а інколи й зовсім відпадає.

Висновки

Отже, сучасні системи захисту рослин спрямовані насамперед на підвищення стійкості рослин і створення умов, що обмежують розмноження й шкодочинність шкідливих комах. А це досягається розміщенням озимої пшениці після таких попередників, як чорний пар, бобові трави й горох, що поряд з підвищенням урожайності обмежують розмноження озимої совки і шкодочинність трипсів, п'явиць, злакових мух, хлібних пильщиків, злакових попелиць. Здійснення збирання зерна й різних агротехнічних заходів у післязбиральний період на вищому організаційному й науковому рівні й водночас боротьба з багатьма шкідниками дають змогу поліпшити якість і зменшити недобір урожаю поточного року, а також певною мірою захистити майбутній урожай. Слід пам'ятати, що економічно найбільш вигідним заходом захисту пшениці є впровадження нових, стійких до шкідників та хвороб сортів, виведення нових сортів та гібридів. А також використання більше біологічних і агротехнічних заходів захисту від шкідників і в меншій мірі використовувати хімічні засоби захисту.

анатомія біологія захист насадження

Бібліографічний список

1. Антонюк С. І., Гончаренко О. І., Рубан М. Б. Сільськогосподарська ентомологія. - К.: Вища школа, 1984. - 271с.

2. Біологічний захист рослин: Навчальний посібник // Бродвій В. М.,

Гулий В.В., Федоренко В. П.. - К.: Світ, 2011. - С. 253-256.

3. Биологическая защита растений // Бондаренко Н.В. - М.: Агропромиздат, 1986. - С. 154-160.

4. Довідник із захисту рослин // За ред. М. П. Лісового. К.: - Урожай , 1999. - 743с.

5. Довідник по захисту польових культур // За ред. В. П. Васильєва,

М.П. Лісового . - К.: Урожай, 1993. - 222с.

6. «Карантин і захист рослин» //Інститут захисту рослин УААН Д. Фещин, канд. с.-г. наук. - 2010. - С. 7 - 9.

7. Основи біологічного методу захисту рослин // М. П.Дядечко, М. М. Падій, В.С. Шелестова та ін. - К.: Урожай, 1990. - С.70-71.

8. Основи захисту рослин від шкідників Круть М.В.. - К.: Аграрна наука, 1987. - 99с. Інститут захисту рослин УААН

9. Паразиты и хищники вредителей сельскохозяйственных культур // В. А. Тряпицын, В. А. Шапиро, В. А. Щепетильникова. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Колос, Ленингр. отд-ние, 1982. - 256с., ил.

10. Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні К.: Юнівест Маркетинг. - 2009. - 348.

11. Сільськогосподарська ентомологія: Підручник // За ред. Б.М. Литвинова, М.Д. Євтушенка. - К.: Вища освіта, 2011. - 511с.:іл.

Размещено на Allbest.ur