Тема 2. Методи навчання грамоти

В історії вітчизняної початкової школи відомі різні методи, за допомогою яких від­бувалося формування у молодших школярів початкових умінь читання й письма рідною мовою.

Класифікацію всіх існуючих методів здійснюють за двома критеріями: 1) яка мовна одиниця клалася в основу навчання грамоти (буква, звук, склад, слово); 2) який прийом ро­боти (аналіз чи синтез) був провідним у процесі оволодіння грамотою. Аналіз передбачав поділ мовної одиниці слова на склади, потім на звуки і букви, а синтез вимагав об'єднання звуків або букв у склади, складів - у слова. Нерідко в процесі навчання аналітичні і синте­тичні дії виконувались взаємозв'язано.

За першим критерієм виділяються методи: буквоскладальний, звуковий, складовий і метод цілих слів.

За другим критерієм методи діляться на аналітичні, синтетичні і аналітико-синтетичні.

Буквоскладальний синтетичний метод

Цей метод полягав у механічному заучуванні назв окремих літер з наступним поєд­нанням (синтезом) їх у склади, а потім у слова/Алфавітні назви літер у старослов'янській мові становили цілі слова: аз, буки, вєді, гпагопь, добро, єсть, живете, зело... люди, мисліте і т. д.

Для того щоб утворити, скажімо, склади ба, го, гра, треба було спочатку назвати від­повідні букви: буки-аз - ба, глаголь-он — го, глаголь-рцы-аз — гра. Після цього йшло так зване читання слів «по верхах», тобто цілими словами, без попереднього називання букв і складів. Таке читання було для учнів ще складнішим. Ним діти оволодівали також протягом року. До вправ з письма переходили тільки на третьому році навчання. Таким чином, чи­тання було відірваним від письма.

Оволодіння грамотою за буквоскладальним методом являло собою механічне зазуб­рювання букв, складів і слів. Складність полягала ще й у тому, що матеріалом для читання служили тексти з церковнослов'янських книжок, зміст яких був переважно недоступний для молодших школярів. Велике значення для поліпшення справи навчання грамоти мала поява на Русі перших книжок. У 1574 р. Іван Федоров видрукував у Львові перший «Буквар» - підручник для вивчення читання й письма, який значною мірою сприяв поширенню освіти на Україні, її демократизації, полегшив і прискорив сам процес оволодіння грамотою.

Сучасному вчителеві треба мати на увазі, що інколи під впливом домашнього на­вчання, у читанні деяких учнів можуть проявитися ознаки буквоскладального методу - так зване побуквене читання. Такий спосіб читання необхідно негайно переборювати, роз­криваючи для дітей механізм злитого прочитування обох букв (на позначення голосного і приголосного звуків) відразу.

Складовий синтетичний метод

Цей метод виділився із буквоскладального. Він полягай у тому, що одиницею читання виступав склад. Безумовно, порівняно з буквоскладальним методом, його застосування бу­ло кроком уперед у вдосконаленні процесу навчання грамоти. Але недолік цього методу по­лягав у тому, що зазубрювані штучні склади, відірвані від реальних слів, не аналізувалися за звуковою будовою. Механічне заучування їх у великій кількості (близько 400) було дуже стомливим і нецікавим для дітей. Значні труднощі відчували і вчителі, які користувалися цим методом, оскільки вони повинні були забезпечити учнів великою кількістю карток з готовими складами, які б охоплювали всю різноманітність буквосполук. Тому цей метод також не набув великого поширення у наших школах.