Коло умінь і навичок, які одержують учні в букварний період

Протягом букварного періоду навчання грамоти в учнів формуються такі вміння: чи­тати склади, слова і речення з усіма літерами алфавіту; читати зв'язні тексти загальним об­сягом до 70 слів: при читанні текстів дотримуватись інтонації речень, відповідної до розді­лових знаків та їх загального змісту; відповідати на запитання за змістом прочитаного; переказувати тексти монологічної та діалогічної форми; читати напам'ять невеличкі вірші, скоромовки, римовані загадки, прислів'я; виконувати різноманітні словниково-логічні впра­ви, в основі яких лежить розрізнення родових і видових назв предметів; здійснювати неве­ликі (3—4 речення) зв'язні висловлювання за змістом сюжетних малюнків; зробити описи предметів (натуральних і зображених на кольорових малюнках).

У букварний період учні закріплюють уміння здійснювати звуковий аналіз слів та оволодівають умінням виконувати звукобуквений аналіз; виділяти речення з мовного пото­ку, встановлювати лексичний склад їх у заданій послідовності; будувати речення за схема­ми, сюжетними і предметними малюнками на основі створених учителем мовленнєвих ситуацій тощо.

На уроках письма учні засвоюють написання всіх малих та великих літер алфавіту, найпоширеніші види з'єднань елементів букв. В учнів відпрацьовуються початкові вміння списувати букви, склади, слова і речення, подані рукописним та друкованим шрифтами: за­писувати на слух одно-, дво- і трискладові слова, написання яких збігається з вимовою; зві­ряти написане із зразком на основі поскладового напівголосного промовляння: здійснювати виправлення допущених помилок.

Післябукварний період

У системі навчання грамоти післябукварний період є незначним за обсягом. Основне завдання цього періоду — систематизувати знання, уміння й навички з читання й письма, одержані першокласниками в добукварний і букварний періоди, забезпечити плавний пере­хід до навчання рідної мови в 2 класі за підручниками «Читанка» та «Українська мова».

На цьому етапі навчання структура уроку з читання наближається до уроку за читан­кою. Матеріалом для читання є зв'язні прозові і віршові тексти, на основі яких учитель фо­рмує вміння опрацьовувати їх: ділити на логічно завершені частини, читати і переказувати частинами, вибірково, в особах тощо. Значна увага приділяється виразності читання тексту. З цією метою учні виконують спеціальні вправи, в основі яких лежить не тільки наслі­дування зразка, а й смисловий та інтонаційний аналіз окремих речень.

Тексти букваря післябукварного періоду створюють основу для розвитку мовлення школярів. За ними проводяться вступні і підсумкові бесіди, переказування стисле і близьке до тексту, продовження тексту за уявою або за інформацією, одержаною на дану тему з ди­тячих книжок, радіо- і телепередач, кінофільмів тощо.

Післябукварний період використовується також для формування в учнів самостійно­сті і читацької активності. У цей період учні знайомляться з творами найвидатніших україн­ських і російських письменників, тому на уроці можуть звучати не тільки тексти з букваря, а й з окремо виданих художніх книжок цих авторів.

З метою відпрацювання способів читання (цілими словами, зв'язно) та техніки (швидкості, виразності, правильності, усвідомленості) вчитель використовує в роботі як із сильнішими, так і з слабшими учнями різноманітні дидактичні матеріали з читання, пері­одичні дитячі видання, ілюстровані дитячі книжки.

Уроки читання в післябукварний період тісно пов'язуються з уроками письма. Так, на уроках читання учням пропонується на дошці по кілька речень, записаних рукописним шрифтом, а на уроках письма практикується списування з друкованого шрифту слів, слово­сполучень і речень. На всіх уроках післябукварного періоду застосовуються аналітико-синтетичні вправи з різними мовними одиницями: реченнями, словами, звуками.

На уроках письма учням пропонуються вправи з посильним орфографічним наванта­женням: коментоване списування, списування слів із вставлянням пропущених літер, різні види навчальних диктантів, серед них — зорові, зорово-слухові, попереджувальні, поясню­вальні, письмо з пам'яті тощо.

У групі подовженого дня вихователь розвиває у дітей читацьку активність і само­стійність, прищеплює їм любов до книжки, за допомогою порозширює уявлення, одержані учнями на уроках з текстів букваря. Вчитель разом з вихователем і батьками готує першо­класників до свята «Прощання з Букварем», яким і завершується для учнів період навчання грамоти.

Практична робота № 1

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ГРАМОТИ

Аналіз букваря

Мета. За нареченою схемою проаналізувати буквар та інший дидак­тичний матеріал, формувати практичні вміння опрацьовувати навчальний матеріал.

Література:

Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Буквар. - К.: Рад. шк., 1989.

Вашуленко М.С., Вашуленко В.Ф. Супутник букваря. - К.: Рад.шк., 1989.

Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю., Зимульдінова А.С. Зошит для письма і розвитку мовлення.

Захарчук Н.Г. Підручник для І класу чотирирічної початкової школи // Початкова школа. - 1987. - № 10.

Інструктаж. Для виконання практичної роботи всі учні повинні мати "Буквар" М.С.Вашуленка, В.Ф.Вашуленко.