Методика формування уміння читати прямі склади

На початковому етапі формування у першокласників уміння читати основною оди­ницею читання є склад у його найпростішому вияві, коли він складається з єдиного голо­сного звука та коли він становить злиття приголосного з голосним, наприклад: о-ко, о-са, I-ра, ли-па, ма-ма, во-ни тощо, влиття приголосного з голосним, крім того, що воно може ста­новити окремий склад, є обов'язковою частиною всіх складів ускладненої структури, на­приклад: рак, ліс, липка, ставок, листок. Тому оволодіння дитиною читанням прямого складу — злиття «пг», «п'г» є основою для того, щоб прочитати слово будь-якої графічної будови. Саме тому проблема навчити першокласників злито читати прямі склади була і за­лишається основною в методиці навчання грамоти.

Раніше в методиці основою читання прямого складу служив предметний малюнок, розміщений над словом? Читання складів(ра-ма) підказував дитині малюнок рами. Відомий також прийом читання прямого складу по слідах звукового аналізу. Проаналізувавши на слух, скажімо, слово липа, вчитель пропонував прочитати його по складах. Недолік таких прийомів полягає в тому, що в обох випадках зазначеним спосіб читання не може сфор­мувати в учня усвідомленої навички, потребує для цього тривалого часу.

Формування у першокласників уміння читати прямі склади має спиратися на спосте­реження за артикуляційними особливостями звуків. Механізм утворення прямого складу з різними голосними дитина може легко усвідомити, якщо спостерігатиме за артикуляційни­ми укладами складів ма, мо, му, ми без подання голосу. Діти помічають, що підготовка мо­вних органів, у даному випадку губ, до вимовляння різних складів здійснюється по-різному тому, що різниця в артикуляційному укладі губ залежить не від приголосного, який в усіх складах залишається одним і тим самим, а від голосного, що в кожному складі змінюється.

Закріплення вміння читати прямі склади і слова з ними здійснюється за допомогою різноманітних складових таблиць (статичних і динамічних), складових абаків з рухомими смужками, на яких зображені літери, що потрапляють у «віконечко» для читання, тренаже­рів тощо. Для полегшення синтетичної роботи дітей під час читання слів складнішої струк­тури, зокрема із збігом приголосних, деякі злиття в таких словах виділяються в певний спо­сіб (кольоровою крейдою або підкреслюються), наприклад: ліс, сосна, смола, лісник.

На першому етапі букварного періоду учні поступово переходять від читання слів по складах до повторного прочитування уже знайомих слів із наголосом, тобто з подовженим вимовлянням наголошеного звука в слові.

Структура уроку на ознайомлення з новою буквою

Загальна структура уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульова­ній темі, наприклад: «Звуки [с], [с'], позначення їх буквою «ес», тобто у ній повинен відо­бражатися провідний принцип аналітико-синтетичного методу навчання грамоти — від зву­ка до букви. Основна частина уроку, на якому учні ознайомлюються з новою буквою, може складатися з таких етапів:

І. Підготовчі артикуляційно-слухові вправи.

1. Виділення звуків [с], [с'] із скоромовки, наприклад:

Босий хлопець сіно косить,

роса росить ноги босі.

2. Активне вимовляння виділених звуків, спостереження за їх артикуляційними особ­ливостями (якими мовними органами і в який спосіб створюється перешкода на шляху струменя видихуваного повітря).

3. Віднесення виділених звуків до приголосних; зіставлення твердого і м'якого звуків на слух та за способом вимовляння; позначення їх фішками (-, =).

4. Вправи на впізнавання звуків [с], [с'] у заданих учителем словах (лось, ліс, лисиця, смола, береза (!),роса, сім, вісім, зірки (!), місяць, сонце).

5. Самостійний добір учнями слів із звуками [с], [с'] в різних позиціях.

6. Аналітичні і синтетичні вправи із звуками [с], [с'] таз голосними (на утворення та аналіз складів-злиттів).

II. Ознайомлення з буквою «ес».

1. Вчитель повідомляє, що звуки [с], [с'] позначаються на письмі буквою «ес». пока­зує малу і велику літери.

2. Зіставлення малої і великої літер с, С (за формою однакові, а за розміром різні).

3. Ознайомлення з місцем букви с у касі розрізної азбуки.

III. Вправи з читання.

1. Читання таблиці складів з буквою с (променевидної чи лінійної):

а

	а а	0 о	у	ии	і і
с с	сса	ссо	су	си	сі

о

С и

і

у

Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі:

лі → са →

с со → м

ли→ сі →

3. Читання слів у колонках з опорою на виділені злиття (з дошки, таблиці).

сини ліси лісова носили

син ліс лісові носив

4. Читання колонки слів за букварем.

IV. Ознайомлення з текстом.

1. Вступна бесіда на тему тексту з використанням ілюстрації в букварі.

2. Читання тексту вчителем.

3. Колективне читання-аналіз речень, побудованих із слів і предметних малюнків.

V.Підсумок уроку.Ознайомилися з новою літерою «ес», якою на письмі познача­ються звуки [с], Іс'], Вчилися читати склади і слова з буквою с.