Основні принципи організації дієтичного харчування

1.     Зміна енергетичної цінності раціону:

           зниження калорійності - в післяопераційному періоді, при ожирінні, панкреатиті, захворюваннях серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту;

           збільшення калорійності – при туберкульозі, дистрофії, зниженні іммунореактивності, недокрів'ї, нагноювальнихпроцесах в легенях.

2.     Відносна розбалансованість раціону – при запальних захворюваннях нирок з явищами порушення азотовидільної функції і азотемії, холециститі.

3.     Зміна режиму харчування (збільшення кратності прийомів низькокалорійної їжі до 5-6 разів на день із зменшенням проміжків між їжею до 2-4 годин) для поліпшенняжовчовиділення і зниження апетиту -  при ожирінні, цукровому діабеті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи.

4.     Кількісне обмеження їжі:

     повне голодування - при гострих запальних процесах, інтоксикаціях, при серцевій астмі, уремії);

     часткове голодування (розвантажувальні дні) – для виведення шлаків з організму.

5.     Введення в раціон різної кількості рідини:

     Обмеження рідини у поєднанні із зменшенням кількості куховарської солі (NaCl) - при ожирінні, цукровому діабеті, захворюваннях серцево-судинної системи і органів виділення.

     Збільшення кількості споживаної рідини – при гарячкових станах, інтоксикаціях, замках, подагрі і сечокислому діатезі, гострих інфекційних захворюваннях.

6.     Максимальне включення в дієту сирої рослинної їжі - для збагачення їжі вітамінами, олужнювання їжі, нормалізації травлення за рахунок клітковини, видалення важких металів і радіонуклідів за допомогою пектинів, збалансування мінеральних речовин - при подагрі, надмірній вазі, діабеті, серцево-судинних захворюваннях, хворобах печінки і нирок, хронічних запорах.

7.     Введення в раціон напівсирої тваринної їжі (печінка, м'ясо, кров'яні ковбаси) - при анемії, загальному виснаженні, зниженні іммунореактивності.

8.     Збільшення в раціоні вмісту вітамінів і інших високоактивних біологічних речовин: вітаміни А, С, фолієву кислоту, ліпоєву кислоту, холін - при захворюваннях ШКТ, печінки і підшлункової залози; вітамін В₆ - при гіпоїдному гастриті із-за здатності піридоксину підвищувати кислотність і шлункову секрецію; вітамін В₆ - при використанні в лікуванні хворих туберкульозом лікарських препаратів (фтивазид, тубазид), що є антагоністами піридоксину; вітамін Р - при великих крововтратах.

9.     Врахування подразнювальної дії їжі:

     Механічне щадіння органів травлення: обмеження або виключення продуктів, багатих клітковиною; кулінарна обробка, сприяюча кращому переварюванню і засвоєнню їжі (подрібнення, протирання, вимішування, хороше проварювання), - при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при гарячкових станах, в післяопераційному періоді.

     Хімічне щадіння шляхом виключення спецій і продуктів, багатих екстрактивними речовинами і що мають виражену кислу реакцію, - при хворобах органів травлення

      Термічне щадіння (виключення дуже холодної нижче 15 Сабо дуже гарячої вище 60 С їжі) – при гострих інфекційних захворюваннях, гастритах і виразковій хворобі шлунку, хворобах печінки, жовчних шляхів і панкреатиті.

     Змінюючи кількість і якість хімічних і механічних подразників, а також температуру їжі можна впливати на соковидільну, моторну і видільну функції шлунку і кишечника:

        швидко покидають шлунок молоко, молочні продукти, яйця в смятку, фрукти, ягоди;

        поволі перетравлюються свіжий хліб, тугоплавкі жири, смажене м'ясо, боби, яйця, зварені круто;

        виражену сокогінну дію мають екстрактні речовини бульйонів з м'яса, риби, грибів, сири, спеції, соки, капуста, огірки, копченина; слабка сокогенна дія – молочні продукти, варені овочі і фрукти;

        послаблювальну дію надають чорнослив, рослинне масло, ксиліт, сорбіт, холодні овочеві соки, солодкі напої, кефір, холодна мінеральна вода, хліб з муки грубого помелу;

        закріплюючою дією володіють гарячі блюда, киселі, рисова і манна каші, борошняні блюда, міцний чай, кава, какао, шоколад.

     Коротка характеристика основних лікувальних дієт приведена в додатку 5.

     Використання системи стандартних дієт дає можливість застосування в лікарні індивідуального підходу до дієтотерапії конкретного хворого з конкретним захворюванням.

Таблиця 2