- •Методика відбору проб та органолептичні дослідження харчових продуктів і готових блюд
- •Лабораторні дослідження харчової цінності, товарних якостей та свіжості харчових продуктів
- •Молоко і молочні продукти
- •Харчові жири
- •Держстандарти та гігієнічні нормативи основних харчових продуктів
- •1. Показники якості молока (Держстандарт України 3662-97)
- •2. Стандартні вимоги до хліба, макаронних виробів
- •3. Показники якості зернопродуктів
- •4. Показники якості мяса, риби
- •Вибір лікувальної дієти для конкретного хворого (приклад рішення ситуаційної задачі)
- •Основні принципи організації дієтичного харчування
- •Система стандартних дієт
- •Хімічний склад і енергетична цінність стандартних дієт
- •Призначення лікувально-профілактичного харчування
- •Раціони лікувально-профілактичного харчування
- •Продуктові набори для раціонів лпх під час одноразового прийому (сніданок, обід) в умовах виробництва
- •Норми взаємозамінності продуктів у приготуванні страв лпх
- •Молоко в лікувально-профілактичному харчуванні
- •Санітарно-гігієнічний контроль за організацією лікувально-профілактичного харчування
- •Дієтичне харчування у системі громадського харчування
- •Порядок розслідування харчових отруєнь включає
- •1. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння.
- •2. Направлення в лабораторію сес, клініки
- •5. Акт про результати розслідування харчового отруєння
- •3. Схема розслідування групових харчових отруєнь за клінічними симптомами
- •4. Лист опитування постраждалих для вияснення споживаного блюда (продукту), що спричинився до отруєння
- •Заходи профілактики харчових отруєнь
Основні принципи організації дієтичного харчування
1. Зміна енергетичної цінності раціону:
зниження калорійності - в післяопераційному періоді, при ожирінні, панкреатиті, захворюваннях серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту;
збільшення калорійності – при туберкульозі, дистрофії, зниженні іммунореактивності, недокрів'ї, нагноювальнихпроцесах в легенях.
2. Відносна розбалансованість раціону – при запальних захворюваннях нирок з явищами порушення азотовидільної функції і азотемії, холециститі.
3. Зміна режиму харчування (збільшення кратності прийомів низькокалорійної їжі до 5-6 разів на день із зменшенням проміжків між їжею до 2-4 годин) для поліпшенняжовчовиділення і зниження апетиту - при ожирінні, цукровому діабеті, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи.
4. Кількісне обмеження їжі:
повне голодування - при гострих запальних процесах, інтоксикаціях, при серцевій астмі, уремії);
часткове голодування (розвантажувальні дні) – для виведення шлаків з організму.
5. Введення в раціон різної кількості рідини:
Обмеження рідини у поєднанні із зменшенням кількості куховарської солі (NaCl) - при ожирінні, цукровому діабеті, захворюваннях серцево-судинної системи і органів виділення.
Збільшення кількості споживаної рідини – при гарячкових станах, інтоксикаціях, замках, подагрі і сечокислому діатезі, гострих інфекційних захворюваннях.
6. Максимальне включення в дієту сирої рослинної їжі - для збагачення їжі вітамінами, олужнювання їжі, нормалізації травлення за рахунок клітковини, видалення важких металів і радіонуклідів за допомогою пектинів, збалансування мінеральних речовин - при подагрі, надмірній вазі, діабеті, серцево-судинних захворюваннях, хворобах печінки і нирок, хронічних запорах.
7. Введення в раціон напівсирої тваринної їжі (печінка, м'ясо, кров'яні ковбаси) - при анемії, загальному виснаженні, зниженні іммунореактивності.
8. Збільшення в раціоні вмісту вітамінів і інших високоактивних біологічних речовин: вітаміни А, С, фолієву кислоту, ліпоєву кислоту, холін - при захворюваннях ШКТ, печінки і підшлункової залози; вітамін В6 - при гіпоїдному гастриті із-за здатності піридоксину підвищувати кислотність і шлункову секрецію; вітамін В6 - при використанні в лікуванні хворих туберкульозом лікарських препаратів (фтивазид, тубазид), що є антагоністами піридоксину; вітамін Р - при великих крововтратах.
9. Врахування подразнювальної дії їжі:
Механічне щадіння органів травлення: обмеження або виключення продуктів, багатих клітковиною; кулінарна обробка, сприяюча кращому переварюванню і засвоєнню їжі (подрібнення, протирання, вимішування, хороше проварювання), - при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, при гарячкових станах, в післяопераційному періоді.
Хімічне щадіння шляхом виключення спецій і продуктів, багатих екстрактивними речовинами і що мають виражену кислу реакцію, - при хворобах органів травлення
Термічне щадіння (виключення дуже холодної нижче 15 Сабо дуже гарячої вище 60 С їжі) – при гострих інфекційних захворюваннях, гастритах і виразковій хворобі шлунку, хворобах печінки, жовчних шляхів і панкреатиті.
Змінюючи кількість і якість хімічних і механічних подразників, а також температуру їжі можна впливати на соковидільну, моторну і видільну функції шлунку і кишечника:
швидко покидають шлунок молоко, молочні продукти, яйця в смятку, фрукти, ягоди;
поволі перетравлюються свіжий хліб, тугоплавкі жири, смажене м'ясо, боби, яйця, зварені круто;
виражену сокогінну дію мають екстрактні речовини бульйонів з м'яса, риби, грибів, сири, спеції, соки, капуста, огірки, копченина; слабка сокогенна дія – молочні продукти, варені овочі і фрукти;
послаблювальну дію надають чорнослив, рослинне масло, ксиліт, сорбіт, холодні овочеві соки, солодкі напої, кефір, холодна мінеральна вода, хліб з муки грубого помелу;
закріплюючою дією володіють гарячі блюда, киселі, рисова і манна каші, борошняні блюда, міцний чай, кава, какао, шоколад.
Коротка характеристика основних лікувальних дієт приведена в додатку 5.
Використання системи стандартних дієт дає можливість застосування в лікарні індивідуального підходу до дієтотерапії конкретного хворого з конкретним захворюванням.
Таблиця 2
