Сплетіння спинно-мозкових нервів (вид спереду):

• 1 - шийне сплетіння;

• 2 - діафрагмальний нерв;

• 3 - симпатичний стовбур;

• 4 - серединний нерв;

• 5 - міжреберні нерви;

• 6 - медіальний шкірний нерв плеча;

• 7 - мозковий конус;

• 8 - клубово-паховий нерв;

• 9 - поперекове сплетіння;

• 10 - латеральний шкірний нерв стегна;

• 11 - крижове сплетіння;

• 12 - стегновий нерв;

• 13 - запірний нерв;

• 14 - передні шкірні гілки стегнового нерва.

Сплетіння спинно-мозкових нервів (вид ззаду):

• 1 - великий потиличний нерв;

• 2 - малий потиличний нерв;

• 3 - великий вушний нерв;

• 4 - нерви шийного сплетіння;

• 5 - латеральний шкірний нерв плеча;

• 6 - задні шкірні гілки грудних нервів;

• 7 - нерви поперекового сплетіння;

• 8 - нерви крижового сплетення.

Нерви діафрагми:

• 1 - м'яз, що піднімає хребет;

• 2 - зовнішній косий м'яз живота;

• 3 - внутрішній косий м'яз живота;

• 4 - грудна аорта;

• 5 - стравохід;

• 6 - правий діафрагмальний нерв;

• 7 - нижня порожниста вена;

• 8 - лівий діафрагмальний нерв.

Нерви плечового пояса:

• 1 - латеральний грудний нерв;

• 2 - підлопатковий нерв;

• 3 - підкрильцевий нерв;

• 4 - грудоспинний нерв;

• 5 - м'язово-шкірний нерв ;

• 6 - медіальний шкірний нерв плеча;

• 7 - променевий нерв;

• 8 - серединний нерв;

• 9 - медіальний шкірний нерв передпліччя;

• 10 - ліктьовий нерв;

• 11 - латеральний шкірний нерв передпліччя.

Схема нервів верхньої кінцівки:

• 1 - надключичний нерв;

• 2 - плечове сплетіння;

• 3 - м'язово-шкірний нерв;

• 4 - підкрильцевий нерв;

• 5 - медіальний шкірний нерв плеча;

• 6 - латеральний шкірний нерв плеча;

• 7 - ліктьовий нерв;

• 8 - серединний нерв;

• 9 - променевий нерв;

• 10 - латеральний шкірний нерв передпліччя;

• 11 - медіальний шкірний нерв передпліччя;

• 12 - поверхнева гілка ліктьового нерва;

• 13 - глибока гілка ліктьового нерва;

• 14 - загальні долонні пальцеві нерви;

• 15 - власні долонні пальцеві нерви.

Нерви кисті:

• 1 - ліктьовий нерв;

• 2 - серединний нерв;

• 3 - поверхневі гілки ліктьового нерва;

• 4 - загальні долонні пальцеві нерви;

• 5 - власні долонні пальцеві нерви.

Міжреберні нерви:

• 1 - спинний мозок;

• 2 - спинно-мозковий нерв;

• 3 - центральні міжреберні нерви;

• 4 - грудна аорта;

• 5 - латеральна шкірна грудна гілка;

• 6 - зовнішній міжреберний м'яз;

• 7 - передня шкірна грудна гілка;

• 8 - внутрішній міжреберний м'яз.

Схема нервів нижньої кінцівки:

• 1 - клубово-підчеревний нерв;

• 2 - запірний нерв;

• 3 - клубово-паховий нерв;

• 4 - стегновий нерв;

• 5 - статево-стегновий нерв;

• 6 - латеральний шкірний нерв стегна;

• 7 - сідничний нерв;

• 8 - задній шкірний нерв стегна;

• 9 - загальний малогомілковий нерв;

• 10 - великогомілковий нерв;

• 11 - медіальний шкірний нерв литки;

• 12 - глибокий малогомілковий нерв;

• 13 - підшкірний нерв;

• 14 - поверхневий малогомілковий нерв;

• 15 - латеральний шкірний нерв литки;

• 16 - литковий нерв;

• 17 - медіальна і латеральна підошовні гілки.

Проекція нервових сплетінь на хребетний стовп:

• 1 - шийне сплетіння;

• 2 - плечове сплетіння;

• 3 - міжреберні нерви;

• 4 - поперекове сплетіння;

• 5 - крижове сплетіння.

Головний мозок

Міститься в порожнині черепа і в цілому повторює його форму.

У головному мозку людини розрізняють три частини, відмінні щодо еволюційного минулого та функціонального значення: 1) найдавнішу —стовбур головного мозку (охоплює довгастий мозок, міст і середній мозок); 2) мозочок, черв'як якого також належить до стародавніх утворів, 3) і передній мозок. Головний мозок розсікають дві глибокі щілини: поздовжня, яка ділить великий мозок на праву й ліву півкулі, і поперечна, яка відокремлює півкулі великого мозку від мозочка. У кожній півкулі розрізняють лобовий, потиличний і скроневий полюси та верхньобічну, присередню й нижню поверхні, верхній, нижньоприсередній і нижньобічний краї. Поверхня півкуль має велику кількість борозен та звивин.

За формою головний мозок дорослої людини нагадує або кулю, або еліпсоїд. Його поздовжній розмір дорівнює 170—180 мм, а поперечний — 140 мм. Маса мозку дорослої людини коливається в значних межах та поділяється: довгастий мозок, мозочок, середній, проміжний мозок, шишкоподібне тіло та гіпофіз, кінцевий мозок.

(слайд)

Автономна нервова система – це частина периферичної нервової системи, що іннервує внутрішні органи, а саме: органи серцево-судинної системи,

травного, дихального та сечостатевого апаратів, залози внутрішньої

секреції, а також всі м’язи та всі залози організму, де б

вони не знаходились. Таким чином, автономна нервова система інервує ті

органи та тканини, функції яких майже не залежать від нашої свідомості.

В ембріогенезі (розвиток організму людини, що відбувається в оболонках яйцеклітини поза материнським організмом або усередині нього) автономна нервова система, як і інші відділи нервових

системи вищих тварин та людини, розвивається з ектодерми ( первинна тканина, що формує покриви тіла). Із загального

зачатка нервової системи виникають симпатобласти, з яких утворюються

вузли та сплетення автономної нервової системи.

Автономна нервова система є невід’ємною частиною нервової системи,

знаходиться під контролем кори великого мозку і її функції, як і функція

інших відділів нервової системи, здійснюється по типу рефлексів.

(слайд)

Особливості автономної системи:

1. Функція автономної нервової системи не контролюється свідомістю.

2. Волокна автономної нервової системи не мають м’якої оболонки, або вона

слабо виражена і тому поперечник цих волокон відносно малий.

3. Як центральні, так і периферичні відділи автономної нервової системи

розподілені нерівномірно.

4.Тіло останнього нейрону знаходиться на периферії. Сукупність їх

складає периферичні автономні вузли.

5.Автономна нервова система інервує серце, кровоносні і лімфатичні

судини, лімфатичні вузли, залози, стінки внутрішніх

органів і ядро ока.

(слайд)

Автономна нервова система має центральні та периферичні відділи.

Центральні відділи локалізуються в середньому та довгастому мозку, в

бічних рогах шийного, грудного, поперекового та крижового відділів

спинного мозку.

(слайд)

Слід зазначити, що функція автономної нервової системи полягає в тому,

щоб діяльність внутрішніх органів завжди відповідала потребам організму.

Автономна нервова система є невіддільною частиною єдиної нервової системи організму і функціонує, як і всі її відділи, під впливом кори великого мозку.

(слайд)

За будовою та функцією автономну нервову систем поділяють на симпатичну та парасимпатичну частини.

(слайд)

В симпатичній частині розрізняють центральний і периферичні відділи.

Центри симпатичної частини закладені в більших стовпах спинного мозку

від VІІІ шийного до ІІ поперекового сегментів у вигляді бокового проміжного ядра.

Симпатична частина автономної нервової системи інневує всі органи і

тканини організму. Її функція полягає в прискоренні серцевої діяльності,

в звуженні кровоносних судин (крім коронарних), в торможенні виділення

секрету залоз (слини, шлункового соку), в підвищенні тонусу

поперечно-посмугованої мускулатури, в розширенні

зіниць.

Периферичні відділи симпатичної частини представлені парним симпатичним стовбуром і його з’єднуючими гілками, симпатичними нервами. Симпатичний стовбур і інші периферичні симпатичні утворення прийнято вивчати окремо для шийного, грудного черевного і тазового відділів тіла.

Шийна частина має три вузли: верхній, середній і шийно-грудний.

Верхній шийний вузол розміщений в товщі передпоперекової пластинки

шийної фасції, впереді поперекових відростків ІІ-ІІІ шийних хребців. Від

вузла відходять: сірі з’єднуючі гілки; верхній шийний серцевий нерв;

гортанно-глоткові гілки, які інревують разом з язиково-глотковим і

блукаючим нервами глотку і гортань, яремний нерв, внутрішній і зовнішній

сонні нерви. Середній шийний вузол розміщений на довгих м’язах голови і

шиї на рівні V-VІ шийних хребців. Від цього вузла відходять: сірі

з’єднуючі гілки до периферичних спинномозкових нервів; середній шийний

серцевий нерв; гілки до нижньої щитовидної артерії і до загальної сонної

артерії, часто до поперекової артерії.

Шийно-грудний або зірчастий вузол утворений злиттям нижнього шийного

вузла з першим грудним вузлом симпатичного стовбура. Розміщений на

передній поверхні головки першого ребра. Від зірчастого вузла відходять:

нижній шийний серцевий нерв; поперековий нерв; гілки для підключичної

артерії.

Грудна частина складається з 11-12 паравертибральних грудних вузлів,

розміщених на голівках ребер за внутрішньою фасцією грудної кліки і

пристінкової плеври. Грудні вузли віддають: сірі з’єднуючі гілки до

міжреберних нервів; грудні серцеві нерви. Ці нерви разом з шийними

серцевими нервами і гілками блукаючого нерва утворюють серцеве і грудне

оартне сплетіння; післявузлові легеневі гілки; грудні внутрішні перед

вузлові волокна; великий внутрішній нерв і малий внутрішній нерв.

Черевна і тазова частини складаються з 4-5 поперекових, 4 крижових і

одного куприкового паравертебральних симпатичних вузлів, які знаходяться

на передній боковій поверхні тіл поперекових хребців, тазової поверхні

крижового відділа і куприка. До перевертебральних автономних вузлів

черевної порожнини відносять: черевні вузли; верхній і нижній брижові

вузли; діафрагмальні вузли; ниркові вузли.

(слайд) (слайд)

Парасимпатична частина автономної нервової системи, на відміну від

симпатичної частини інервує небагато органів і тканин. Парасимпатичний відділ не іннервує посмуговані м’язи, гладкі м’язи матки, більшістькровоносних судин, сечоводи, потові залози, волосяні фолікули шкіри, селезінку, надниркові залози та гіпофіз.

(слайд)

Основна функція парасимпатичної частини: сповільнення ритму серцевих

скорочень, розширення деяких кровоносних судин (коронарні звужує),

посилення секреції залоз, звуження зіниць.

Парасимпатична частина має центральний і периферичний відділи. Центри

парасимпатичної частини закладені в середньому мозку.

(слайд)

Периферичний відділ парасимпатичної частини представлений перед

вузловими волокнами, які ідуть в складі очнорухового, проміжного,

язико-глоткового і блукаючого нервів, внутрішньостінними крижовими нервами і вузлами і їх зв’язками.

Війковий вузол величиною з конопляне насіння лежить між зоровим і

зовнішнім прямим м’язом ока. Його перед вузлові волокна починаються від

додаткового ядра в середньому мозку і йдуть в складі окорухового

корінця. Крім парасимпатичних волокон через війковий вузол проходить

симпатичні пвслявузлові волокна і чутливі волокна від трійничного

черепного нерва.

Крило піднебінний вузол завбільшки з насінинку льону розміщеній в

одноіменній ялиці. Перед вузлові волокна ідуть в складі великого

кам’яного нерва з верхнього слиновіддільного ядра проміжного вузла ідуть

до слізної залози через анастанох вискового нерва з слізним нервом.

Вушний вузол величиною в просяне зерно розмішщене на нижній поверхні

великого крила клиновидної кістки. Перед вузлові волокна ідуть до нього

з нижнього слиновіддільного ядра язико-глоткового нерва. Після вузлові

валокна в складі вушно-вискового нерва досягають навколо вушної залози.

Під нижньощелепний вузол, сплющеної форми, розміщений над

піднижньощепленою залозою поблизу стовбура під’язикового нерва. Перед

вузлові волокна ідуть із верхнього слиновіддільного ядра проміжного

нерва через барабанну струну, яка підключається до язикового нерва.

Після вузлові волокна ідуть до під’язикової підщелепної і багатьох інших

слинних залоз.

Блукаючий нерв включає крім рухових і чутливих волокон також парасимпатичні передвузлові і після вузлові волокна.

(слайд)

Область поширення волокон блукаючого нерва обширна: залози слизової

глотки, щитовидна залоза, легені, серце, трахея і бронхи, шлунок, тонка і

товста кишка до сигмоподібної ободової кишки, печінка, нирки, селезінка,

підшлункова залоза.

(слайд)

Центри, які об’єднують і регулюють функції симпатичної і парасимпатичної

частини автономної нервової системи, закладені в мозочку, в ядрах

підбугоркової області і в волосатому тілі.

Вищі центри, які координують діяльність всієї нервової системи,

знаходься в корі великого мозку.

(слайд)