Нерви шиї:
1 - під'язиковий нерв;
2 - додатковий нерв;
3 - діафрагмальний нерв;
4 - блукаючий нерв;
5 - поворотний гортанний нерв;
6 - перикард;
7 - права легеня;
8 - плевра;
9 - внутрішньом'язове сплетіння діафрагми
Нерви шиї і плечового пояса:
1 - під'язиковий нерв;
2 - додатковий нерв;
3 - малий потиличний нерв;
4 - шийне сплетіння;
5 - блукаючий нерв ;
6 - надключичні нерви;
7 - медіальний і латеральний грудні нерви;
8 - довгий грудний нерв;
9 - гілки міжреберних нервів
Додатковий нерв (n. accessorius) (XI пари) відноситься до рухових нервів і складається з двох частин. Блукаюча частина додаткового нерва представлена черепними корінцями (radices craniales), що починаються від рухового ядра, яке залягає в області довгастого мозку, і виходять з мозку, нижче блукаючого нерва. До спинно-мозкової частини відносяться спинно-мозкові корінці (radices spinales), що прямують від спинного мозку вгору і виходять у порожнину черепа через великий потиличний отвір. Після виходу обидві частини об'єднуються і загальним стовбуром виходять з черепа через яремний отвір, де знову поділяються на внутрішню і зовнішню гілки. Внутрішня гілка прямує до блукаючого нерва, а зовнішня підходить до трапецієподібного і грудинно-ключично-соскоподібного м'язів.
Під'язиковий нерв (n. hypoglossus) (XII пара) також відноситься до рухових нервів. Він починається від ядра, що залягає в ромбовидній ямці, і виходить з мозку в череп, а звідти по каналу під'язикового нерва направляється до м'язів язика. Одна з його гілок, опускаючись, з'єднується з гілкою шийного сплетіння і бере участь в утворенні шийної петлі, що іннервують м'язи шиї, розташовані нижче під'язикової кістки.
(слайд)
Спинний мозок - розміщується в хребтовому каналі, за формою нагадує циліндричне тіло, дещо сплющене у передньозадньому напрямі, у —45 см, а у жінок 41—42 см завдовжки (що залежить від різної довжини тіла). Діаметр спинного мозку в середньому дорівнює 8—10 мм, за винятком двох відділів, а саме: шийного та попереково-крижового потовщень, що знаходяться відповідно на рівні нижніх чотирьох шийних та І грудного сегментів і середніх поперекових сегментів. Ці потовщення утворилися внаслідок того, що від цих ділянок відходять нерви верхніх та нижніх кінцівок.
Верхня частина спинного мозку продовжується у стовбурову частину головного мозку, а межею між ними є площина, проведена по верхньому краю тіла І хребця. Нижня частина спинного мозку не доходить до кінця хребтового каналу і у дорослої людини закінчується на рівні І або II поперекового хребця мозковим конусом, від якого вниз тягнеться тонка кінцева нитка.
Рис.
11. Схема
поперечного розрізу спинного мозку: 1
– передній
корінець
спинномозкового нерву; 2 – задній
корінець спинномозкового нерву;
3
– спинномозкові нерви
Сіра речовина мозку - це скупчення тіл, або сом нервових клітин, безмієлінових аксонів та клітин глії. Біла речовина утворена багаточисленними відростками нейронів, вкритими мієліном – нервовими волокнами, які під час з’єднання утворюють нервові шляхи, а вони здійснюють двосторонні зв'язки між головним і спинним мозком. У новонароджених центральний канал ширше, ніж у дорослого. Зменшення його просвіту здійснюється головним чином упродовж 1-2 років, а також і в більш пізні вікові періоди, коли спостерігається збільшення маси сірої та білої речовини. Об’єм білої речовини спинного мозку зростає швидко, особливо за рахунок власних пучків сегментарного апарату, формування якого здійснюється раніше, ніж формування провідних шляхів, які утворюють надсегментарний апарат мозку. Біла речовина розділяється рогами на три стовпи: задні, передні та бічні. У сірій речовині передніх рогів знаходяться тіла рухових (відцентрових) нейронів, відростки яких утворюють передній корінець. У задніх рогах розташовані клітини проміжних нейронів, які здійснюють зв’язок між доцентровими та відцентровим нейронами. Задній корінець утворюють волокна чутливих (доцентрових) клітин, тіла яких розташовані у спинномозкових (міжхребетних) вузлах. Групи нейронів об’єднуються у латеральну проміжну речовину і утворюють бокові роги. Їх аксони, що виходять із спинного мозку у складі його передніх корінців, прямують до периферії, до ганглій вегетативної нервової системи. У бокових рогах розташовані центри симпатичної частини вегетативної нервової системи. Через задні чутливі корінці збудження передається з периферії у спинний мозок. Через передні рухові корінці збудження передається від спинного мозку до м’язів та інших органів. На поперечному розрізі спинного мозку дітей раннього віку спостерігається переважання передніх рогів над задніми. Зростання розмірів нервових клітин спинного мозку спостерігається у дітей шкільного віку. (слайд) Зовнішня тверда оболонка утворена щільною сполучною тканиною, яка в деяких місцях зростається з кістками хребту. Павутинна оболонка знаходиться під твердою і є тонкою, щільною пластинкою, бідною на нерви і судини. М'яка (судинна) оболонка лежить під павутинною і щільно прилягає до поверхні мозку, утворена пухкою сполучною тканиною. Між м'якою і павутинною оболонками утворюється підпавутинний простір, заповнений рідиною, яка виконує роль лімфи.
Кількість пар спинно-мозкових нервів і їх локалізація відповідають сегментам спинного мозку: 8 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 1 куприкова пари. Всі вони відходять від спинного мозку заднім чутливим і переднім руховим корінцями. Корінці об'єднуються в один стовбур і виходять з хребетного каналу через міжхребцеві отвори. Об'єднуючись один з одним в інших відділах, нерви утворюють шийне, плечове, поперекове та крижове сплетіння.
Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворюється в результаті об'єднання гілок чотирьох верхніх шийних нервів і розташовується на глибоких м'язах шиї. Виходячи з-під заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м'язу, гілки шийного сплетення поділяються на чутливі, рухові і змішані.
(слайд)
Чутливі гілки включають:
малий потиличний нерв (n. occipitalis minor), що прямує до шкіри потилиці;
великий вушний нерв (n. auricularis magnus), який іннервує шкіру мочки вуха і опуклу сторону вушної раковини;
поперечний нерв шиї (n. transversus colli), що прямує до шкіри шиї;
надключичні нерви (nn. supraclaviculares), що проходять під ключицею і над дельтоподібним м'язом.
Рухові гілки направляються до глибоких м'язів шиї і до м'язів, розташованих нижче під'язикової кістки, а також іннервують грудинно-ключично-соскоподібний і трапецієподібний м'язи.
Змішаної гілкою шийного сплетіння є діафрагмальний нерв (n. phrenicus). Рухові волокна діафрагмального нерва направляються до діафрагми, а чутливі іннервують плевру і перикард.
Плечове сплетення (plexus brachialis) утворюється гілками чотирьох нижніх шийних нервів і передньою гілкою 1-го грудного нерва. Гілки сплетення виходять на шию між передньою і середньою сходовими м'язами і направляються в пахвову область. Сплетіння складається з надключичного відділу, утвореного короткими гілками, що прямують до плечового поясу, грудей і спини, і підключичного відділу, до складу якого входять довгі гілки, які іннервують шкіру і м'язи вільної частини верхньої кінцівки.
(слайд)
Схема спинно-мозкових нервів:
1 - великий вушний нерв;
2 - малий потиличний нерв;
3 - надключичні нерви;
4 - нерви шийного сплетіння;
5 - підключичний нерв;
6 - надлопатковий нерв;
7 - плечове сплетіння;
8 - діафрагмальний нерв;
9 - підлопатковий нерв;
10 - серединний нерв;
11 - м'язово-шкірний нерв;
12 - грудоспинний нерв;
13 - підкрильцевий нерв;
14 - довгий грудний нерв;
15 - медіальний шкірний нерв плеча;
16 - великий внутрішній нерв;
17 - променевий нерв;
18 - ліктьовий нерв;
19 - медіальний шкірний нерв передпліччя;
20 - міжреберні нерви;
21 - малий внутрішній нерв;
22 - нерви поперекового сплетіння;
23 - клубово-підчеревний нерв;
24 - клубово-паховий нерв;
25 - нерви крижового сплетення;
26 - статево-стегновий нерв;
27 - верхній сідничний нерв;
28 - нижній сідничний нерв;
29 - задній шкірний нерв стегна;
30 - запірний нерв;
31 - сідничний нерв
