
- •Викладач:Кузякова ю. С.
- •Розглянуто і ухвалено пк “Правознавство” Протокол №___від_________ голова пк ______________
- •Тема№1 цивільне право як галузь права
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Система цивільного права. Принципи та джерела цивільного права.
- •А) Конституційні акти
- •3. Дія цивільного законодавства
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.
- •2) За юридичним змістом цивільні правовідносини підрозділяються на абсолютні і відносні.
- •3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються також на речові і зобов'язальні.
- •4) У залежності від спрямованості і цілей виникнення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні й охоронні.
- •5) Правовідносини можуть бути підрозділені на прості і складні.
- •3. Підстави виникнення, зміни, припинення цивільних павовідносин. Юридичні факти.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Визнання громадянина померлим.
- •4. Опіка і піклування
- •1.Поняття й ознаки юридичної особи
- •2. Створення і припинення діяльності юридичних осіб.
- •1. Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Об'єктом правовідносин може бути також результат дій
- •2 Речі та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •2) У залежності від можливості переміщення речей у просторі, речі можуть бути підрозділені на рухомі і нерухомі.
- •3) У залежності від характеру використання рухомих якостей речей їх можна розділити на речі споживані і не споживані.
- •4) У залежності від здатності речей зберігати при дробленні свою сутність, вони підрозділяються на ділені і неподільні.
- •5) У залежності від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками.
- •6) У залежності від господарської потреби, речі можуть бути підрозділені на головні і другорядні.
- •3. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •Поняття, ознаки і види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочину. Нікчемні та оспорювані правочини
- •1. Поняття представництва. Види представництва та їх характеристика.
- •2. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.
- •Поняття та види строків в цивільному праві.
- •Позовна давність .
- •Початок перебігу строків позовної давності. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності
- •1.Поняття права власності та його зміст.
- •Право приватної власності
- •Право державної власності
- •Право комунальної власності
- •2. Спільна сумісна власність.
- •3. Право приватної власності.
- •4. Набуття та припинення права власності.
- •5) Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
- •5. Захист права власності.
- •6. Інші цивільно - правові засоби захисту права власності.
- •Зобов’язальне право: загальні положення.
- •Виконання зобов”язань.
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Припинення зобов'язань
- •1. Поняття, зміст та форма договору.
- •2. Порядок укладання договорів. Зміна та розірвання договору.
- •3. Класифікація договорів.
4. Набуття та припинення права власності.
Право власності належить до таких суб'єктивних прав, які можуть виникнути лише при наявності визначеного юридичного факту або їх сукупності. Всі підстави виникнення права власності традиційно поділяють на першопочаткові та похідні. Критерієм такої класифікації є критерій правонаступництва. Згідно з цим критерієм до першопочаткових способів виникнення права власності відносяться такі юридичні факти, що не мають у своїй основі правонаступництва (наприклад, набуття права власності на новостворену річ, привласнення загальнодоступних дарів природи тощо). А до похідних відносяться такі юридичні факти, що базуються на правонаступництві (спадкування, дарування, купівля-продаж тощо).
Підставами виникнення права власності є різні обставини (юридичні факти), з якими норми права зв'язують установлення правовідносин власності. Це можуть бути події (смерть спадкодавця), договори (купівля-продаж), юридичні вчинки (виявлення скарбу), стани (перебування в шлюбі), а також складний юридичний склад (заповіт і смерть спадкодавця) і т.д. На практиці можливі ситуації, коли майно належить тій чи іншій особі на незаконних підставах, тобто на підставах, заборонених законом. Так, наприклад, особа, яка викрала річ, буде володіти нею на незаконних підставах. Таке володіння буде вважатися незаконним недобросовісним, тому що особа знає, що володіє річчю на незаконних підставах. Якщо володіння є незаконним недобросовісним, то такий володілець не має права відчужувати цю річ, хоча фактично може вчинити такі дії. В такому разі, особа, що придбала таку річ стає незаконним (оскільки річ була придбаною в особи, що не мала права її відчужувати), але добросовісним володільцем (якщо не знала і не могла знати, що купує річ не у власника чи іншої правомочної особи). Власник має право витребувати майно від добросовісного набувача у всіх випадках, коли він набув його безвідплатно. А в тих випадках, коли такий набувач набув його за відплатним договором, власник може витребувати таке майно тільки якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Первісними є такі способи придбання права власності, де права власника не ґрунтуються на правах інших осіб.
Похідні способи, навпаки, припускають, що право набувача засноване на праві відчужувателя речі.
До первісних способів придбання права власності відносяться:
1) Виробництво - такий спосіб виникнення права власності, при якому воно виникає в зв'язку з виготовленням чи створенням якої-небудь, що раніше не існувала речі. Власником у цьому випадку стає той, хто виготовив чи створив цю річ для себе. Момент виникнення такого права власності залежить від того, яка річ створена - рухома чи нерухома. Так право власності на рухому річ виникає з моменту її створення, а на нерухому з моменту її державної реєстрації у встановленому законом порядку.
2) Специфікація чи переробка - це створення нової речі шляхом переробки матеріалу, що належить іншій особі, а не її творцю. При цьому право власності у специфікатора виникає тільки при наявності одночасно двох умов: вартість створеної речі значно перевищує вартість використаних матеріалів, і специфікатор не знав і не міг знати, що він використовує чужий матеріал. Але в цьому випадку власник матеріалів може жадати від специфікатора відшкодування збитків заподіяних йому переробкою. Якщо ж специфікатор знав чи повинний був знати, що створює річ з чужого матеріалу, то власником такої речі стає власник матеріалів, що також може жадати від специфікатора відшкодування заподіяних йому збитків.
3) Привласнення плодів і доходів. Їх власником стає особа, якій належить річ, що приносить плоди і доходи, якщо інше не встановлено законом чи договором з іншою особою. Тут потрібно розрізняти природні плоди, принесені в результаті органічного розвитку плодоносної речі (приплід тварин, вовна, яйця, молоко й ін.), і доходи, що з'являються від використання речі в цивільному обороті (дивіденди по цінних паперах, орендна плата і т.д.). Право власності на плоди і доходи виникає у власника речі з моменту їх появи, як таких. Це право виникає у власника й у тому випадку, якщо річ знаходилася в незаконному несумлінному володінні іншої особи. Плоди і доходи, отримані сумлінним незаконним власником до того моменту, поки він не довідався про неправомірність свого володіння, належать йому, а після цього моменту -власнику речі. Особа, яка зібрала ягоди, лікарські рослини, зловила рибу або здобула іншу річ у лісі, водоймі тощо, є їхнім власником, якщо вона діяла відповідно до закону, місцевого звичаю або загального дозволу власника відповідної земельної ділянки.
4)Придбання права власності на безхазяйне майно, тобто на майно, що не має власника чи власник якого не знайдений. Право власності на таке майно виникає у територіалльної громади або у фізичної особи. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.