- •Викладач:Кузякова ю. С.
- •Розглянуто і ухвалено пк “Правознавство” Протокол №___від_________ голова пк ______________
- •Тема№1 цивільне право як галузь права
- •1. Предмет цивільного права
- •2. Система цивільного права. Принципи та джерела цивільного права.
- •А) Конституційні акти
- •3. Дія цивільного законодавства
- •1. Поняття цивільних правовідносин.
- •2. Види цивільних правовідносин
- •1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.
- •2) За юридичним змістом цивільні правовідносини підрозділяються на абсолютні і відносні.
- •3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються також на речові і зобов'язальні.
- •4) У залежності від спрямованості і цілей виникнення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні й охоронні.
- •5) Правовідносини можуть бути підрозділені на прості і складні.
- •3. Підстави виникнення, зміни, припинення цивільних павовідносин. Юридичні факти.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Поняття цивільної правоздатності і дієздатності.
- •Обмеження дієздатності, визнання особи недієздатною.
- •Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Визнання громадянина померлим.
- •4. Опіка і піклування
- •1.Поняття й ознаки юридичної особи
- •2. Створення і припинення діяльності юридичних осіб.
- •1. Поняття та види об'єктів цивільних прав.
- •Об'єктом правовідносин може бути також результат дій
- •2 Речі та цінні папери як об’єкти цивільних прав.
- •2) У залежності від можливості переміщення речей у просторі, речі можуть бути підрозділені на рухомі і нерухомі.
- •3) У залежності від характеру використання рухомих якостей речей їх можна розділити на речі споживані і не споживані.
- •4) У залежності від здатності речей зберігати при дробленні свою сутність, вони підрозділяються на ділені і неподільні.
- •5) У залежності від можливості індивідуалізації речей вони поділяються на індивідуально-визначені і визначені родовими ознаками.
- •6) У залежності від господарської потреби, речі можуть бути підрозділені на головні і другорядні.
- •3. Нематеріальні блага як об’єкт цивільних прав
- •Поняття, ознаки і види правочинів.
- •2. Умови дійсності правочину. Нікчемні та оспорювані правочини
- •1. Поняття представництва. Види представництва та їх характеристика.
- •2. Довіреність та її види. Представництво без повноважень.
- •Поняття та види строків в цивільному праві.
- •Позовна давність .
- •Початок перебігу строків позовної давності. Зупинення, перерва та поновлення строків позовної давності
- •1.Поняття права власності та його зміст.
- •Право приватної власності
- •Право державної власності
- •Право комунальної власності
- •2. Спільна сумісна власність.
- •3. Право приватної власності.
- •4. Набуття та припинення права власності.
- •5) Набуття права власності на рухому річ, від якої власник відмовився
- •5. Захист права власності.
- •6. Інші цивільно - правові засоби захисту права власності.
- •Зобов’язальне право: загальні положення.
- •Виконання зобов”язань.
- •3. Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •Припинення зобов'язань
- •1. Поняття, зміст та форма договору.
- •2. Порядок укладання договорів. Зміна та розірвання договору.
- •3. Класифікація договорів.
1.Поняття права власності та його зміст.
Власність - це відношення між людьми з приводу речей, у яких одні -власники - відносяться до речей як до своїх, а всі інші - невласники - зобов'язані відноситися до них як до чужого й утримуватися від яких-небудь зазіхань на них. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Характерні ознаки права власності, як суб'єктивного права:
1) його зміст охоплює три правомочності (можливості) власника: право володіння, право користування і право розпорядження майном;
2) суб'єктом права власності може бути будь-який суб'єкт права. Причому, слід зазначити, що стаття 13 Конституції України передбачає рівність усіх суб'єктів права власності перед законом;
3) об'єктом правовідносин власності може бути будь-яка індивідуально-визначена річ. Родові речі можуть бути об'єктом права власності за умови їхньої індивідуалізації (упаковування, маркування, написи і т.п.);
4) своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою й у своєму (власному) інтересі. На відміну, наприклад, від повіреного, він не потребує спеціальних повноважень, доручення і т.п.
Зміст права власності у суб'єктивному значенні складається з трьох правомочностей власника: 1) права володіння; 2) права користування; 3) права розпорядження. Нерідко в літературі їх іменують «тріадою права власності». Право володіння — це юридична можливість фактичного впливу на річ. Тут слід взяти до уваги, що саме по собі володіння може бути законним, таким, що ґрунтується на законі, і незаконним. Право користування — це юридична можливість видобування власником споживчі властивості речі. Користування може здійснюватися шляхом вчинення фактичних дій (користування особистими речами, проживання в будинку, користування автомашиною тощо), а також шляхом вчинення юридичних дій (надання речі в оренду і одержання від такої діяльності відповідних прибутків). Право розпорядження полягає в юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі. Визначення фактичної долі речі полягає в зміні її фізичної сутності, аж до повного знищення (наприклад, це може бути споживання речі самим власником). Суб'єктами права власності є Український народ, а також інші учасники цивільних відносин: 1) фізичні особи — громадяни України, а також іноземні громадяни і особи без громадянства, які користуються однаковими з громадянами України майновими і особистими немайновими правами за винятками, встановленими у законі; 2) юридичні особи — вітчизняні, іноземні, спільні, вітчизняні з іноземними інвестиціями тощо; 3) суб'єкти публічного права — держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави тощо. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Тільки рішення суду, або вирок, що передбачає конфіскацію майна, можуть бути підставою для примусового позбавлення права власності. При надзвичайних обставинах (стихійні лиха, епідемії, аварії, тощо) може здійснюватися вилучення власності (реквізиція, тобто примусове вилучення у власника майна на підставі закону, за умови попереднього і повного відшкодування його вартості) за рішенням державних органів (ст.353 ЦК), але у будь-якому випадку передбачено право особи на звернення до суду для поновлення свого права власності.
Види права власності.
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.